Від Марка Святе Євангеліє (гл. 1-2)

1-2 3-4 5-6 7-8 9-10 11-12 13-14 15-16

1 Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого. Як написано у пророків: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою. Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому.

Явився Іоан, який хрестив у пустелі і проповідував хрещення на покаяння для відпущення гріхів. І виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися в річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої. Іоан же носив одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх і їв акриди та дикий мед. І проповідував, кажучи: гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.

І сталось у ті дні, прийшов Ісус із Назарета галилейського і хрес­тився від Іоана в Йордані. 10 І ко­ли виходив з води, зараз же поба­чив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього. 11 І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління.

12 Негайно після того Дух веде Його в пустелю. 13 І пробув Він там у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звірами; і ангели служили Йому.

14 Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого 15 і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє.

16 Проходячи ж біля моря Галилейського, побачив Симона і Андрія, брата Симонового, що закидали неводи в море, бо вони були рибалками. 17 І сказав їм Ісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей. 18 І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним. 19 І, пройшовши звідтіля трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоана, брата його, які також були у човні, лагодили сіті; 20 і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з наймитами, пішли за Ним.

21 І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав. 22 І дивувалися вченню Його; бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книж­ники. 23 І був у синагозі їхній чоловік, який мав у собі духа нечистого, і закричав: 24 облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, – Святий Божий. 25 І заборонив йому Ісус, кажучи: замовкни і вийди з нього. 26 І стряс його дух нечистий і, скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього. 27 І вжахнулися всі так, що один одного питали: що це, що це за нове вчення, що Він владно і духам нечистим наказує, і вони слухаються Його? 28 І враз розійшлися про Нього чутки по всій країні Галилейській.

29 Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до господи Симона і Андрія, з Яковом та Іоаном. 30 Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї. 31 І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зараз же залишила її, і вона почала слугувати їм. 32 Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих. 33 І все місто зібралося біля дверей. 34 І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос.

35 А вранці, ще затемна, вставши, вийшов і пішов у безлюдне місце і там молився. 36 І поспіши­ли за Ним Симон і ті, що були з Ним, 37 і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають. 38 Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов. 39 І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галилеї і виганяв бісів.

40 Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити. 41 Ісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться. 42 І як тільки сказав, зараз же зійшла з нього проказа, і він став чистим. 43 І, за­бо­ронивши йому, негайно відіслав його. 44 І сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священикові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, – на свідчення їм. 45 А він, вийшовши, почав розголошувати і розповідати про подію, яка сталася, так що Ісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль.

2 Коли через кілька днів знову прий­шов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі. Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово. І при­йшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо. І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений. Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої. Були там деякі з книжників, що сиділи і помиш­ляли в серцях своїх: чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших? Що легше – сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи? 10 Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, – говорить розслабленому: 11 тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого. 12 Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили.

13 І вийшов Ісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і учив їх. 14 Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною. І той, вставши, пішов за Ним. 15 І коли Ісус возлежав у господі його, возле­жали з Ним і ученики Його і багато митарів та грішників; бо багато їх було, і вони йшли за Ним. 16 Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митаря­ми і грішниками, говорили учени­кам Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками? 17 Почув­ши це, Ісус говорить їм: не здорові потре­бують лікаря, але хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.

18 Учні Іоанові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоанові та фарисейські постять, а Твої ученики не постять? 19 І сказав їм Ісус: чи можуть постити гості весільні, коли з ними жених? Доки з ними жених, не можуть постити. 20 Прийдуть же дні, коли заберуть від них жениха, і тоді поститимуть у ті дні. 21 І ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі: інакше нове відірветься від старого, і ще гірша дірка буде. 22 І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.

23 І довелося Йому в суботу проходити через посіви, і ученики Його дорогою почали рвати колос­ки. 24 І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити. 25 Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо зголоднів сам і ті, що були з ним? 26 Як увійшов він у дім Божий за первосвя­щеника Авиафара і їв хліби принесення, яких не повинен їсти ніхто, крім священиків, і дав тим, що були з ним? 27 І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи; 28 тому Син Людський є господар і суботи.

1-2 3-4 5-6 7-8 9-10 11-12 13-14 15-16

 

One thought on “Від Марка Святе Євангеліє (гл. 1-2)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *