Тридцять шість стратагем

(за книгою: Малявин В.В. (пер.) Тридцать шесть стратагем. Китайские секреты успеха. – М.: Белые альвы, 2000. — 192 с.)

{***Якщо ви потрапили сюди, шукаючи, де можна купити цю книжку українською мовою – от вам пряме посилання на інтернет-магазин з найнижчою ціною. Якщо ж вас просто зацікавила ця книжка і ви хотіли б дізнатися про неї більше – читайте далі***}

Тридцять шість стратагемСьогодні пропоную вашій увазі нотатки з книжки, яка у себе на батьківщині довий час була недоступна для простолюду і призначалася лише для наближених до китайської імператорської сім’ї. Хоча нотатками сьогоднішні записи назвати складно, швидше – конспектом. Адже власне вся книжка базується на формулюванні й тлумаченні 36 стратагем. Я залишив лише самі формулювання та пояснення до них, хоча в книзі також є тлумачення кожного стратагеми з точки зору «Книги перемін» та кілька історичних прикладів застосування. Перекладав знову ж самостійно (ще й поспіхом), тому можливі мовні огріхи. У сьогоднішніх виписках пропоную кілька думок перекладача про феномен китайської культури взагалі й військової зокрема (це перші 13 нотаток, я їх відділив рискою), а також перші 6 стратагем. Отож:

  • Якщо немає нічого, крім ілюзії, ілюзія сама стає дійсністю.
  • Обман можливий лише там, де до кінця зберігається відчуття справжності того, що відбувається.
  • Найбільшим авторитетом серед літератури з військового мистецтва користувалися трактати «Сунь-цзи» і «У-цзи».
  • гра відрізняється від «серйозної» поведінки не змістом і навіть не способом дії, а лише нашим ставленням до дії.
  • Гра вимагає «жити моментом», невичерпним розмаїттям життєвих миттєвостей і, значить, жити насправді, уникаючи залежності від розумових абстракцій, від всіляких абстрактних понять.
  • Китайська мудрість – це наука бадьорості духу, уважного відстеження «поточного моменту».
  • “Випадок – це зустріч людини з її долею, і мить, в яку вирішується, бути перемозі чи поразці…” (Тан Чжень)
  • Бути мудрим по-китайськи означає просто вміти все робити вчасно, без залишку переносити себе в цілісний рух життя і тим самим, як не дивно, не видавати своєї присутності.
  • Щоб жити чистою плинністю життя, не потрібно знань. Потрібна довіра до життя і, отже, безхитрісність, спокій і цілісно-чистий дух.
  • Людське серце, якщо його не хвилювати навмисне, саме собою стане спокійним і чистим, і в ньому сама собою проявиться найглибша правда буття.
  • Справжнім господарем життя здатний стати лише той, хто не буде прагнути керувати життям, намагаючись привести його у відповідність зі своїми абстрактними і обмеженими уявленнями.
  • Всяка річ цінна лише її співставленням з чимось іншим.
  • Перемога в поєдинку добра вже тим, що дістається гіднішому.

_______________________________________________________________________

  • Військове мистецтво полягає в прорахунку. Сильна і слабка сторони у взаємному зв’язку змінюють позиції, ключ до перемоги приховано у цих змінах. Бачити в мистецтві війни тільки мистецтво і не знати, що це мистецтво ґрунтується на точних розрахунках, – значить не знати, як користуватися мистецтвом.
  • Прийоми і інтриги в мистецтві війни завжди випливають із природного ходу подій і людських почуттів. Найменша нелогічність у їх застосуванні неминуче зароджує підозри.
  • Стратагема перша «Обдуривши государя, переправитися через море»: той, хто намагається все передбачити, втрачає пильність. Те, що бачиш із дня в день, не викликає підозр. Ясний день приховує краще, ніж темна ніч. Все розкрити – значить все приховати. Тлумачення: тому, хто щось замислив, немає користі від нічної темряви і потаємних місць. Красти в опівнічний час, грабувати в глухому закутку – це дії невігласів і неуків. Чоловік, який має хист в хитрощах, так не чинить.
  • Стратагема друга «Осадити Вей, щоб врятувати Чжао»: краще ворогів розділити, ніж дозволити їм бути разом. Нападай там, де поступаються, не нападай там, де дають відсіч. Тлумачення: справлятися з ворогом – все одно, що направляти рух вод: там, де противник наступає, відводь в бік його натиск, як відводять водний потік; там, де противник слабкий, заповнюй порожнечі в його обороні, немов зводиш греблі.
  • Стратагема третя «Скориставшись чужим ножем, убити людину»: з ворогом все зрозуміло, а щодо друга немає впевненості. Використовуй одного, щоб прибрати ворога, а сам не застосовуй сили. Тлумачення: наміри ворога вже очевидні, але третя сила вступає в боротьбу. Потрібно скористатися силою цього третього, щоб взяти верх над ворогом.
  • Стратагема четверта «Спокійно чекати, коли ворог стомиться»: сили, що зв’язують ворога, виникають не з відкритого протиборства. Тлумачення: ця хитрість полягає в тому, щоб поставити супротивника у невигідне для нього положення. Зміст прийому полягає не в тому, щоб заманювати ворога в несприятливе для нього місце і там чекати його, а в тому, щоб: простою дією домогтися контролю над складною ситуацією; відсутністю маневру відповідати на маневри ворога; малими змінами відповідати на великі зміни в діях ворога; нерухомістю відповідати на рухи ворога; маленьким рухом відповідати на великі рухи ворога. Одним словом, бути по відношенню до супротивника віссю, яка управляє колесом.
  • Стратагема п’ята «Серед пожежі вчинити пограбування»: якщо ворог зазнав великих втрат, скористайся випадком – отримай користь для себе. Тлумачення: якщо ворог переможений всередині, захоплюй його землі. Якщо ворог переможений зовні, заволодій його народом. Якщо поразка всередині і зовні, то забирай всу державу.
  • Стратагема шоста «Піднявши шум на сході, напасти на заході»: дух ворога і його ряди збентежилися. Це сприятливий момент для раптового нападу.

PS.

Продовження спробую підготувати на завтра.

2 thoughts on “Тридцять шість стратагем

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *