Тридцять шість стратагем (завершення)

Тридцять шість стратагем

{***Якщо ви потрапили сюди, шукаючи, де можна купити цю книжку українською мовою – от вам пряме посилання на інтернет-магазин з найнижчою ціною. Якщо ж вас просто зацікавила ця книжка і ви хотіли б дізнатися про неї більше – читайте далі***}

От і закінчилося (див. частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5) наше «занурення» у світ китайських стратагем (Малявин В.В. (пер.) Тридцать шесть стратагем. Китайские секреты успеха. – М.: Белые альвы, 2000. — 192 с.). Наостанок пропоную стратагеми, присвячені боротьбі з набагато сильнішим супротивником. Зрозуміло, що й тут без хитрощів на межі обману не обійшлося, але ж виживання власної армії (а в підсумку – й цілої країни) того варті. Оскільки у книжці постійно посилаються на твір Сунь-цзи «Мистецтво війни», спробую знайти його і «опрацювати». Хоча той же Міура Ясуюкі у своїй відомій книжці «Го і східна бізнес-стратегія» не радить використовувати наведені у цих книжках методи для ведення сучасного бізнесу (і навіть згадувати про таку можливість у розмовах зі своїми східними партнерами). Та навіть якщо ваші бізнес-проекти ще в зародковому стані, знати класичну літературу не завадить. Тому повертаємося до стратагем (наприкінці, як завжди, кілька цитат):

  • Стратагема тридцять перша «Красуня»: якщо могутнє військо – нападай на його командира. Якщо командир мудрий, впливай на його почуття. Коли його військовий дух ослабне, сила війська розтане сама. Тлумачення: не можна відкрито протистояти могутньому війську і мудрому воєначальникові. Потрібно приймати обставини і слідувати їм. Віддати противнику свої землі означає лише збільшити його могутність. Це найгірша політика. Заплатити противнику золотими зливками або відрізами шовку означає лише збільшити його багатства. Така політика гірше першої. Єдине підношення, яким слід задобрювати супротивника – це гарні діви, бо такий дар послабить його волю, зашкодить його здоров’ю і викличе нарікання серед його підлеглих.
  • Стратагема тридцять друга «Порожнє місто»: якщо у самого порожньо – створи ще більшу порожнечу. Нехай з власного ускладнення у супротивника з’явиться ще більше ускладнення. Тлумачення: зовсім порожнє раптом здається абсолютно повним: ось мара. Правила для полководця змінюються кожного разу.
  • Стратагема тридцять третя «Повернений шпигун»: з однієї пастки виникає інша пастка. Тлумачення: завдання шпигуна полягає в тому, щоб посіяти серед ворогів взаємну недовіру і ворожнечу. «Повернути шпигуна» означає скористатися шпигуном, засланим супротивником, щоб відплатити йому тією ж монетою.
  • Стратагема тридцять четверта «Заподіяння собі каліцтва»: ніколи і ніхто не хоче завдати собі рану. Якщо хтось поранився – значить, тут немає підступу. Якщо брехня здається настільки правдивою, що правда здається брехнею, хитрість вдалася. Тлумачення: мета шпигуна полягає в тому, щоб посіяти сумніви в таборі супротивника. Повернений шпигун – той, хто підтверджує підозри супротивника щодо людей зі свого табору. Стратагема ж заподіяння собі каліцтва полягає в тому, щоб розіграти незгоду у власному таборі, щоб заслати шпигуна в табір противника. Послати до ворога людину з свого табору, з яким я ніби у сварці, щоб він запропонував супротивнику таємний чи відкритий союз проти мене – це і є стратагема заподіяння собі каліцтва.
  • Стратагема тридцять п’ята «Ланцюги»: якщо військо супротивника надто численне і протистояти йому відкрито немає можливості, потрібно змусити його зв’язати самого себе і так занапастити свої сили. Тлумачення: стратагема ланцюгів полягає в тому, щоб супротивник якимось чином скував сам себе і став вразливим для нападу. Одна хитрість – зв’язати, інша хитрість – напасти. Поєднання цих двох хитрощів здатне звести навіть наймогутніше військо.
  • Стратагема тридцять шоста «Втеча – кращий засіб»: зберігати свої сили, уникаючи відкритого протистояння. Тлумачення: якщо перемога супротивника неминуча, і битися з ним більше немає можливості, то потрібно або здаватися, або домовлятися про мир, або втікати. Здатися означало б потерпіти повну поразку. Переговори про мир – поразка наполовину. Втеча ж ще не є поразка. Уникнути поразки вкрай важливо, бо це дозволить в майбутньому здобути перемогу.

PS.

  • «Чесна мова і люб’язний вигляд рідко поєднуються в людях» (Конфуцій).
  • «Той, хто говорить гарно, рідко буває людяний».
  • «У разі успіху ти – цар; в разі невдачі – розбійник» (Китайське прислів’я).
  • «Діяльна пасивність мудрого вміє вичікувати сприятливий момент і не робить марних вчинків».
  • «Достатньо однієї людини, що вирішила піти з життя, аби нагнати страху на тисячу людей» («У-цзін»).
  • «Змусити людей бути пильними в дрібницях, щоб уникнути суворого покарання – в цьому, воістину, полягає мудрість управління» (Конфуцій).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *