Тетянин день в історії і сьогоденні

Свята мучениця Тетяна Римська

Св. мучениця Тетяна Римська

Серед величних січневих свят, якими Господь обдарував початок календарного року, 25 січня особливо любить студентська молодь. Любить настільки, що навіть називає святу Тетяну, пам’ять якої святкуємо у цей день, своєю покровителькою. Звідки ж взялося це твердження і чи має воно вагомі історичні підстави? Зазирнемо у минуле.

Рік 1755-й. Російська імперія. Генерал-ад’ютант Шувалов, бажаючи зробити своїй матері Тетяні незвичайний подарунок на іменини, подає на підпис імператриці Єлизаветі Петрівні наказ про заснування у Москві першого у Росії університету. Трапилося це саме 25 січня, на день св. мучениці Тетяни. Цікаво, що святкується не день відкриття університету, а саме день підписання указу про його заснування (цар Микола І навіть видав щодо цього спеціальний указ). У 1791 році (тобто аж через 36 років) в одній з будівель університету було відкрито церкву Тетяни мучениці, а її оголошено покровителькою студентства. Тогочасній молоді цей день полюбився тим, що з нього починалися зимові канікули. Позаду виснажливе навчання і відповідальна сесія, попереду – веселощі і п’янке відчуття волі. Чи ж можна було не радіти? І якщо спочатку все було гарно і благопристойно (офіційна частина з нагородженням кращих студентів, молебень до небесної покровительки, виступи студентських хорів у церквах), то потім… Ще Л.М. Толстой писав про цей день, що «релігійна подія стала лише приводом для пияцтва і зажерливості». Сп’янілі від вина і волі студенти гамірним натовпом заповнювали місто. І починалося «справжнє» свято. Відомий знавець життя тогочасної Москви Володимир Гіляровський у своїх спогадах залишив згадку, що «натовпи захмелілих студентів горланили пісні, римуючи «сп’яну» і «Тетяну», напиваючись так, що офіціанти крейдою писали на їхніх спинах адреси, щоб вранці розвезти додому». У одному зі своїх фейлетонів А. Чехов писав: «У цей день випили все, крім Москви-ріки, та й ту не випили лише тому, що замерзла». Море дешевого алкоголю і відчуття майже вседозволеної безкарності змітали останні рамки пристойності. Били посуд, вікна і одне одного, ламали меблі, кістки, а іноді – і життя. І все з ім’ям Тетяни на вустах.

Певне, саме у цей день свята мучениця з особливо гіркими сльозами припадала навколішки перед престолом Всевишнього, благаючи прощення гріхів усім тим, хто творив все це нібито на її честь. Адже її земне життя було абсолютно іншим. Народившись у Римі, центрі розкошів і задоволень, ще з дитинства вона проводила благочестиве життя, уникаючи світської метушні. Дні її були наповнені не гучними банкетами та розпусними ігрищами, а ділами милосердя. Вона доглядала хворих, допомагала нужденним. Саме такого наслідування і шанування від студентства вона б хотіла у подарунок.

Та повернемося до сьогодення. У 2005 році 25 січня офіційно оголошено Днем студентства. Але студентства російського. І наказ підписав російський президент. В Україні офіційно (з 1999 року) затверджено День студентства 17 листопада (як і в більшості країн світу, оскільки це міжнародне свято, схвалене ООН). І це правильно та зрозуміло. Чому ми маємо святкувати день заснування Московського університету, якщо перший український вищий навчальний заклад – Києво-Могилянська колегія, – був заснований за 123 роки до цього (у 1632), а в 1701 році (за 54 роки до виникнення ідеї Московського університету) отримав статус академії. Не слід забувати і Львівську колегію, якій статус академії надано ще раніше – у 1661 році (до відкриття першого російського ВНЗ ще довгих 94 роки). До речі, не секрет, що викладацькими кадрами Московський університет було забезпечено переважно саме за рахунок випускників з України.

Тож бачимо, що жодних історичних чи офіційних підстав для святкування 25 січня українського студентського дня немає. Звичайно, мені можуть дорікнути: навіщо забирати зі студентського життя, у якому і так щороку зростає навантаження, привід для святкування. Погоджуюся, та лише за однієї умови – якщо святкуватимуть справді по християнському. Але ж сучасне студентство в переважній більшості не піде до храму, не помолиться до святої, як мав би зробити християнин у цей день. Вони навіть нічого не знають ні про подію, що стала основою свята, ні про життя мучениці, з ім’ям якої святкуватимуть. Для них цей день стане черговим приводом пити, гуляти, бешкетувати, а на всі закиди гордовито відповідати: сьогодні наш день.

Але якщо справді хочеться, щоб цей день став небуденним, особливим, щоб назавтра не лякала душевна спустошеність від сьогоднішнього тілесного сп’яніння – це дуже просто. Зібравшись гуртом, вирушайте не до найближчого кафе чи магазину зі спиртними напоями, а прямуйте до церкви. Затепливши свічечку перед образом святої, порівняйте своє сьогоднішнє життя з її життям і мученицькою смертю, пригадайте усі свої провини і щиро промовте: «Свята мученице Тетяно, моли Бога за нас, грішних».

Написано для сайту Апологет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *