Лип 13

Православна періодика (квітень-червень 2014)

Колись я вже пропонував вам виписки з православної періодики (журналу «Православний вісник» та газети «Голос Православ’я»), сьогодні пропоную продовжити. Багато зайвого писати не буду, переходжу відразу що своїх нотаток:

Православний вісник (квітень)Православний вісник

  • Служити потрібно правді, а не владі.
  • Спостерігаємо заповнення відсутності надії на Бога надією на дотримання прикмет.
  • У християнському вченні людина може отримати достатню допомогу для боротьби зі злом, з яким людина може стикатися у цьому житті.

Православний вісник (травень)

  • Раніше держава, як начало матеріальне, надавала Церкві захист, створювала сприятливі умови для її життя і розвитку, а Церква, у свою чергу, освячувала громадські устави і форми життя.
  • Подружня любов не скільки хоче бути щасливою, скільки робити когось щасливим.
  • Саме збалансованість трьох видів любові (ерос, філія й агапе) є зразком довершеної любові. Читати далі
Чер 05

Про Бога, дрібниці та шапки

Афоризм:

До Бога приходять не екскурсії з гідом, а самотні мандрівники. Володимир Набоков.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

De lana caprina [де лана капріна] – букв. «за козячу вовну»; через дрібницю сперечатися. Горацій.

Значення іншомовного слова:

Камилавка (грец. καμηλαΰκα, від κάμηλος – верблюд): 1) У православних ченців і священиків висока шапка, яку дають за особливі заслуги. 2) У країнах Близького Сходу – шапка з верблюжої вовни.
Читати далі

Січ 31

Про релігію, стійкість і прес

Афоризм:

Чи не дивно, що люди так часто воюють за релігію і так рідко живуть за її приписами? Георг Крістоф Ліхтенберг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Semper idemемпер ідем]: завжди той самий (залишається сам собою). Подібний вислів – «semper eademемпер еадем]»: завжди те ж саме, завжди так само.

Значення іншомовного слова:

Глезер (англ. glazer, від glaze – глазурувати): прес у паперовому виробництві для розгладжування паперу й надання його поверхні глянсуватості. Інша назва – каландр.
Читати далі

Січ 06

Про віру, осла і пресу

Афоризм:

Кожен вільний вірити, у що він хоче. Я тільки проти того, аби змушувати всіх вірити в щось одне. Айзек Азімов.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Asinus asinum fricat [азінус азінум фрікат] – букв. «осел об осла треться»; дурень дурня вихваляє.

Значення іншомовного слова:

Пресаташе (від преса і аташе): співробітник дипломатичного представництва, що відає питаннями преси та інформації.
Читати далі

Кві 18

Юрій Шкрумеляк

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

 

Юрій Андрійович Шкрумеляк,
що народився вісімнадцятого квітня 1895-го року, писав:
Ми всі діти українські
*****

Ми всі діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас, маленьких,
Добра слава йшла у світ.
Свої здібності і сили
Розвиваймо раз у раз,
Щоб народу була втіха,
І щоб користь була з нас.
Будьмо пильні у науці,
Будьмо чемні у ділах,
Будьмо смілі та відважні
І не думаймо про страх!
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!

Ми є діти українські
*****

Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата,
Рідний край наш – Україна,
Красна та багата.
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний нарід – українці
Всі до нас подібні.
Рідна віра: Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова: нею вчились
Бога прославляти!
Присягаем наш край рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього жити.
Присягаєм – рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
Як ріка в гору не піде,
Як сонце не згасне,
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.
Що нам рідне, те нам буде
І красне і гоже!
Присягаєм, що так буде
Поможи нам, Боже!

Слово української дитини
*****

Хто ти, хлопчику маленький?
Син я України-неньки!
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!
А по чім тебе пізнаю?
По вкраїнському звичаю,
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
А скажи, де край твій рідний?
Там, де неба круг погідний,
Там, де сонце сяє ясне
На вкраїнські діти красні;
Де лани, степи безкраї,
Де орел буйний літає,
Де Карпат вершки високі,
Де потоків дна глибокі;
Де Дністер і хвилі Прута,
Де Дніпро, старий Славута;
Де високії могили,
Що в них голови зложили
Мої предки в лютім бою
За Вкраїну любу свою.
Як поможеш свому люду?
Пильно все учитись буду,
Щоб свої мене любили,
А чужі щоби цінили,
Щоб про мій народ питали,
Україну шанували.
Чи при праці, чи в забаві,
Все послужу рідній справі.
Ні маєтку ані труду
Жалувати я не буду,
Щоб народові Вкраїни
Помогти устать з руїни, –
Все зумію перенести
Для Вкраїни слави й честі.
Господа буду благати,
Щоб нам дав добра діждати!

Де Україна?
*****

Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних, широких
У гаях, у борах.
Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає;
На стрілецькії могили
Голову схиляє.
Україна в чорноземі,
Що родить пшеницю, –
В глибинах, що дають нафту
І сіль-сировицю.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, –
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.
Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, –
У дитячому серденьку,
В розумній головці,
Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, –
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.

Молитва за рідну мову
*****

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.
Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова –
Мов троянда поміж цвітом.
Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, –
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.
Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!

*****

 

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

 

Бер 28

Олександр (Олесь) Лупій

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

 

Олександр (Олесь) Васильович Лупій,
що народився двадцять восьмого березня 1938-го року, писав:
*****

Будь достоїн, українцю,
Честі праотців своїх,
Не продайся за червінці,
Не вчини смертельний гріх,

Пам’ятай, що за тобою
Харків, Ужгород і Львів,
Будь готовим стать до бою
І здолати ворогів.

Нас вони обсіли, брате,
Як розсерджені вовки,
Вже готові розірвати
Україну на шматки.

В них до нас одна зневага,
Хижа ненависть і мста,
Наша ж відповідь проста:
Зброя, сила і відвага!

Нам же нічого боятись,
Хоч вони жорстокі й злі.
Будь достоїн називатись
Сином рідної землі.

*****

Бережи свою духовність,
Начі свічку у четвер
Чистий, бережи як совість,
Доки ти іще не вмер.

Доки сонце у зеніті,
Дню твоєму не кінець,
Доки ти на цьому світі
І господар, і творець.

Все роби по заповіту
Давніх праотців своїх,
І сягнеш вершини світу,
Обминеш смертельний гріх.

Все роби, що ти повинен,
Як нащадок козаків,
І легендою полине
Добра слава в глиб віків.

Пам’ятай про найцінніше,
Про духовність пам’ятай,
Слово Боже, слово віще,
Як свічу, оберігай!

Як ти любиш Україну
*****

– Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
– Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!

З Україною нікого
В світі не боюся
І щоранку я до Бога
За неї молюся,

Щоб була щаслива, дужа,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.

Рідна мова
*****

Українська мова, –
Знає цілий світ, –
Як трава шовкова,
Мов калини цвіт.

Не соромся, доню,
Нею говорить.
Від Карпат до Дону
Мова ця дзвенить.

Не соромся, сину,
Мовонька твоя,
Як під небом синім
Пісня солов’я.

Українська мова –
То великий дар.
Мовою твоєю
Створений “Кобзар”.

Твоя держава
*****

І
Ніщо не може порівнятись
З тобою, милий краю мій,
Ти, як чарівний Божий напис
На цій планеті голубій.

Від Закарпаття аж до Дону,
Від Придесення по Дунай
Ти – образ батьківського дому,
Ти – материнський рідний край.

Усе знайоме, все священне,
Від діда-прадіда своє.
Тут праця копітка щоденна
Мені приємною стає.

Хлібами сповнені долини,
Плодами сповнені сади.
До тебе завше думка лине,
Бо тут малі мої сліди,

Тут запах отчої домівки,
Де мама в тишині нічній,
Коли торкалась до голівки,
Казала: “Спи, синочку мій!”

Почуєш мову злотолунку,
Побудеш в хатньому теплі.
Тут, як на Божому малюнку,
Простори милої землі.

II
Колись за тебе гинули в боях,
На Півночі страждали, по сибірах,
Та до останку їх тримала віра,
Що треба з гордістю пройти тай шлях,

Не зганьбитися перед ворогами,
Щоб не подумали, що ми слабі,
Не годні вистояти в боротьбі,
Що можна збиткуватися над нами.

Та, дякуючи їм, тепер ти є,
Державо Українського Народу
Своє життя віддавши за свободу,
Вони прославили ім’я твоє.

Подвижники ідеї, сівачі
Не зникли і так просто не пропали,
Вони фундаментом для тебе стали,
Були ж їх тисячі і тисячі…

Вони з ім’ям твоїм ішли до бою
І, наче мур озброєних фортець,
Ніхто не міг здолати їх сердець.
Вони завжди, як зорі, над тобою.

III
Твоя держава – це не просто
Земля для роздумів і мрій,
Тож почувайся тут не гостем,
А будь господарем у ній.

Держава в кожному із нас,
У серці, у кровині кожній,
І не любить її не можна,
Вона із нами повсякчас.

Віддай талант, своє уміння,
Забудь про сяєво клейнод, –
Лише служіння Україні
Нас об’єднає у народ.

Лише палка любов до неї
Народить вище почуття.
Задля великої ідеї
Віддати можна і життя.

Люби її любов’ю сина,
Будуй, твори, оберігай,
Щоб райдуга золотосиня
Щодня вінчала рідний край.

*****

 

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

 

Січ 13

Іван Коваленко

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

 

Іван Юхимович Коваленко,
що народився тринадцятого січня 1919-го року, писав:
На світі так мало потрібно людині…
*****

На світі так мало потрібно людині –
Лиш дах, трохи їжі та трохи тепла,
А одяг – пусте (зневажаю донині),
Аби лиш від погляду вкрити тіла.

Але для душі треба більше людині.
Багато, що треба, щоб дійсно жила, –
І пісня, і сонце, і цвіт на калині,
І зорі на небі, і добрі діла.

Душі ще потрібно багато любові,
І віри, й надії, й молитви у слові.

Молитва
*****

Благослови мій сон від вечора й до рану,
У сні мене й на мить не залиши,
І життєдайну влий у тіло прану,
Дай спокій і наснагу для душі.

Благослови зорю і мій новий світанок,
Зір проясни, зроби гострішим слух,
Дай усміх на вуста, щоб привітати ранок,
Прости усі гріхи і укріпи мій дух.

Благослови мій день і дай мені роботи,
І задум кожен мій, і вчинок освяти,
Пошли мені нові тяжкі турботи
І сили дай, щоб зло перемогти.

Благослови мою годину вечорову,
Прийми любов мою, молитву у віршах,
Нехай наступний день Тобою буде повен,
Допоможи мені і освяти мій шлях!

Формула мети
*****

Ввійшов у моду автотренінг.
Всі прагнуть щось в житті знайти.
І нас навчають мудрі вчені:
Шукайте формулу мети!

Щоб досягнути до вершини,
Щоб океан перепливти,
Бажання мало для людини –
Потрібна формула мети.

Щоб слід лишити після себе,
Не буть незрячим, як кроти,
Щоб піднестися аж до неба,
Потрібна формула мети.

Я ці поради не засвоїв.
Себе від стресів берегти
Не буду я. Вона зі мною –
Найвища формула мети!

Подяка вам, хороші вчені!
Та з міхом формул не спішіть.
Я вірю тільки у натхнення
І голос Бога у душі.

Сповідь
*****

Я неправедно жив:
І моливсь, і постився я мало,
У турботах дрібних
Витрачав я і сили, і час,
Оступавсь на шляху,
Спотикався і падав, бувало,
І покару тяжку
Ніс за це я від себе не раз.

Я неправедно жив:
Не здолав усіх потягів плоті,
Хоч тримав їх, як псів,
Все життя на міцних ланцюгах.
Марнолюбства свого
Я не зміг до кінця побороти
Й вабу слави пусту
Грішно бачив я іноді в снах.

Я неправедно жив:
Не збагнув всеї величі духу
І у душу впускав
Світ пустих і примарних речей.
Часто кривди терпів,
Мовчки зносив образи й наругу,
І всього не зробив,
Що я зміг би зробить для людей.

Я неправедно жив,
Бо я мало любив Україну,
Я за неї не йшов
У петлю, чи на кулю й на хрест.
Я усе їй віддав,
Та мужніших чекав на заміну,
Що здобудуть в борні
Їй свободу, і славу, і честь.

Я неправедно жив…
Не для мене святого печатка,
І покута тяжка
На душі моїй вічно лежить,
Та коли б довелось
Все життя починати спочатку,
Я б хотів іще раз
Так неправедно й грішно прожить.

 

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень