Лип 24

Про самопожертву, суддю і золото

Афоризм:

Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву. Бернард Шоу.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nemo iudex in causa suaемо юдекс ін кауза суа]: ніхто не суддя у власній справі. Синонімічний вислів: nemo iudex in propria causaемо юдекс ін пропріа кауза].

Значення іншомовного слова:

Глянцгольд (нім. Glanzgold, від Glanz – блиск і Gold – золото): «рідке золото», в’язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для розпису на порцеляні.

Лип 04

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 6)

Ціцерон. Вибрані твориУ сьогоднішній публікації ми розглянемо останню судову справу Ціцерона з представлених у книжці його вибраних творів (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як я вже зазначав минулого разу – справа захисту Тіта Аннія Мілона досить неоднозначна (і єдина з представлених у книжці, яку Ціцерон програв). Якщо у минулих справах (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5) ще можна було досить чітко розрізнити, хто винен, а хто невинний, кого слід захищати усіма силами свого таланту, а кого з не меншим натхненням слід звинувачувати, то у цій справі повна моральна й етична плутанина.

Мало того, що Ціцерон взявся захищати відвертого (хоча, можливо, й випадкового, як це хотів представити Ціцерон) вбивцю, так ще й непостійний натовп, що завжди був налаштований прихильно, цього разу буквально «затюкав» Ціцерона, і він виступив значно гірше своїх можливостей. Можливо, спрацювала підсвідомість: і звинувачуваний, і постраждалий були людьми невисокої громадської та політичної честі, обоє не гребували найгіршими засобами, аби потрапити у владні кола і закріпитися там, й лише випадок розвів їх по різні сторони владних бар’єрів. Впевнений, аби воля Ціцерона, він би зміг звинуватити і того, й іншого. Але історія не знає умовного способу, тож не будемо гадати «а що було б» – краще перейдемо відразу до виписок: Читати далі

Лип 01

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 5)

Ціцерон. Вибрані твориЯк і обіцяв минулого разу, сьогодні розглянемо ще одну справу з великої ораторсько-правничої спадщини Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.) – захист Марка Целія Руфа. У минулих справах (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4) Ціцеронові доводилося виступати як захисником, так і обвинувачем. У сьогоднішній справі не все так однозначно. З одного боку – він захисник, з іншого – за обвинувачення виступає його давній ворог, прихильник згадуваного у минулій публікації Катіліни, тож це була не просто юридична справа, але й справа честі. Проблема ж у тому, що обвинувачений належав до тогочасної «золотої» молоді, що не дуже імпонувала Ціцеронові, та ще й прагнув політичної кар’єри не завжди чесними методами, що також не могло прихильно сприйматися Ціцероном – відомим оборонцем прадавніх звичаїв і чеснот.

Та Ціцерон береться за справу (у ході розгляду виявляється, що він навіть певний час був наставником звинуваченого) і перемагає. Але перемагає не твердістю аргументації та зцементованістю доказів, а дотепністю і напівжартівливою риторикою, що так подобається загалу. У суть справи заглиблюватися не буду (вона має переважно любовний характер), але Ціцерон досить вдало використовує відомий суддям спосіб життя і поведінки постраждалої особи – досить неоднозначної Клодії (до речі, вважається, що саме вона виступила у творах тогочасного поета Каттула під іменем Лесбії, що стало з часом загальним). А оскільки вона належить до знатного роду, для звинувачення Ціцерон ніби викликає її… предків, чиїми вустами показує всю її розпусність та негідність. З традиційним для Ціцерона красномовством, присмаченим напівфривольними жартами, він знімає з підсудного усі обвинувачення, паралельно добряче допікши своїм політичним опонентам. Читати далі

Чер 27

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 4)

Ціцерон. Вибрані твориКого я ще не заохотив самостійно почитати твори Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.), пропоную продовжити робити це разом (див. частина 1, частина 2, частина 3). Сьогодні познайомимося з однією з найяскравіших сторінок ораторської практики Ціцерона – справою Катіліни.

Катіліна був типовим тогочасним адміністратором, що перекидався від однієї владної групи до іншої, аби лише зберегти свою посаду. Все ближче був омріяний титул консула, та невдало виплили факти минулого хабарництва, і його кандидатуру було знято. Тож Катіліна почав збирати сили для військового захоплення влади. Вкотре програвши на виборах (де, до речі, одним з консулів було обрано Ціцерона), він починає військовий заколот, але той провалюється.

На жаль, звинуватити Катіліну не вдається, і тоді до справи береться Ціцерон. Завдяки своїм інформаторам він дізнається, що Катіліна готує чергову змову (у тому числі – й підіслати вбивць до самого Ціцерона), тож викриттям фактів та деталей цієї змови Ціцерон провокує Катіліну до рішучих дій. І це діє! Злякавшись, Каталіна тікає з міста. А з ним – і усі його прибічники (навіть ті, про кого Ціцеронові відомо не було). Це, до речі, також входило у нестандартний Ціцеронів план: він розуміє, що простим покаранням Катіліни мало що вдієш. А так він не лише викриває небезпечну змову, але й може відслідкувати усіх причетних до неї. Читати далі

Чер 25

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 3)

Ціцерон. Вибрані твориТрохи з запізненням, однак пропоную продовжити (див. частина 1, частина 2) читати вибрані твори з літературної спадщини Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Минулого разу, як ви пам’ятаєте, ми закінчили перемогою 27-річного Ціцерона у справі Росція Амерійця. Однак ця перемога, що зачіпала інтереси тогочасної владної верхівки, не минулася Ціцеронові даремно – задля власної безпеки він мусив на два роки виїхати у Грецію (але не без користі, адже там він мав нагоду слухати відомого грецького філософа Посідонія). Після повернення він продовжує свою боротьбу за справедливість, чим здобуває повагу у своїх колах і прихильність простих людей. Через вісім років він стає сенатором і береться за справу, яка закріпить за ним славу найвеличнішого оратора свого часу – справу обвинувачення Верреса, претора і намісника Сицилії.

Цікаво, що слухання мало проходити у два етапи, однак доказів, які навів Ціцерон вже на першому слуханні, з лишком вистачило для винесення обвинувачувального присуду. Якби їх було недостатньо – Ціцерон був готовий до другого слухання, підготувавши промову, яка у письмовому вигляді займала 5 книг. Сьогодні пропоную виписки з п’ятої книги, що стосувалася зловживань Верреса як воєначальника. А «наробив» він достатньо.

Як вам такий спосіб заробітку: Веррес обвинувачує рабів певного господаря у порушенні правил (зокрема, володінні зброєю, що тоді їм заборонялося, чи підбурюванні до заколоту), а потім пропонує господарю викупити винуватців. Іноді – навіть після проголошення обвинувачувального вироку. Якщо ж ви починаєте опиратися цій брехні – до в’язниці запроторюють вас самих, і вже рідні збирають кошти для вашого звільнення. Читати далі

Чер 20

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 2)

Ціцерон. Вибрані твориПродовжуємо читати Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як я вже зазначав минулого разу, до вибраних творів увійшло багато «професійних» промов, коли Ціцерон виступав як адвокат чи обвинувач у суді. Я зберігатиму подібний розподіл, зазначаючи, з якого саме твору взято ті чи інші цитати. Зокрема, першою йде промова «На захист Секста Росція Амерійця». Принагідно хочу зазначити, що читаючи цю книжку, весь час ловив себе на думці про паралелі з сьогоденням (чи нещодавнім минулим): впевнена у своїй безкарності владна верхівка, хабарництво, продажні судді, підлабузники, що прагнуть влади за будь-яку ціну…

От і ця справа: один із можновладців, заручившись підтримкою свого патрона, вбиває поважну людину, аби заволодіти її землею і маєтностями. Аби виправдати незаконне вбивство, ім’я вбитого заднім числом вносять у проскрипції (списки неугодних). Та у вбитого є син, а у нього – впливові покровителі. Аби не випустити з рук багатства, яке вже так близько, вбивці (серед яких і двоє родичів убитого, яким пообіцяли їхню частку майна)… звинувачують самого сина у вбивстві батька. На захист юнака і виступає 27-річний Ціцерон (це, до речі, його перша кримінальна справа). Виступає наскільки вдало, що не лише доводить невинність обвинувачуваного, але й наводить переконливі докази злочинного задуму обвинувачів (чим добряче сипле перцю під хвіст тиранічній владній верхівці). Такий поворот був досить сенсаційним, що зробило Ціцерона відомим і шанованим. І не дивно: читаючи, весь час забуваєш, що це судове засідання – наскільки ефективною і ефектною (а ці поняття рідко поєднуються) є Ціцеронова промова. Всього переказати не можу – читайте самі, але виписки запропоную: Читати далі

Чер 17

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори

Ціцерон. Вибрані твори(за книгою: Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.)

Нарешті завершив перенесення мого «Українського поетичного патріотично-виховного календаря» на цей сайт. Робота хоч трохи й затяглася, однак того варта – що не кажіть, а 164 додаткових публікацій (див. праворуч категорію «Поетика». До речі, погляньте, хто з поетів народився в один день з вами – впевнений, більшість буде здивована). Та час виконувати й інші обіцянки – зокрема, познайомити вас з виписками, навизбируваними ще в період Великого посту. Як ви здогадалися з назви публікації – маю на увазі цитати з Ціцерона. Хоча у назві видавництва й зазначено «Художня література», насправді він не написав жодного художнього (у сучасному розумінні) твору. Його літературний здобуток – промови, листи та філософські твори (зокрема, «Тускуланські бесіди», що їх згадує Сенека у своїх «Моральних листах…»), однак їхня художня вартість наскільки висока, що Ціцерона за його впливом на літературу свого народу порівнюють з Пушкіним, Гете чи Данте.

На жаль, Ціцерон народився запізно для свого часу. Він марив патріархальною Римською республікою, а вона вже була велетенською імперією, що поступово гинула, розбещена надприбутками від завойовницьких війн. Ціцерон намагався бути «як усі», однак переступити через власні переконання не зміг. Тому, як і більшість до нього і після нього, знайшов втіху та розраду у філософії – зокрема, намагаючись максимально доступно перекласти латиною (й адаптувати до умов його часу) найкращі філософські твори грецьких авторів. На жаль, вислів «якщо ви не займаєтеся політикою – це ще не значить, що політика не займеться вами» був дієвим і на той час: до нього, вже літнього віком і усамітненого, приходили радитися найвідоміші політики того часу, однак завершилося все трагічно: внесений у проскрипції, він був страчений, а його голову (як у свій час голову Іоана Хрестителя) віддали на глум дружині його політичного опонента.

Та не будемо про сумне (хоча від цього воно, на жаль, нікуди не зникне) – почитаймо виписки. Перший десяток узято з передмови, інші – власне Ціцеронові: Читати далі