Сер 14

Дал Р. Матильда

Роальд Дал. Матильда(за книжкою: Роальд Дал. Матильда. – Київ: Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2006. – 272 с.)

Аби не втрачати відчуття української мови, про яке писав у одній з попередніх публікацій, після кількох російськомовних книжок обов’язково читаю українську. Перевагу віддаю вітчизняній чи якісно перекладеній закордонній класиці. Зважаючи, що однією з найвідвідуваніших сторінок цього сайту є публікація, присвячена цитатам з книжки Елеонор Портер “Поліанна”, вирішив приглянутися до ще одного бестселера дитячої тематики – «Матильди» Роальда Дала. Переклад за редакцією І. Малковича і згадка про те, що ця книжка у 1988 році була визнана кращим виданням для дітей, обіцяли кілька цікавих вечорів і свіжих вражень. Та не так сталося, як гадалося. Змусив себе дочитати лише до середини – і відклав. Скажу відверто: не хочу, аби цю книжку читала моя дитина (і тим більше не буду читати її дітям сам). Поясню свою позицію.

Маємо головну героїню – п’ятирічну Матильду. Обдаровану дитину, що у три роки самостійно навчилася читати, а у п’ять – записалася в бібліотеку, де за рік прочитала:

  • «Великі сподівання», «Ніколас Ніклбі», «Олівер Твіст» Чарльза Дікенса
  • «Джейн Ейр» Шарлоти Бронте
  • «Пиха й упередження» Джейн Остін
  • «Тесс із роду д’Ербервіллів» Томаса Гарді
  • «Назад у землю» Мері Веб
  • «Кім» Редьярда Кіплінґа
  • «Людина-невидимка» Герберта Велза
  • «Старий і море» Ернеста Гемінґвея
  • «Галас і лють» Вільяма Фолкнера
  • «Грона гніву» Джона Стейнбека
  • «Добрі друзі» Дж. Б. Прістлі
  • «Брайтон Рок» Ґрема Ґріна
  • «Ферма» Джорджа Орвела.

Скажіть, ваша дитина дошкільного чи молодшого шкільного віку (а саме для них і призначена книжка), зрозуміє щось з цього переліку? Думаю, ні.

Але йдемо далі. Матильда мала гострий розум, та з сім’єю їй не пощастило: батько – шахраюватий продавець вживаних автомобілів, мама – розповніла на сміттєвій їжі шанувальниця безкінечних серіалів, старший брат, що все більше стає схожим на батька. Батьки не підтримують любові доньки до читання – навпаки, усяко перешкоджають цьому «відхиленню від норми».

І Матильда, п’ятирічне дитя, починає мститися. Спочатку змушує батька цілий день ходити в капелюсі, намазавши його зсередини суперклеєм. Потім за допомогою позиченого папуги лякає всю сім’ю привидом. Наприкінці підмінює батьків лосьйон для волосся на фарбу, перетворюючи тата у опудало з брудно-білявим волоссям. Як при цьому почувається сама Матильда? Цитую: «завдяки винайденій нею новій грі з покараннями батька чи матері, а то й обох, щоразу, як вони ставилися до неї по-свинськи, її життя стало більш-менш стерпне… Вона просто сиділа собі, насолоджуючись чудовим ефектом від своєї вигадки». У школі вона зустрічає ще одну подругу за інтересами. Автор характеризує її так: «Це була людина, що не тільки перетворила знущання на найдосконаліше мистецтво, а й готова була ризикувати життям і здоров’ям заради свого покликання».

До речі, про школу: як вам опис директриси, що любила метати неслухняних дітей через паркан, взявши їх за коси, і бити об голови непослухів порцелянові таці. Гарна психологічна підготовка до школи, що й сказати.

Дочитавши до директорського побажання «А щоб ти здох!», адресованого одному з учнів, я відклав книжку…

Поміркуйте, що з цієї книжки дужче запам’ятається вашій дитині: любов до навчання, до школи і читання чи різноманітні капості своїм близьким і рідним. Певен – останнє. Тому я для себе висновок зробив. Прислухатися до нього чи робити власні висновки – воля ваша.

Лис 24

Джеймс Клавелл. Гайдзін (завершення)

Джеймс Клавелл. ГайдзінПісля невеличкої «ангельської» перерви повертаємося у світ Японії 1862 року разом з героями роману Д. Клавелла «Гайдзін» (Санкт-Петербург : Амфора, 2009. – 1231 с.). Як я вже зазначав у першій публікації, вважаю цей роман «найслабшим» у азійському циклі Клавелла. Але все ж майстер – є майстер, і книжка значно «сильніша» за безліч сучасних тижневих бестселерів. Адже поряд з жіночо-європеїзованим життям однієї групи героїв роману кипить повне пристрастей, подій і гострих моментів азіатське життя інших. Та й сама героїня наприкінці роману таки знаходить у собі сталеве осердя, притаманне клевелівським героям, що хоч трохи поліпшує дещо зіпсоване враження від цієї книжки. То ж рішення, читати чи ні, залишаю вам, а сам пропоную традиційну порцію виписок з коментарями:

  • Наше історичне призначення (маються на увазі японці – прим. моя) — звести імператора на Трон Дракона Китаю.
  • Безпека завжди лежала в здатності не піддаватися паніці. Читати далі
Лис 13

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (завершення)

Тай-Пен Джеймса КлавеллаСьогодні завершуємо (див. ч. 1, ч. 2) відслідковувати історію заснування Гонконгу очима героїв роману Джеймса Клавелла (Тай-Пэн. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Як і обіцяв у минулій публікації, крім традиційних виписок того, що найбільше сподобалося, наведу ще й кілька цитат стосовно територіальної політики Росії. Хоча йдеться про царську Росію, але, як на мене, у загальних підходах нічого не змінилося і до сьогодні. Напевне, справа не у номінальній назві владних інституцій цієї країни, а у їх глибоко закоріненій суті:

  • Історично політика Росії завжди зводилася до того, щоб перемагати хитрістю – підкуповувати лідерів якої-небудь країни, а заодно і лідерів опозиції, якщо така була. Розширюватися за рахунок «сфер впливу», а не прямими військовими захопленнями, а потім усувати цих лідерів і перетравлювати народ у своїй утробі.
  • Росія – це вічний розсадник невдоволення в сусідніх державах, і завжди буде ним, доки не вирішить, де, на її думку, пролягають її природні межі.
  • Наша азіатська політика однозначна: Китай повинен залишатися слабким, залежним і стати російською сферою впливу.
  • Якщо про наші територіальні захопленнях стане відомо, наша офіційна позиція повинна зводитися до того, що «Росія просто утихомирює дикі, вороже налаштовані племена в наших південних межах». Читати далі
Лис 10

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (ч. 2)

Джеймс Клавелл. Тай-ПенПродовжуємо наше знайомство з твором Джеймса Клавелла «Тай-пен» (Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Якщо «Сьогун» можна вважати міні-енциклопедією Японії, то з цього твору можна досить багато дізнатися про життя і звичаї Китаю. Точніше – спробувати провести порівняння «культурної» Європи та «варварського» Китаю. Взяв ці поняття у лапки не випадково: читаючи книжку, весь час ловиш себе на думці, що автором мав бути азіат – наскільки контрастною видається різниця навіть у звичайних побутових речах. Особливо щодо гігієни, адже на той час європейці сприймали вошей як прикру, але невіддільну складову свого життя, а зайвий раз відкрити вікно чи прийняти ванну вважали серйозною загрозою для здоров’я. Та про це, як захочете, знайдете інформацію самостійно, ми ж повертаємося до виписок:

  • Взаємна підтримка і захист, які пов’язують кровних родичів, і є наріжним каменем китайського суспільства.
  • П’ять тисячоліть розвитку і постійного пошуку навчили цей народ, що лише одне в світі людей має неминущу цінність, служить кожному безпечним притулком і гідне збереження – сім’я.
  • Всі сини рано чи пізно кидають виклик батькам.
  • Це характерно для китайців: турбуватися не про сьогочасні вигоди, а про сталий дохід на довгі роки.
  • Основний закон виживання: примусь противника вступити в бій на твоїх умовах. Читати далі
Чер 23

Про батьків, єдність та шило

Афоризм:

Найкраще, що батько може зробити для своїх дітей, – це любити їхню матір. Теодор Хесберг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vis unita fortiorіс уніта фортіор]: об’єднані сили потужніші.

Значення іншомовного слова:

Пуансон, пунсон (франц. poinçon, букв. – шило): 1) Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують. 2) Сталевий штамп з рельєфним зображенням букви, знака, цифри тощо. За допомогою пуансона видавлюють у металі друкарські форми (матриці). Виготовляють ручним або механічним способом. 3) Умовна позначка на географічних картах (кружечок, квадратик тощо).

Кві 02

Про думку, початок та родичів

Афоризм:

Глибока думка не мусить бути цікавою. Олег Келлер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Saeculorum novus nascitur ordo [секулорус новус насцітур ордо]: починається новий ряд століть (про переломний початок чогось нового).

Значення іншомовного слова:

Когнати (лат. cognati, букв. – родичі): у римському праві особи, які перебувають у юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії; кровні родичі, що поряд з агнатами можуть виступати як спадкоємці.

Бер 06

Про шлюб, переможених і гру

Афоризм:

Шлюб — це чудо перетворення поцілунку із задоволення в обов’язок. Хелен Роуленд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vae victis [ве віктіс]: горе переможеним.

Значення іншомовного слова:

Бейсбол, безбол (англ. baseball, від base – низовий і ball – м’яч): командна спортивна гра з м’ячем і кийком, схожа на лапту 🙂  (прошу не забувати, що тлумачення беру з книжки 1974 року, тому й таке пояснення).