Сер 14

Дал Роальд. Матильда

Роальд Дал. Матильда(за книжкою: Роальд Дал. Матильда. – Київ: Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2006. – 272 с.)

Аби не втрачати відчуття української мови, про яке писав у одній з попередніх публікацій, після кількох російськомовних книжок обов’язково читаю українську. Перевагу віддаю вітчизняній чи якісно перекладеній закордонній класиці. Зважаючи, що однією з найвідвідуваніших сторінок цього сайту є публікація, присвячена цитатам з книжки Елеонор Портер “Поліанна”, вирішив приглянутися до ще одного бестселера дитячої тематики – «Матильди» Роальда Дала. Переклад за редакцією І. Малковича і згадка про те, що ця книжка у 1988 році була визнана кращим виданням для дітей, обіцяли кілька цікавих вечорів і свіжих вражень. Та не так сталося, як гадалося. Змусив себе дочитати лише до середини – і відклав. Скажу відверто: не хочу, аби цю книжку читала моя дитина (і тим більше не буду читати її дітям сам). Поясню свою позицію. Читати далі

Лис 24

Джеймс Клавелл. Гайдзін (завершення)

Джеймс Клавелл. ГайдзінПісля невеличкої «ангельської» перерви повертаємося у світ Японії 1862 року разом з героями роману Д. Клавелла «Гайдзін» (Санкт-Петербург : Амфора, 2009. – 1231 с.). Як я вже зазначав у першій публікації, вважаю цей роман «найслабшим» у азійському циклі Клавелла. Але все ж майстер – є майстер, і книжка значно «сильніша» за безліч сучасних тижневих бестселерів. Адже поряд з жіночо-європеїзованим життям однієї групи героїв роману кипить повне пристрастей, подій і гострих моментів азіатське життя інших. Та й сама героїня наприкінці роману таки знаходить у собі сталеве осердя, притаманне клевелівським героям, що хоч трохи поліпшує дещо зіпсоване враження від цієї книжки. То ж рішення, читати чи ні, залишаю вам, а сам пропоную традиційну порцію виписок з коментарями:

  • Наше історичне призначення (маються на увазі японці – прим. моя) — звести імператора на Трон Дракона Китаю.
  • Безпека завжди лежала в здатності не піддаватися паніці. Читати далі
Лис 13

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (завершення)

Тай-Пен Джеймса КлавеллаСьогодні завершуємо (див. ч. 1, ч. 2) відслідковувати історію заснування Гонконгу очима героїв роману Джеймса Клавелла (Тай-Пэн. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Як і обіцяв у минулій публікації, крім традиційних виписок того, що найбільше сподобалося, наведу ще й кілька цитат стосовно територіальної політики Росії. Хоча йдеться про царську Росію, але, як на мене, у загальних підходах нічого не змінилося і до сьогодні. Напевне, справа не у номінальній назві владних інституцій цієї країни, а у їх глибоко закоріненій суті:

  • Історично політика Росії завжди зводилася до того, щоб перемагати хитрістю – підкуповувати лідерів якої-небудь країни, а заодно і лідерів опозиції, якщо така була. Розширюватися за рахунок «сфер впливу», а не прямими військовими захопленнями, а потім усувати цих лідерів і перетравлювати народ у своїй утробі.
  • Росія – це вічний розсадник невдоволення в сусідніх державах, і завжди буде ним, доки не вирішить, де, на її думку, пролягають її природні межі.
  • Наша азіатська політика однозначна: Китай повинен залишатися слабким, залежним і стати російською сферою впливу.
  • Якщо про наші територіальні захопленнях стане відомо, наша офіційна позиція повинна зводитися до того, що «Росія просто утихомирює дикі, вороже налаштовані племена в наших південних межах». Читати далі
Лис 10

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (ч. 2)

Джеймс Клавелл. Тай-ПенПродовжуємо наше знайомство з твором Джеймса Клавелла «Тай-пен» (Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Якщо «Сьогун» можна вважати міні-енциклопедією Японії, то з цього твору можна досить багато дізнатися про життя і звичаї Китаю. Точніше – спробувати провести порівняння «культурної» Європи та «варварського» Китаю. Взяв ці поняття у лапки не випадково: читаючи книжку, весь час ловиш себе на думці, що автором мав бути азіат – наскільки контрастною видається різниця навіть у звичайних побутових речах. Особливо щодо гігієни, адже на той час європейці сприймали вошей як прикру, але невіддільну складову свого життя, а зайвий раз відкрити вікно чи прийняти ванну вважали серйозною загрозою для здоров’я. Та про це, як захочете, знайдете інформацію самостійно, ми ж повертаємося до виписок:

  • Взаємна підтримка і захист, які пов’язують кровних родичів, і є наріжним каменем китайського суспільства.
  • П’ять тисячоліть розвитку і постійного пошуку навчили цей народ, що лише одне в світі людей має неминущу цінність, служить кожному безпечним притулком і гідне збереження – сім’я.
  • Всі сини рано чи пізно кидають виклик батькам.
  • Це характерно для китайців: турбуватися не про сьогочасні вигоди, а про сталий дохід на довгі роки.
  • Основний закон виживання: примусь противника вступити в бій на твоїх умовах. Читати далі
Чер 23

Про батьків, єдність та шило

Афоризм:

Найкраще, що батько може зробити для своїх дітей, – це любити їхню матір. Теодор Хесберг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vis unita fortiorіс уніта фортіор]: об’єднані сили потужніші.

Значення іншомовного слова:

Пуансон, пунсон (франц. poinçon, букв. – шило): 1) Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують. 2) Сталевий штамп з рельєфним зображенням букви, знака, цифри тощо. За допомогою пуансона видавлюють у металі друкарські форми (матриці). Виготовляють ручним або механічним способом. 3) Умовна позначка на географічних картах (кружечок, квадратик тощо).

Кві 02

Про думку, початок та родичів

Афоризм:

Глибока думка не мусить бути цікавою. Олег Келлер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Saeculorum novus nascitur ordo [секулорус новус насцітур ордо]: починається новий ряд століть (про переломний початок чогось нового).

Значення іншомовного слова:

Когнати (лат. cognati, букв. – родичі): у римському праві особи, які перебувають у юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії; кровні родичі, що поряд з агнатами можуть виступати як спадкоємці.

Бер 06

Про шлюб, переможених і гру

Афоризм:

Шлюб — це чудо перетворення поцілунку із задоволення в обов’язок. Хелен Роуленд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vae victis [ве віктіс]: горе переможеним.

Значення іншомовного слова:

Бейсбол, безбол (англ. baseball, від base – низовий і ball – м’яч): командна спортивна гра з м’ячем і кийком, схожа на лапту 🙂  (прошу не забувати, що тлумачення беру з книжки 1974 року, тому й таке пояснення).