Січ 01

Про Новий рік, дієти і здоровий глузд

Подвійний чизбургерОдна з найпоширеніших новорічних традиційпланувати собі усілякі зміни. Оскільки Новий рік трапляється рідше, ніж понеділки (з яких ми теж любимо «починати нове життя»), плани значно масштабніші. І більшість з них передбачає набуття певних корисних звичок. Насамперед – у харчуванні. Особливо це стосується прекрасної половини людства, яка чомусь вважає новорічно-різдвяний період чудовим часом для випробування нової дієти.

І це не дивно, адже ледь не щотижня у різноманітних «жіночих» журналах і на різних сайтах можна прочитати про ті чи інші випадки “чудодійного” схуднення. Та ще й телебачення зі своїм могутнім впливом на свідомість постійно підіймає цю тему. Доходить до абсурду: 75 % підлітків-дівчат вважають себе “повненькими”, навіть якщо їхня вага нижча за встановлені норми. І саме вони, маючи ще не зміцнілу самооцінку, стають основними споживачами різноманітних дієт. І чим абсурдніші рекомендації, тим частіше їм вірять. Читати далі

Жов 07

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 18)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні пропоную вашій увазі останню (див. ч. 1, ч. 2) порцію виписок з філософського твору Ціцерона «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Оскільки старість закономірно закінчується смертю, Ціцерон знову піднімає питання гідного приготування до неї та можливості безсмертя душі (ми вже розглядали з вами діалог «Про зневагу до смерті», де ці питання з’ясовуються досить ґрунтовно). Не буду довго займати вашу увагу своїми міркуваннями, краще відразу надам слово Ціцеронові (особливо прочитайте останню з сьогоднішніх цитат):

  • Нехай інші залишать собі зброю, коней, списи, кийок і м’яч, залишать собі полювання і змагання в бігу; нам, старим, нехай вони з багатьох розваг залишать гральні кістки — і опуклі і прямі — та й то лише любителям, адже старість може бути щаслива і без цього (я ще застав часи, коли неодмінною ознакою старості було доміно. Які баталії щовечора влаштовувалися, яку бурю емоцій вони викликали. Як бачимо, так повелося ще з тих давніх часів – прим. моя). Читати далі
Жов 04

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 17)

Ціцерон. Вибрані твориТрохи відволікшись на вирішення проблеми вдалого депозиту, сьогодні продовжуємо (див. початок) разом з Ціцероном розмірковувати про старість, читаючи його твір «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як це не дивно звучатиме (особливо для тих, хто бачить реальні умови, в яких перебуває більшість сучасних людей літнього віку), автор знаходить у старості більше переваг, ніж недоліків. Зокрема, у старості людина не так залежить від пристрастей, стає спокійнішою та врівноваженішою. Люди похилого віку мають більше часу на дозвілля, улюблену справу (наприклад – садівництво) чи навіть заняття… наукою. Саме так, Ціцерон вустами Марка Катона (від імені якого йде розмірковування) стверджує – старість не буде обтяжливою, якщо не опускати рук, а протиставляти їй помірні фізичні та інтелектуальні навантаження:

  • Тренування і стриманість допомагають людині навіть у старості зберегти частку колишніх сил. Читати далі
Вер 30

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 16)

Ціцерон. Вибрані твориМинулого разу ми закінчили з вами розгляд діалогів, що увійшли до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Але Ціцерон не обмежився просто цим перекладом (точніше – переказом) латиною основних грецьких філософських вчень. Маючи багатий життєвий досвід як у особистому, так і у суспільному плані, наприкінці життя Ціцерон пише й власні філософські твори. Один з них – «Катон Старший, або про старість» ми розглянемо сьогодні. Як зрозуміло з назви, він присвячений темі старості (можливо, для більшості з тих, хто читатиме ці виписки, тема ще не дуже актуальна, але ж краще бути готовим заздалегідь):

  • Жодна похвала не віддасть належне філософії, чиї заповіти дають змогу кожному, хто їх дотримується, без турбот прожити весь свій вік.
  • У кого в душі немає нічого для благого і щасливого життя, тим обтяжливий будь-який вік. Читати далі
Вер 25

Про геніальність, помилку і хрещення

Афоризм:

Широта розуму, сила уяви й активність душі — ось що таке геній. Дені Дідро.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Errata (err.); erratum [еррата; ерратум]: помилка; помилки. Зазвичай так називають перелік помилок, який друкують у кінці книжки.

Значення іншомовного слова:

Баптистерій (від грец. βαπτιστήριον – купіль): культове приміщення, де проводять обряд хрещення.

Вер 23

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 15)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні завершуємо розпочатий минулого разу розгляд діалогу «Про самодостатню доброчесність», що входить до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Крім цікавих і влучних думок, які я повиписував, цей діалог вартий прочитання ще й з причини наявності багатьох цікавих історій. Зокрема, Ціцерон розповідає про тирана Діонісія, що правив Сіракузами 38 років, щороку через власну підозрілість маючи від цієї влади більше клопотів, ніж задоволення і про його придворного Дамокла, який своїми лестощами подав Діонісію ідею унаочнення небезпеки влади: Діонісій поступився Дамоклу власним золотим ложем, але підвісив на кінському волосі над головою Дамокла меч (звідси й відомий вислів «Дамоклів меч»). Також у цьому діалозі Ціцерон згадує, як він відшукав забуту співвітчизниками могилу Архімеда. Згадується і Сократ зі своєю зневагою до матеріальних розкошів, і Діоген, що попросив Олександра Македонського не заступати йому сонця і багато інших відомих філософів. Тож варто прочитати цей діалог навіть просто як цікавий художній твір. Певен, що знайдете там значно більше цікавих думок, ніж зібрав я у сьогоднішні виписки: Читати далі

Вер 18

Про дотепність, батьківщину і кориду

Афоризм:

Чужа дотепність швидко набридає. Люк де Клап’є де Вовенарг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Dulce et decorum est pro patria moriульцет декорум ест про патріа морі]: солодко й почесно вмерти за батьківщину. Горацій.

Значення іншомовного слова:

Бандерильєро (ісп. banderillero): піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї.