Гру 22

Ґунель Лоран. Бог завжди подорожує інкогніто

(за книжкою: Гунель Л. Бог завжди подорожує інкогніто / пер. з фр. Анни Роговченко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 416 с.)

Ґунель Лоран. Бог завжди подорожує інкогнітоЦитати:

  • Я не був розчарований – адже не мав жодних сподівань.
  • Харизма цього чоловіка могла б зігнути Ейфелеву вежу.
  • Не буває великих проблем. Бувають лише маленькі люди.
  • Спочатку ти маєш зрозуміти, що робить тебе унікальним.
  • Доведено, що людям подобаються лише ті, хто свідомо робить вибір і живе так, як справді хоче.
  • Жертви не бувають щасливими.
  • Хто зміг максимум – зможе мінімум.
  • Кожен вільний дивитися на життя, як на площу, засіяну пастками, які треба оминати, або ж як на майданчик для ігор, де в кожному закутку є якийсь цікавий досвід, який збагачує. Читати далі
Гру 15

Такімото Т. Ласкаво просимо до N.H.K.!

(за книжкою: Такимото Тацухико. Добро пожаловать в N.H.K.! – TokyoPop, 2007. – Такімото Т. Ласкаво просимо до N.H.K.!248 с.)

Цитати:

  • Всі ми ні до чого. Просто з якоїсь причини все стає гірше і гірше.
  • У цьому незрозумілому світі ми хочемо, щоб нами керував ще хтось.
  • Чим жорсткіше я поводився зі своїм тілом, тим світлішою й світлішою ставала моя голова.

Враження: напевне, я вже застарий для подібних книжок (еротичні комп’ютерні ігри, лолікон, суїцид). Водночас, іноді й у мене буває бажання втекти від усього світу й забарикадуватися у квартирі. Тож певен, що книжка знайде свого читача (хоч я її точно перечитувати не буду, на відміну від попередньої “Рік у пошуках Ва”). Примітно, що це вже не перша книжка, де головний герой віддає себе у підпорядкування іншій особі, аби та за нього вирішила його проблеми. Трохи втомившись від японських реалій, взявся за «Бог завжди подорожує інкогніто» Лорана Ґунеля – а суть там практично та сама: доведений до відчаю молодик і таємничий рятувальник, що вимагає безумовного виконання усіх завдань. Але про це – вже наступного разу.

РS.

У книжці згадується твір Ґордера Юстейна «Світ Софії. Роман про історію філософії». Вже кілька разів натрапляв на згадки про цю книжку, до того ж вона вже є в українському перекладі Наталі Іваничук (Львів: Літопис, 2007. – 548 с.), тому відкладаю на поличку для наступного прочитання.

Лис 24

Ендо Сюсаку. Мовчання

Ендо Сюсаку. Мовчання(за книжкою: Эндо Сюсаку. Молчание. – М.: Эксмо, 2015. – 320 с.)

Цитати:

  • Необхідність таїти почуття перетворила їх обличчя у справжнісінькі маски.
  • Дивовижне створіння людина – завжди в ньому живе надія, що вже його-ж доля пощадить.
  • Яке ж це щастя – жити!
  • Ісус прийняв смерть не заради гарних і доброчесних. Неважко померти заради чистих і досконалих, важко віддати життя за жалюгідних і потворних.
  • Я священик, життя дане мені для того, щоб служити.
  • Яка б міцна не була віра, страх підпорядковує собі плоть незалежно від свідомості й волі.
  • Якщо Бога не існує, хіба змогла б людина знести цю моторошну байдужість, цю жорстоку нечутливість моря?
  • Істинний гріх – це зовсім не брехня, не крадіжка. Гріх – це байдужість, що дозволяє одній людині зневажати життя іншої, нітрохи не думаючи про ті муки, що їх завдає.
  • Читати далі
Вер 04

Гемінґвей Ернест. Старий і море

Ернест Гемінґвей. Старий і море(за книжкою: Ернест Гемінґвей. Старий і море. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 104 с.)

Оскільки цього літа потрапити на море не вдалося, вирішив хоча б подумки там побувати, підібравши відповідну книжку. А що віку я вже далеко не юнацького – твір знайшовся сам собою: «Старий і море».

Зізнаюся: не люблю читати занадто відомі твори – від них очікуєш чогось надзвичайного і зазвичай розчаровуєшся. Сьогоднішній твір (принаймні його назва) відомий більшості навіть далеких від літератури людей. Пулцерівська премія, Нобелівська премія. А сюжет до банального простий: старий рибалка нарешті зловив рибу своєї мрії, але не зміг її приборкати. Читати далі

Сер 28

Шоу Бернард. Пігмаліон

(за книжкою: Бернард Шоу. Пігмаліон. – К.: Країна Мрій, 2012. – 320 с.)

Бернард Шоу. ПігмаліонПродовжуючи серію англійської класики, від Піпа Чарльза Діккенса перекинемо місточок до Елізи Дулітл Бернарда Шоу. Сюжет сьогоднішньої книжки переказувати не буду – існують досить непогані екранізації. Нагадаю лише, що одним з основних завдань головної героїні було виправлення своєї мови (оскільки розмовляла вона, якщо сказати сучасною мовою, русифіковано-діалектичним суржиком). Тож уявіть, як важко перекладати подібні твори. Англійського оригіналу не читав, але здається, перекладач своє завдання виконав, тож готуйтеся на початку книжки зустрічати вислови типу «Драстя вам!» чи «Я ж не хтіла ніко’ обідить!».

А в цілому книжка сподобалася. Має навіть легкий мотиваційний ефект, адже показує, що взявшись за справу рішуче – втілити її цілком можливо (чого варта лише прикінцева історія з намаганням героїні розпочати свій квітковий бізнес). Та й читається легко, з гумором і кумедними життєвими ситуаціями. Тож шукайте у книгарні чи інтернеті – а я поділюся вподобаними цитатами: Читати далі

Лют 13

Сент-Екзюпері А. Планета людей

(за книжкою: Антуан де Сент-Екзюпері. Планета людей / перекл. з фр. А. Жаловський. – Л.: Вища школа, 1981)

Антуан де Сент-Екзюпері. Планета людейПродовжую свій експеримент з повернення відчуття української мови. Після питомо української літератури вирішив спробувати переклад. Спеціально обрав львівський (хоч і радянський), та ще й знане видавництво. Загальне враження – непогано, місцями навіть чудово. Однак відчувається оте намагання (думаю – насамперед редакторів, а не перекладача) до зрощування української мови з російською. Крім власне русизмів, трапляються і непритаманні нашій солов’їній мовні звороти. Але ці недолугості цілковито компенсуються змістом. Зізнаюся – це перша прочитана книжка цього автора. І мені сподобалося. Трохи пригод, трохи війни, трохи пустельної екзотики. А також – філософії. Певен, що серед сьогоднішніх виписок натрапите на цитати, які вже давно знали, але й не здогадувалися про їхнє авторство: Читати далі

Лют 04

Книжки про незламність духу

Олександр Довженко. Воля до життяСтурбований втратою відчуття мови, про що писав у минулій публікації, вирішив перейти виключно на україномовну літературу. Однак відразу відмовитися від стимулювального наркотику мотиваційних книжок не зміг. На щастя, тека Ukr_lit на моєму планшеті – одна з найбільших за обсягом, тож вибрати було з чого. Уже давно в списку «Прочитати згодом» перебувала Довженкова «Воля до життя». Книжка невеличка, назва мотиваційна – тож вирішив почати саме з неї. І не помилився. Наведу лише одну цитату, що концентрує в собі саму суть твору:

«Є воля — є людина! Нема волі — нема людини! Скільки волі, стільки й людини». Читати далі