Лис 23

Ей Джей Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією

Ей Джей Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією.(за книжкою: Джейкобс Э.Д. Год, прожитый по-библейски / Эй Джей Джейкобс. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 400 с. )

Беручись за цю книжку, очікував побачити щось на зразок «Біблії для кожного і на кожний день» (цитата з Біблії на кожен день + повчання на її основі). Та виявилося інакше (хоча цитати на щодень були): автор вирішив прожити рік, максимально буквально дотримуючись біблійних приписів. Почав він з того, що за 4 тижні (витрачаючи 5 годин на день) перечитав усю Біблію, виписавши звідти близько 700 різноманітних правил. Також він придбав різноманітну літературу з тлумаченнями цих правил і зібрав раду духовних наставників: рабинів та християнських священиків. Вісім місяців було відведено на Старий Завіт і чотири – на Новий, оскільки: Читати далі

Бер 14

Про свободу християнства

БібліяПочинається Великий піст, і можна передбачити появу в пресі та на телебаченні чергової порції нападок на «обмеженість» християнства. Особливо це стосуватиметься православ’я, яке не йде, подібно до протестантизму та католицизму, на поступки у своїх вимогах до життя вірян. Почнуть з посту: це і не актуально в умовах сучасного життя, і небезпечно так надовго позбавляти свій організм тваринних білків, та й взагалі шкідливо так обмежувати свій раціон тощо. Поступово перейдуть і до інших сфер життя. Особливо люблять закидати православ’ю консервативністю в питаннях дівочої цноти та подружньої вірності. Буде й багато чого іншого, про що тут писати немає потреби – кожен, взявши до рук світську газету чи увімкнувши телевізор, зможе вдосталь прочитати про обмеженість і застарілість християнства взагалі та православ’я зокрема. Та найгірше в цій ситуації інше – більшість обвинувачів просто переказуватимуть вигадки одне одного, не завдаючи собі клопоту самостійно розібратися у цих питаннях. Здавалося б – є всі можливості для самоосвіти: немає заборони на читання Біблії, є український переклад Святого письма та праць Святих отців. Але ж ні – значно легше з року в рік переписувати одні й ті ж побрехеньки, приперчуючи їх анекдотами про попів чи фотографіями, де батюшка у піст їсть скоромне чи вживає алкоголь. Читати далі

Лют 15

Чому розділене християнство

МолитваУ світі сотні християнських конфесій. Усі вони визнають божественність Ісуса Христа, усі шанують Біблію загалом і Євангеліє зокрема. Євангеліє, у якому Христос молиться до Бога за всіх християн, аби вони «були єдині» (Ів. 17:11). А єдності немає. Молимося, аби об’єдналися «усі Церкви усіх народів світу», а між собою поєднатися не можемо. Увесь час щось заважає: мова, обрядовість, богословські нюанси. Як наслідок – люди, бачачи розрізненість і «множинність» християнства, починають сприймати його просто як «ще одну релігію» серед безлічі інших.

А мало ж бути навпаки. Згадаймо заклик Христа вести себе так, аби люди «бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16). Звучить просто і логічно: ставаймо щодень кращими – і люди побачать, що «з нами Бог». Але ж це важко! Значно простіше ховатися за зовнішніми ознаками, вирізнятися особливістю богослужінь чи нюансами вірувань. І це не лише щодо різних конфесій. Життя більшості християн теж переважно зовнішнє. Чим ми засвідчуємо свою віру? Піст, відвідування храму, молитва. Піст, у якому намагаємося злукавити соєвою ковбасою чи перетворити його у засіб для схуднення. Похід у храм – для розповсюдження нової порції пліток та політінформації. Молитва – переважно механічна або «як тривога». Читати далі

Лют 01

Адізес І. К. Нові міркування… (завершення)

Адізес І. К. Нові міркування про особистісний розвиток(за книжкою: Ицхак Калдерон Адизес. Новые размышления о личном развитии. Здоровье. Совесть. Любовь. – М.: Издательство «Манн, Иванов и Фербер», 2015 – 240 с.)

Сьогодні продовжуємо розпочате минулого разу знайомство з роздумами відомого бізнес-адміністратора Іцхака Адізеса на теми особистісного розвитку. Більшість своїх вражень від книжки описав у минулій публікації, тож тут лише наведу перелік тем (що відповідають назвам розділів), яких торкається у своїй книжці автор: здоровий спосіб життя, стосунки у сім’ї та з іншими людьми, самопізнання, духовність (автору доводилося виступати перед людьми різних віросповідань), порадник життя (у цей розділ зібрано міркування щодо різних сфер життя, у тому числі – й грошей). І ще про одне спостереження: відчувається, що автор пише не для того аби сподобатися читачеві (і таким чином підзаробити), а справді ділиться своїми враженнями і роздумами. Таке в книжках ціную особливо, тож певен, що придбаю цю книжку якщо не для власного вжитку, то на гарний подарунок. Але про це – в кінці публікації, зараз час для виписок: Читати далі

Січ 07

Нехай буде воля Твоя. Чия?

Ісус Христос - переможецьДля православного християнина запитання, винесене у заголовок, здається риторичним. Адже саме Божу волю він прикликає кожного дня, читаючи вранці, ввечері, а то і протягом дня Господню молитву “Отче наш”. Але деякі, наслідуючи ватажка “темних сил”, прагнуть іти за своїм розумом і чинити лише свою волю. Насправді ж і розум, і воля тут не їхні. Адже, відкинувши волю Божу, вони відразу ж віддають себе у владу іншим божкам, істотам і навіть предметам (згадаймо вислів о. Серафима Роуза “Бога завжди заперечують тільки для того, щоб присвятити себе служінню якому-небудь ідолу”). Не бажаючи визнавати над собою керівництва Господа, люди дозволяють керувати своїм життям різноманітним явищам і прикметам. Наслідуючи “батька брехні” (див. Іоан 8: 44), вони вступають з Богом у конкурентну боротьбу за володіння ситуацією. Творця всього видимого і невидимого намагаються поставити у жорсткі рамки, використовуючи для цього найбезглуздіші способи прогнозування майбутнього за допомогою зірок, гральних карт, поведінки людей і тварин, надаючи цьому нерідко православних ознак. Читати далі

Гру 28

Міхаель Енде. Нескінченна історія

Міхаель Енде. Нескінченна історіяЯкщо ви не фрілансер, наприкінці року маєте подвійну роботу: відзвітувати за зроблене у минулому році й запланувати роботу на майбутній. Я не виключення – і це одна з причин завеликої перерви з написанням нових публікацій. Але ніби все відзвітував/запланував, тож час повертатися до книжкових оглядів.

Книжку, яку пропоную вашій увазі сьогодні (Енде М. Нескінченна історія. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2008. — 560 с.), незважаючи на всесвітню славу, назвати дитячою можна лише частково. І ви, якщо читатимете її своїм дітям, зупиніться десь посередині – там, де царівна одужала і казкове царство порятовано. Бо далі починаються суто дорослі речі. Чого варта, наприклад, лише фраза «ти маєш іти в житті від бажання до бажання». Уявляєте собі дитину, яка намагатиметься жити за цим правилом? Або така: «бути мудрим – значить піднятися над радощами і горем, над страхом і співчуттям, над образами і честолюбством». Це вже цілком у стилі Сенеки чи Ціцерона, але дітям до цього ще треба дорости, не варто позбавляти їх простих дитячих радостей та емоцій. Можливо, книжка й набула такої популярності, бо у ній знаходили цікаве й повчальне для себе як діти, так і дорослі. Вирішувати вам. Моя ж справа – зацікавити і поділитися традиційною порцією виписок з деякими моїми коментарями:

  • Загадкова це річ – людські пристрасті… Ті, кого вони опановують, не можуть їх пояснити, а ті, хто ніколи не зазнавав нічого подібного, не здатні їх зрозуміти. Читати далі
Лис 20

Про ангелів

У сьогоднішній публікації мав би опублікувати другу частину виписок з роману «Гайдзін» Джеймса Клавелла, однак, зважаючи на завтрашнє православне свято (Собор святого архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних), пропоную поговорити саме на цю тему. Адже існує досить багато як художньої, так і псевдонаукової літератури з цього питання, то чому б не ознайомитися з православним вченням про ангелів.

Отож, згідно вчення святого Діонісія Ареопагіта (учня апостола Павла), яке прийняла Православна церква, існує 9 ангельських чинів. Їх поділяють на три ієрархії, в кожній з яких виділяють три рівні. Розглянемо їх у порядку «зверху-вниз» («від Бога до людини»):

Серафими (в перекладі з єврейської «ті, що палають»). Згідно слів пророка Ісаї (Іс. 6:2), їх зображають шестикрилими (два крила закривають ноги, два – обличчя і двома вони літають). Вони не лише вогневиді, їх назва показує ще й їхню палаючу любов до Бога (також серафими здатні розпалювати таку любов в інших).

Херувими («велика премудрість»). Їх іноді зображують багатоокими, аби показати їх розуміння премудрості Божої та Богопізнання. Через херувимів й іншим подається премудрість та відриваються духовні очі для боговідання. Серед найвідоміших херувимів – охоронець Едемського саду (Буття 3:24). Саме херувимів було заповідано зобразити на кришці ковчега завіту, у скинії та Єрусалимському храмі.

Престоли. Так їх називають, оскільки вони є ніби престолом Божим. Описати їх досить складно (як, загалом, і всі ангельські чини описуються переважно алегорично), найдивніший з описів можна прочитати у пророка Єзикиїля (1:4-18). Їх вважають також слугами Божого правосуддя та подателями розуміння праведного суду правителям і суддям. Читати далі