Гру 27

Мохандас Карамчанд Ганді. Моє життя (ч. 2)

Ганді. Моє життяСьогодні продовжуємо (див. частина 1) читати виписки з автобіографії Махатми Ганді (Мохандас Карамчанд Ганди. Моя жизнь / перевод с английского А.М. Вязьминой, Е.Г. Панфилова, Н.А. Ульяновского. — М.: Издательство восточной литературы, 1959. — 444 с.). Минулого разу ми закінчили на експериментах Ганді з харчуванням – зокрема, його спробі почати їсти м’ясо (після яких йому ще довго ввижалося, що у шлунку чути плач з’їденого ним козеняти). Також у цей час Ганді відмовляється від кави і чаю, вживаючи виключно воду чи какао. Наступна частина книжки присвячена релігійним пошукам автора. Зокрема, він знайомиться і відразу ж захоплюється «Рамаяною» та «Бхагавадгітою», однак приглядається й до інших релігій, зокрема – християнства. На жаль, переважно йому доводилося зустрічатися з протестантами, тому враження (як ви побачите з виписок) були не найкращими. Закінчивши навчання у школі, Ганді вирішує їхати вчитися на адвоката в Англію. Члени його касти були проти поїздок за кордон – і він пориває зі своєю кастою. Ганді докладно описує свою мандрівку та перші дні життя в Лондоні – але це залишимо на завтра:

  • Враження, одержані в дитинстві, пускають глибоке коріння, і я завжди шкодую про те, що мені в ту пору не читали більше гарних книжок (батьки, читайте своїм дітям більше книжок, аби вони потім не казали такого і про вас – прим. моя).
  • Яка ж це релігія, якщо вона примушує людину їсти м’ясо, пити спиртне і змінювати одяг (Ганді, почувши, що охрещений індус все це робить, плутає поняття «дозвіл» і «примус». Тут доречно згадати слова апостола Павла з його Першого послання до коринфян: «Усе мені дозволено, та не все корисне» (1Кор, 6:12) – прим. моя)
  • Заповідь «відповідай добром на зло» стала моїм керівним принципом. Читати далі
Гру 24

Мохандас Карамчанд Ганді. Моє життя

(за книжкою: Мохандас Карамчанд Ганди. Моя жизнь / перевод с английского А.М. Вязьминой, Е.Г. Панфилова, Н.А. Ульяновского. — М.: Издательство восточной литературы, 1959. — 444 с.).

Ганді. Моє життяСьогодні розпочинаю викладати виписки з автобіографії Ганді – твору, прочитати який радять у багатьох книжках із самовдосконалення. Більшість з нас уявляє Махатму Ганді лише як визначного політичного і суспільного діяча (особливо якщо ви прочитали книжку про сатьяграху в Південній Африці, яку ми розглядали перед цим). Насправді він, хоч і народився в сім’ї прем’єр-міністра однієї з індійських провінцій, мав досить суворе, як на наш погляд, дитинство. Чого варте лише одруження його на незнайомій дівчині в 13 (!) років, та ще й після того, як він був уже двічі заручений з іншими дівчатами, які померли. Причина одруження? У батьків було три сина, і вони вирішили, одружуючи старшого, заразом одружити й двох інших, аби тричі не витрачатися на весілля. Також на початку книжки розповідається про шкільні роки Ганді, його захоплення мандрівками замість уроків фізкультури та спробу почати їсти м’ясо (батьки додержувалися вегетаріанства з релігійних мотивів). Намагаючись бути чесним з читачем, автор не приховує і своїх негативних чи негідних вчинків – занадто жорстоких ревнощів до дружини, відвідання публічного будинку чи захоплення курінням і пов’язаними з цим крадіжками. Як бачите, образ далекий від ідеального (як, власне, і кожна людина), тож читається книжка справді легко – спробуйте, не пожалкуєте. Я ж пропоную лише деякі виписки:

  • Можливе для одного – можливе для всіх.
  • Я просувався вперед, керуючись внутрішнім світлом.
  • Той, хто шукає істину, повинен бути смиреннішим пилу.
  • Я знаю, що мої погані пристрасті віддаляють мене від творця, але я ще не в силах позбутися їх (у книжці скрізь слова «Творець», «Бог» стоять з малої літери, але я не знаю, чи так у радянському виданні, чи й у самого Ганді – прим. моя). Читати далі
Гру 13

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці (ч. 2)

Продовжуємо (див. частина 1Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці) читати книжку Мохандаса Карамчанда Ганді (більше відомого як Махатма Ганді) про його участь у боротьбі африканських індійців за свої права. Минулого разу вступ вийшов завеликий, тому сьогодні спробую бути стислішим. Дотримуючись обіцянки, розповім, як англійські плантатори намагалися примусити працювати африканців, перетворивши їх ледь не на рабів, і що з того вийшло (а справа дійшла до війни). Також, оскільки Ганді вже закінчив історичний екскурс і починає розповідати про заснування індійської громадської організації, зустрінете й до сьогодні актуальні виписки про посадових осіб. Отож:

  • В усьому, створеному природою, є краса.
  • Кажуть, що негри не можуть зробити нічого квадратного. Їхні очі звикли бачити та створювати лише круглі речі, адже у природі ми ніколи не знайдемо прямих ліній чи прямокутних фігур.
  • Зулуська мова дуже милозвучна. Більшість слів закінчуються широким звуком “а”, тож мова звучить м’яко та приємна на слух (у інверсійному словнику української мови лише перелік слів, які закінчуються на «а», займає 68 (!) сторінок – прим. моя).
  • Цивілізація неминуче призводить до множення потреб.
  • Для того, щоб збільшити потреби негра та навчити його цінності праці, на нього було накладено подушний податок і податок на будинок. Якби ці побори не було встановлено, то цей народ землеробів, який жив на своїх фермах, не пішов би в копальні завглибшки в десятки й сотні метрів для видобутку золота і діамантів (адже їм, за свідченнями Ганді, аби забезпечити себе і свою родину, достатньо було працювати на землі лише 6 місяців на рік – прим. моя).
  • Справжнє страждання, яке мужньо переносять, розтоплює навіть кам’яне серце.
  • Навряд чи знайдеться негр, який після контакту з цивілізацією уник зла пиятики (хто з вас вдруге не спіткнувся на слові «негр», звично замінивши його на толерантне «афроамериканець»? – прим. моя). Читати далі
Гру 06

Бенджамін Франклін. Автобіографія (ч. 4)

Бенджамін Франклін

Автор портрету: Jean-Baptiste Greuze

Сьогодні продовжимо гортати сторінки автобіографії цього видатного вченого і політика (Бенджамин Франклин. Автобиография). Сподіваюся, ви встигли ознайомитися з його поглядами на життя (див. частина 1, частина 2, частина 3), і способами самовдосконалення. Сьогодні зачепимо тему політичних партій та формування релігійного світогляду – Франклін, як ви пам’ятаєте з попередніх дописів, досить прохолодно ставився до громадських богослужінь, тому розробив для себе своєрідні максими віри. На основі цих релігійних положень та своєї системи самовдосконалення у автора виникла ідея створення цілої партії – про це також прочитаєте у сьогоднішніх виписках. Та що я все обіцяю і обіцяю – читайте:

  • У той час як партія відстоює спільні цілі, кожна людина (член цієї партії – прим. моя) має свої особливі приватні цілі. Щойно партія досягне загальних цілей, кожна людина починає піклуватися про свої приватні інтереси; тим самим вона вступає в протиріччя з іншими, і в партії відбувається розкол, що викликає ще більшу плутанину (сказано понад 200 років тому, а ніби про сучасне політичне життя – прим. моя).
  • Я вважаю доречним створення Об’єднаної партії чесноти: всі добрі і хороші люди всіх націй повинні об’єднатися в організовану партію, керовану добрими і мудрими правилами. Для вступу в неї кожен охочий повинен не тільки заявити, що він приймає ці релігійні положення (див. нижче – прим. моя), але і пройти за вже описаним мною зразком (див. «франклінів щоденник»прим. моя) тринадцатитижневе випробування і практику в чеснотах. Ми повинні називатися суспільством вільних і спокійних. Читати далі
Лис 30

Бенджамін Франклін. Автобіографія (ч. 2)

Бенджамін Франклін

Автор портрету: Jean-Baptiste Greuze

Продовжуємо розпочате учора читання життєпису (Бенджамин Франклин. Автобиография)  цього видатного американського політичного діяча і фізики (виявляється, звичне нам зі школи позначення позитивного і негативного зарядів «+» і «-» запропонував теж він). Як уже писав у попередній публікації, крім власне подій свого життя значну частину книжки Франклін присвячетив пошукам шляхів удосконалення. Зокрема, цікавою є ідея навчитися увиразнювати свою мову, повторюючи найкращі зразки: Франклін конспектував з журналу найкращі статті, переводив їх у віршовану форму (як ви пам’ятаєте з попередньої порції виписок, автор дуже схвально ставиться до поезії як до способу розширення мовного запасу), а потім, коли прозовий оригінал забувався – намагався відтворити його і порівнював з першоджерелом. При цьому час для подібних занять у нього був лише увечері після роботи чи вранці перед роботою. А також на вихідних – з сьогоднішніх виписок побачите, що Франклін дещо прохолодно ставився до релігійних зібрань, віддаючи перевагу власноруч сформульованим морально-релігійним засадам. Та годі вже читати мене, почитайте Франкліна:

  • Я рано лягав і рано вставав.
  • Істина, щирість і чесність у стосунках між людьми мають величезне значення для щасливого життя, і я написав максими поведінки, які збереглися в моєму щоденнику, щоб дотримуватися їх протягом усього свого життя.
  • У кожній країні є ворони, які займаються тим, що віщують її загибель.
  • Я намагався не тільки бути працьовитим і дійсно бережливим, але й уникати усякого зовнішнього прояву протилежних якостей.
  • Мій знайомий цілком серйозно запропонував мені стати його партнером у здійсненні задуманого ним проекту створення нової секти (як тут не згадати тезу Хаббарда «Хочеш розбагатіти – стань засновником нової релігії» – прим. моя). Читати далі
Лис 29

Бенджамін Франклін. Автобіографія

(за книжкою: Бенджамин Франклин. Автобиография)

Бенджамін Франклін

Автор портрету: Жозеф Дюплессі

Уже кілька разів, читаючи різні книжки з самоорганізації, натрапляв на згадування автобіографії Бенджаміна Франкліна, тож вирішив ознайомитися і запропонувати вам свої виписки. Про автора до цього знав досить мало – що він зображений на стодоларовій купюрі (пізніше дізнався, що він не був президентом, як усі інші особи, яких пошанували згадкою банкнотах США) і що винайшов громовідвід. Книжку знайшов досить легко, однак без бібліографічних даних, тому тут їх не наводжу – якщо забажаєте знайти самі, думаю, проблем не виникне. Прочитане справді вразило – Франклін досить відверто і щиро розповідає про своє життя і становлення, про релігійні пошуки та шляхи самовдосконалення. Перших дві виписки взято з передмови, інші – власне з книжки. Вкотре закликаю вас не заміняти моїми виписками саму книжку і прочитати її повністю. На жаль, знайшов лише російською мовою, тому знову мусив перекладати самостійно. Та, як сказано у нещодавньому крилатому латинському вислові, «Feci quod potui, faciant meliora potentes». Тож вдалого читання:

  • Франклін належав до тих багато обдарованих натур, для яких обставини завжди бувають сприятливими.
  • Якщо обставини сприяють – ми досягаємо мети, якщо перешкоджають – формуємо характер і загартовуємо волю.
  • Мені жодного разу не траплялося чути або бачити вступну фразу «Без усякого марнославства я можу сказати», щоб за цим відразу ж не йшла якась гонорова заява.
  • Більшість людей не терпить суєти у своїх ближніх, незалежно від того, якою часткою її вони самі володіють.
  • Ніщо нечесне не може бути дійсно благодійним.
  • За столом під час обіду … батько завжди намагався обрати якусь цікаву або корисну тему для розмови, щоб розвивати розум своїх дітей (дивовижно, але саме це радить і Паркінсон в одній зі своїх книжок – прим. моя). Читати далі
Лис 24

Про молитву, природу і мотузку

Афоризм:

Молитва повинна залишатися без відповіді, інакше вона перестає бути молитвою і стає листуванням. Оскар Вайльд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Natura nihil facit frustra [натура нігіль фаціт фрустра]: природа нічого не створює даремно.

Значення іншомовного слова:

Фунікулер (франц. funiculaire, букв. – канатний, від лат. funiculus – мотузка): залізниця з канатною тягою на крутих підйомах і спусках.
Читати далі