Жов 30

Брошкевич Є. Трансгалактичний розвідник

Брошкевич Є. Трансгалактичний розвідник(за книжкою: Єжи Брошкевич. Трансгалактичний розвідник / пер. з пол. Р. Дуб. – Київ : Веселка, 1965. – 215 с.)

Дехто здивується: чого може навчити книжка дитячої фантастики? Та ще й написана далекого 1962 року (оригінальна назва – “Ci z Dziesiątego Tysiąca”). Насправді люблю читати подібні книжки не лише задля розвитку уяви, але й для поновлення відчуття мови. В одній з попередніх публікацій зазначав, що постійне читання російськомовних книжок поступово призводить до зникнення з мови читця питомо українських слів. Ні, мова залишається українською, але якоюсь блідою, змарнілою. І найкращим ліком від цього є читання книжок, написаних соковитою українською. Погляньмо на сьогоднішній твір. Здавалося, б: перекладено з польської у 1965 році, коли про вільний розвій української мови годі було б і мріяти. Але саме через такі «ідеологічно нешкідливі» книжки українські автори і перекладачі намагалися донести до читача красу рідної мови. Читати далі

Сер 28

Шоу Бернард. Пігмаліон

(за книжкою: Бернард Шоу. Пігмаліон. – К.: Країна Мрій, 2012. – 320 с.)

Бернард Шоу. ПігмаліонПродовжуючи серію англійської класики, від Піпа Чарльза Діккенса перекинемо місточок до Елізи Дулітл Бернарда Шоу. Сюжет сьогоднішньої книжки переказувати не буду – існують досить непогані екранізації. Нагадаю лише, що одним з основних завдань головної героїні було виправлення своєї мови (оскільки розмовляла вона, якщо сказати сучасною мовою, русифіковано-діалектичним суржиком). Тож уявіть, як важко перекладати подібні твори. Англійського оригіналу не читав, але здається, перекладач своє завдання виконав, тож готуйтеся на початку книжки зустрічати вислови типу «Драстя вам!» чи «Я ж не хтіла ніко’ обідить!».

А в цілому книжка сподобалася. Має навіть легкий мотиваційний ефект, адже показує, що взявшись за справу рішуче – втілити її цілком можливо (чого варта лише прикінцева історія з намаганням героїні розпочати свій квітковий бізнес). Та й читається легко, з гумором і кумедними життєвими ситуаціями. Тож шукайте у книгарні чи інтернеті – а я поділюся вподобаними цитатами: Читати далі

Бер 04

Актуальна класика

Квітка-Основ'яненко «Конотопська відьма»Почався Великий піст, тож і публікація має бути відповідна. Маю чудову нагоду – щойно закінчив читати твір Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». Крім чудової живої мови, книжка цікава ще й певними паралелями з сьогоденням. Тому вирішив не розривати її на цитати, а зробити невеличкий переказ.

Отож, маємо чотирьох головних дійових осіб:

1) Конотопський сотник (на сучасну адміністративну класифікацію – щось близьке до міського голови). Читати не вміє, рахує лише до тридцяти, писати не навчений (здатен лише поставити свій підпис). Своєю невченістю зовсім не переймається, будучи певен, що «я на те і сотник, щоб…тільки підписувати». Читати далі

Лют 13

Сент-Екзюпері А. Планета людей

(за книжкою: Антуан де Сент-Екзюпері. Планета людей / перекл. з фр. А. Жаловський. – Л.: Вища школа, 1981)

Антуан де Сент-Екзюпері. Планета людейПродовжую свій експеримент з повернення відчуття української мови. Після питомо української літератури вирішив спробувати переклад. Спеціально обрав львівський (хоч і радянський), та ще й знане видавництво. Загальне враження – непогано, місцями навіть чудово. Однак відчувається оте намагання (думаю – насамперед редакторів, а не перекладача) до зрощування української мови з російською. Крім власне русизмів, трапляються і непритаманні нашій солов’їній мовні звороти. Але ці недолугості цілковито компенсуються змістом. Зізнаюся – це перша прочитана книжка цього автора. І мені сподобалося. Трохи пригод, трохи війни, трохи пустельної екзотики. А також – філософії. Певен, що серед сьогоднішніх виписок натрапите на цитати, які вже давно знали, але й не здогадувалися про їхнє авторство: Читати далі

Гру 23

Що почитати в дорозі?

Хлопчик з книжкоюОстаннім часом помічаю у своїй мові все більше русизмів. Та це ще не найстрашніше: починаю втрачати відчуття української мови. Ту здатність, якою пишався ще зі шкільних років і яка не раз допомагала у навчанні й роботі. Коли дивишся на слово і відчуваєш, що воно якесь «неправильне». Чи написано з помилкою, чи у реченні стоїть не на своєму місці – але щось з ним не так. Ти не можеш пояснити, що саме не так, не можеш сказати, яке мовне правило порушено – ти просто відчуваєш якусь ваду. Варто помилку виправити – і приходить відчуття (знову ж таки майже підсвідоме), що тепер усе гаразд. Читати далі

Вер 03

Про досвід створення сайтів (початок)

BloggerВ одній з попередніх публікацій обіцяв поділитися власним досвідом (і набитими гулями) щодо створення сайтів. На сьогодні маю за плечима вже п’ять спроб, тож дещо можу розповісти. Розпочнемо у хронологічному порядку.

Першою спробою «засвітитися» у всесвітній мережі був блог на гуглівському Blogger’і. Той сайт можна вважати певною мірою попередником цього, оскільки там теж викладав цитати і враження від прочитаних книжок, а також свої роздуми і спостереження. Окремою темою блогу були фото різноманітних мовних недолугостей у рекламних оголошеннях (я їх фотографував і коментував). Матеріалу було достатньо (це були перші роки незалежності – з мовою у більшості бізнесменів та їх рекламістів було тугувато), але прожив той блог менше року. Одного дня я ствердно відповів на запитання Гугла про остаточне видалення сайту без можливості відновлення. Читати далі

Сер 30

Про вивчення англійської мови (завершення)

Використання планшету для вивчення англійської мовиСьогоднішня публікація – завершальна у невеличкому циклі про те, як я вирішив вчити англійську мову (див. ч.1, ч.2, ч.3). Як і обіцяв, писатиму про використання свого планшета з Андроїдом для підвищення рівня англоосвіченості. Хто вже встиг прочитати рекомендовану мною книжку Байтукалова «Быстрое изучение иностранного языка от английского до японского», перші два варіанти застосування планшета назве відразу: слухання аудіо-текстів та перегляд відео. І матиме рацію. Та вирішив слухати не все підряд, а встановити певні обмеження: носій мови, чітка вимова, поширена лексика, бажано – діалог, наявність відеоряду (для повного циклу методики Байтукалова). Тому з часом вийшов на оптимальний варіант: спочатку прослуховую відео-урок через навушники, а вже потім дивлюся з відеорядом. Читати далі