Лис 13

Бєляєв О.Р. Небесний гість

(за книжкою: Бєляєв О.Р. Небесний гістьБєляєв О.Р. Небесний гість. – К.: Молодь, 1963. – 254 с.)

Розчарований спробою почитати сучасну фантастику (про це – у минулій публікації), вирішив повернутися до класики. Обрав одного з найвідоміших вітчизняних фантастів минулого століття – Олександра Бєляєва. Крім відомих загалу популярних творів «Голова професора Доуеля», «Людина-амфібія» чи «Зірка КЕЦ», у Бєляєва є велика кількість невеликих за обсягом, але не за глибиною фантастичної уяви оповідань. Сьогоднішня збірка об’єднує саме такі розповіді.

Небесний гість

Ідея твору. Використовуючи притягальну силу подвійної зорі, що пролітала поблизу Землі, герої вирушили у мандрівку на іншу планету, використавши як літальний пристрій… батискаф. Їм навіть вдалося повернутися назад на Землю. Читати далі

Лис 06

Адамс Д. Путівник Галактикою (в 4-х частинах)

Сьогодні нетиповий для цього сайту огляд прочитаної книжки – адже у цій публікації не буде жодної (!) цитати. Натхненний барвистою мовою та непоганою, як на 1962 рік, фантастичною ідеєю минулої книжки, вирішив почитати ще трохи фантастики. Але вже сучаснішої. І що ж? Результат нульовий. І це не одна книжка – це чотири (!) чималеньких твори, що входять до вказаної у заголовку серії: Читати далі

Жов 30

Брошкевич Є. Трансгалактичний розвідник

Брошкевич Є. Трансгалактичний розвідник(за книжкою: Єжи Брошкевич. Трансгалактичний розвідник / пер. з пол. Р. Дуб. – Київ : Веселка, 1965. – 215 с.)

Дехто здивується: чого може навчити книжка дитячої фантастики? Та ще й написана далекого 1962 року (оригінальна назва – “Ci z Dziesiątego Tysiąca”). Насправді люблю читати подібні книжки не лише задля розвитку уяви, але й для поновлення відчуття мови. В одній з попередніх публікацій зазначав, що постійне читання російськомовних книжок поступово призводить до зникнення з мови читця питомо українських слів. Ні, мова залишається українською, але якоюсь блідою, змарнілою. І найкращим ліком від цього є читання книжок, написаних соковитою українською. Погляньмо на сьогоднішній твір. Здавалося, б: перекладено з польської у 1965 році, коли про вільний розвій української мови годі було б і мріяти. Але саме через такі «ідеологічно нешкідливі» книжки українські автори і перекладачі намагалися донести до читача красу рідної мови. Читати далі

Лют 14

Зустріч з тайфуном (фантастичні оповідання), ч. 2

Зустріч з тайфуном (фантастичні оповідання))Продовжуємо читати наукову фантастику зі збірки «Зустріч з тайфуном» (К.: Веселка, 1968. – 56 с.). Аби не набридати вам своїми розмірковуваннями і не збільшувати надмірно розмір публікації, пропоную відразу переходити безпосередньо до оповідань.

Б. Зубков, Є. Муслін. Німа сповідь

Ідея твору. Головний герой створив апарат, що може зчитувати інформацію з мозку померлої людини. Він збирає картотеку винахідників, чекає їхньої смерті й користується їхніми передсмертними осяяннями. Щоб встигати – від укладає угоду з католицьким орденом, щоб вони його попереджували, коли хтось запрошує їх на останню сповідь (він їм віддає частину прибутків). З часом він помічає, що орден почав сам полювати за винахідниками і вбивати їх. Як бачите, сюжет досить захопливий – вартий для прочитання. З виписок сподобалася лише одна: «чорт, що набув досвіду, ліпший від недосвідченого ангела».

М. Дашкієв. Зустріч з тайфуном

Ідея твору. Двоє підлітків помічають в прикордонній смузі вертоліт, в який сідає японець, а на борту виявляється атомна бомба. Вони, впевнені, що готується Третя світова війна, намагаються зупинити зловмисників. Але ті виявляються… науковцями, що намагаються за допомогою бомби (насправді – не атомної, а з антиречовини) зупиняти тайфуни, руйнуючи їх у зародку. Як на мене – один з найслабших творів збірки. Напевне, включений до неї, оскільки головні герої – підлітки, та й тема патріотично-виховна. З цитат сподобалася оця: «готовність здійснити подвиг — майже те саме, що і його здійснення»

Г. Максимов. Ймовірність дорівнює нулю

Черговий твір про «життя на Марсі». Згідно задуму автора, воно таки було, але дуже давно. Хмара смертоносного газу знищила все живе на планеті. Але кілька тисяч відважних встигли вилетіти у напрямку придатної для життя планети. Усіх інших перевели не просто у стан анабіозу, а, цитую «довели рівень трансформації до можливості одержання кристалічних структур». В такому стані вони чекали тисячоліттями, але настав час – і зореплавці повернулися за своїми співвітчизниками, аби переправити їх на нову батьківщину. Читати далі

Лют 08

Зустріч з тайфуном (фантастичні оповідання)

(за книжкою: Зустріч з тайфуном – К.: Веселка, 1968. – 56 с.)

Зустріч з тайфуном (фантастичні оповідання))Доки я готую чергову рокарту за книжкою Тоні Бюзена «Супермислення», пропоную продовжити розпочате нещодавно знайомство з науковою фантастикою. Ви можете закинути мені – чого це я читаю переважно стару літературу, де сучасники. Відповідаю – колись пробував (чесне слово!), однак від фантастики у більшості сучасних творів залишилася лише назва (не кажучи вже про «науковість»). Люблю читати те, що не соромно буде почитати вголос дітям. А більшість сучасної фантастики чомусь перенасичена насильством і еротизмом. Тому й повертаюся до старовини – глибшої, зрозумілішою і, як це не дивно буде звучати – фантастичнішої. От і нещодавно натрапив на кілька фантастичних збірок видавництва «Веселка». Що можу сказати – чудові переклади, гарна підбірка творів, розповіді, що примушують замислитися. Саме те, що я полюбляю (сподіваюся, і більшість з вас також). Крім виписок, подаватиму ще й коротенько суть фантастичної ідеї – аби у вас виникло дужче бажання перечитати ці твори самостійно. Рушаймо!

Г. Альтов. Ослик і «аксіома»

Зізнаюся, на дані збірки натрапив, шукаючи твори саме цього автора. Чому? Тому що Генріх Альтов – це літературний псевдонім відомого винахідника, автора ТРВЗ («Теорії розв’язання винахідницьких задач», рос. «ТРИЗ») Генріха Альтшуллера. З професійної необхідності знайомився з його теорією – цікаво і дієво, вирішив почитати його літературні здобутки. І не помилився – винахідник і фантаст чудово поєдналися в одній особі.
Ідея твору. Техніка, що нас оточує, переживає «моральне старіння» швидше, ніж фізичне: чорно-білі телевізори слугували нашим батькам 25 років, кольорові – 5, їм на зміну прийшло «стерео». З часом цей процес все прискорюється (автор передбачає, що незабаром будемо міняти техніку навіть не щотижня, а щодня). Але це не лише побутова проблема. Автор наводить «класичну проблему повернення», пов’язану з космічними подорожами: оскільки час на космічному кораблі рухатиметься повільніше, ніж на Землі, трапиться так, що земні науковці зроблять відкриття, що могли б значно полегшити життя космонавтів (наприклад, розробити нові матеріали і прилади для космічного корабля). Ще гірше – космонавти привезуть данні, які вже будуть у їх набагато розвиненіших у науковому плані нащадків. Як пропонує вирішити цю проблему автор – читайте у книжці, я ж пропоную вам кілька виписок: Читати далі

Лют 05

Трохи фантастики братів Стругацьких

Щось я вже слегка перестимулювався з цими мотивуючими книжками. Вирішив трохи відпочити – але не від читання взагалі, а лише змінити жанр. Визначальних критеріїв у мене два – українська мова і наукова фантастика. Як ви зрозуміли, сьогодні запропоную вам виписки саме цього плану. Обрав братів Стругацьких – чув давно, але все нагоди не випадало. Знайшов кілька їхніх творів, перекладених українською – отож, розпочнімо:

Стругацькі. Хлопець із пекла. Пікнік на узбіччіАркадій і Борис Стругацькі. Хлопець із пекла / переклали з російської А. Саган і Б. Щавурський. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007

  • Лекції — це, як на мене, нудота рідкісна. Хіба цікаво слухати відповіді на питання, яких ти не ставив?
  • Люди мають усе, чого лише можуть собі зажадати, а тому їхні бажання збочені.
  • Є люди, які можуть витримати удар долі, а є люди, які ламаються. Першим розповідають правду, другим розповідають казки (здається, ми живемо у все казковішому світі – прим. моя).
  • Індекс соціальної значущості – рівень відповідальності перед суспільством. Чим вищий рівень інформованості, тим вищий рівень відповідальності.
  • Моря горять, ліси течуть, мишка в камені втопилась (гарна приказка про щось неймовірне – прим. моя).
  • Час… Повільно там чи швидко, а він кінець кінцем завжди минає.

Аркадій та Борис Стругацькі. Пікнік на узбіччі / переклали з російської А. Саган і Б. Щавурський. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007

  • «Ти повинен зробити добро зі зла, тому що більше його нема з чого зробити». Р. П. Воррен
  • Вони усі, очкарики, такі. Їм головне — назву придумати. Поки не придумав, дивитися на нього шкода, йолоп йолопом. Ну а коли придумав який-небудь граві-концентратор — тут йому наче все зрозуміло стає, і відразу йому жити легше.
  • Гроші потрібні людині для того, щоб ніколи про них не думати (цікаво, що подібну умову вважає однією з підвалин повноцінного життя і Браян Трейсі у своєму «Досягненні максимуму» – прим. моя). Читати далі