Бер 19

Айзексон Волтер. Стів Джобс (ч. 2)

(за книжкою: Волтер Айзексон. Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple / Переклад з англ. Н. Гербіш, Л. Крупніцький, О. Кравчук, О. Третяченко-Реннер. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2012. – 624 с.)

Емблема AppleВідомо, що біля витоків Apple, крім Стіва Джобса, стояла ще одна видатна людина – Стівен Возняк. У формулі вдалого продукту «інженер+дизайнер+маркетолог» (про яку згадувалося у попередній публікації) йому заслужено відводилося почесне перше місце. Чесно кажучи, навіть за тими побіжними згадками про Возняка, які зустрічаються в цій книжці, він мені імпонує більше за головного героя. Навіть Джобс, будучи неймовірно прискіпливим до дизайну і беручи на себе презентаційно-маркетингові обов’язки, визнавав, що Возняк вартий 50-ти посередніх інженерів.

Природну дитячу зацікавленість технікою підтримував батько Возняка: чого лише вартий факт, що уже в другому класі за допомогою батькових малюнків і пояснень малий Воз зрозумів принцип роботи резистора. Аби вдосконалювати свою технічну майстерність, Стівен Возняк вигадав гру-завдання: відтворити якусь комп’ютерну схему, використовуючи менше деталей, але зберігаючи всі її властивості. Читати далі

Бер 18

Айзексон Волтер. Стів Джобс

(за книжкою: Волтер Айзексон. Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple / Переклад з англ. Н. Гербіш, Л. Крупніцький, О. Кравчук, О. Третяченко-Реннер. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2012. – 624 с.)

Айзексон Волтер. Стів ДжобсПро Apple, Macintosh, іМас, iBook, iPhone, iPod та iPad.

Про Pixar, NeXT, iTunes, PowerBook, МасВоок та iCloud.

А також – про Стівена Возняка і Біла Ґейтса, про Disney, Oracle, Intel, IBM, Microsoft, Hewlett-Packard, Sony, Google, Windows, UNIX та Android.

Та ще й українською мовою. Не дивно, що саме сьогоднішня книжка першою потрапила у фокус моєї уяви, щойно було дочитано бізнес-біографію Джека Велча. Спочатку трохи налякав обсяг книжки (понад 600 сторінок), однак побоювання виявилися марними: написано легко і захопливо.

Та годі просторікувати. Стів Джобс понад усе цінував мінімалізм. Тож навіть такий невеличкий вступ він напевне б розкритикував (а робити це він умів, як ніхто). Тому – відразу до вподобаних цитат: Читати далі

Бер 08

Гарна цитата краща за посередню книжку

Гарна цитата краща за посередню книжкуІноді, роблячи виписки з чергової книжки, ловлю себе на думці, що та чи інша цитата могла б стати основою окремої повноцінної статті. Водночас, мандруючи неозорими просторами інтернету, помічаю, що дехто так і робить: бере якусь одну думку і розжовує її до SEO-стандартних 3,5-4,5 тис. символів.

А нещодавно зробив для себе ще одне невеличке відкриття: це стосується не лише окремих статей, але навіть і цілих книжок. Беруть свіженький бестселер (бажано – закордонний, а ще краще – поки що не перекладений російською). Вибирають якусь другорядну тему, недостатньо розкриту автором. І на її основі пишуть окрему книжку. При цьому дуже часто втрачається цілісність підходу до певної проблеми, закладена у першоджерелі. Лише коли читачеві стане доступним оригінал, він зрозуміє глибинну суть цього окремого фрагменту. Однак уже запізно – гроші за книжку-клон не повернеш. Читати далі

Гру 23

Що почитати в дорозі?

Хлопчик з книжкоюОстаннім часом помічаю у своїй мові все більше русизмів. Та це ще не найстрашніше: починаю втрачати відчуття української мови. Ту здатність, якою пишався ще зі шкільних років і яка не раз допомагала у навчанні й роботі. Коли дивишся на слово і відчуваєш, що воно якесь «неправильне». Чи написано з помилкою, чи у реченні стоїть не на своєму місці – але щось з ним не так. Ти не можеш пояснити, що саме не так, не можеш сказати, яке мовне правило порушено – ти просто відчуваєш якусь ваду. Варто помилку виправити – і приходить відчуття (знову ж таки майже підсвідоме), що тепер усе гаразд. Читати далі

Січ 04

Кард О. Гра Ендера

Кард О. Гра Ендера(за книжкою: Орсон Скотт Кард. Гра Ендера / Пер. з англ. В. Верховського й Т. Педан. – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2013. — 272 с).

Сьогоднішня книжка продовжує дитячу тематику, розпочату минулого разу «Нескінченною історією» Міхаеля Енде. Хоча й цей твір назвати дитячим можна з великою пересторогою: чого лише варта одна з постійно повторюваних тез «Дорослі все брешуть, вихователі нас обманюють». Тим більше не назву цю книжку «одним із найбільш яскравих і вражаючих творів світової фантастики», як це написано в передмові.

Швидше – це книга про загублене дитинство. Про майбутнє, у якому дітей з шести років привчають вбивати (хоч і у вигляді гри, та все ж). І про дітей, які починають розуміти, що їх використовують (див. наведену вище тезу). Які стають дорослими занадто рано, і це не йде їм на користь – у книжці один з головних героїв формулює це так: «Діти не служать в армії, не призначаються командирами, а тим більше — не керують чотирма десятками інших дітей. Неможливо пережити усе це і злегка не збожеволіти». Читати далі

Гру 28

Міхаель Енде. Нескінченна історія

Міхаель Енде. Нескінченна історіяЯкщо ви не фрілансер, наприкінці року маєте подвійну роботу: відзвітувати за зроблене у минулому році й запланувати роботу на майбутній. Я не виключення – і це одна з причин завеликої перерви з написанням нових публікацій. Але ніби все відзвітував/запланував, тож час повертатися до книжкових оглядів.

Книжку, яку пропоную вашій увазі сьогодні (Енде М. Нескінченна історія. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2008. — 560 с.), незважаючи на всесвітню славу, назвати дитячою можна лише частково. І ви, якщо читатимете її своїм дітям, зупиніться десь посередині – там, де царівна одужала і казкове царство порятовано. Бо далі починаються суто дорослі речі. Чого варта, наприклад, лише фраза «ти маєш іти в житті від бажання до бажання». Уявляєте собі дитину, яка намагатиметься жити за цим правилом? Або така: «бути мудрим – значить піднятися над радощами і горем, над страхом і співчуттям, над образами і честолюбством». Це вже цілком у стилі Сенеки чи Ціцерона, але дітям до цього ще треба дорости, не варто позбавляти їх простих дитячих радостей та емоцій. Можливо, книжка й набула такої популярності, бо у ній знаходили цікаве й повчальне для себе як діти, так і дорослі. Вирішувати вам. Моя ж справа – зацікавити і поділитися традиційною порцією виписок з деякими моїми коментарями:

  • Загадкова це річ – людські пристрасті… Ті, кого вони опановують, не можуть їх пояснити, а ті, хто ніколи не зазнавав нічого подібного, не здатні їх зрозуміти. Читати далі
Гру 14

Про гроші як подарунок

Гроші як подарунокНаближаються новорічно-різдвяні свята, а з ними знову постає питання подарунків. «Що подарувати на Новий рік (Різдво, Св. Миколая)?..» – такими і подібними запитами рясніють у цей період року різноманітні пошукові системи і сайти. Особливо актуальним є це запитання для жителів нашої країни, яким у кожному новорічному зверненні черговий президент обіцяє якщо не процвітання, то хоча б стабільність, однак ці обіцянки так і залишаються на рівні побажань. От і маємо: з одного боку – фінансова скрута, з іншого – ризик купити у подарунок щось непотрібне. А тут ще й магазини з їх традиційними новорічними акціями, знижками і розпродажами (узяти хоча б занесену на наші терени «чорну п’ятницю», про яку ми нещодавно говорили). Хоч ці свята і родинні, і дарувати будемо переважно близьким людям, яких добре знаємо, однак небезпека подарувати «не те» досить велика.

Згадайте, скільки разів ви опинялися у ситуації, коли подарунок виявлявся непотрібним. Ще гірше ставало тоді, коли ви дізнавалися його вартість і розуміли, що могли б витратити ці гроші значно ефективніше. І рано чи пізно в голові зринала проста у своїй геніальності думка: «Краще б подарували гроші». Читати далі