Tag Archives: Клавелл

Гру 10

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім (завершення)

Джеймс Клавелл. Шляхетний дімЗробивши невеличку перерву на емоційні враження про те, як не слід оформлювати гарні книжки, завершуємо наше знайомство (див. частина 1, частина 2) з останнім романом азійського циклу Джеймса Клавелла (Благородный Дом: роман о Гонконге. – Санкт-Петербург : Амфора, 2006). І можемо трохи познайомитися з самим автором – він з’являється в книжці в особі письменника Пітера Марлоу, який ніби і збирає матеріали для своєї книжки про Гонконг. Також стає зрозумілим, чому цей цикл Клавелла радив прочитати Міура Ясуюкі у своїй книжці «Го і східна бізнес-стратегія»: крім того, що ці книжки дають досить повне уявлення про особливості східного життя і світосприйняття, одна з основних ідей усіх романів циклу – прагнення заволодіти новою територією, а це ж є і головним завданням у го. А ще у мене з’явилася аналогія з «Алхіміком» Коельйо: наступним кроком у розвитку фірми Струанів є повернення у Шотландію, звідки родом засновник родинного бізнесу Дірк Струан.

Взагалі ж, якщо у вас, як ви вважаєте, видався важкий тиждень – раджу перечитати цей роман, аби побачити рівень проблем головного героя (і майстерність, з якою він їх вирішує). Наприкінці хочу зазначити, що усі романи Клевеллівського циклу досить відверті у описі міжстатевих стосунків, тож, незважаючи на всю їх захопливість, не варто рекомендувати їх до прочитання підліткам, аби не стати зайвою спокусою для ще не зміцнілих душ (або хоча б нехай спочатку прочитають якусь із книжок Мантека Чіа, аби зрозуміти ставлення азійських народів до проблем статевих взаємовідносин).

  • Посидіти і подумати — рідкісний, дуже рідкісний привілей в наш час.
  • Китаю потрібні товари і допомогу. Без товарів і допомоги він буде беззахисний перед лицем традиційного і єдиного справжнього ворога — Росії. Читати далі →
Гру 04

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім (ч. 2)

Джеймс Клавелл. Шляхетний дімПродовжуємо читати роман про «один тиждень з життя бізнесмена у Гонконзі 1960-го року» (Благородный Дом: роман о Гонконге. – Санкт-Петербург : Амфора, 2006). Хоча, як я вже зазначав у попередній публікації, цей роман значно ближче до нас у часі, ніж інші твори азійського циклу Клавелла, однак і він уже трохи застарів. Чого варті лише згадки про касетні магнітофони і друкарські машинки, КДБ і радянських шпигунів. Але дещо залишилося без змін: банкрутства банків і поглинання компаній, фондові біржі та продажні полісмени, контрабанда золота і зброї та глютамат натрію (так-так, та всюдисуща смакова добавка, що на неї ви можете натрапити в найнесподіваніших стравах, теж прийшла до нас з Азії).

  • Про те, що таке натовп, у підручниках не вичитаєш.
  • Завзяття юності — річ минуща.
  • Життя без сім’ї – не життя.
  • Китайські письмена завжди багатозначні. Читати їх непросто і цікаво.
  • Найважливіший наш актив — молоде покоління.
  • Копни глибше будь-якого англійця — і натрапиш на пірата.
  • Як висловився один чоловік з Міссурі, «бак» залишається тут» (цей вираз американського президента Гаррі Трумена в нашій літературі часто зустрічається у вигляді «фішка далі не йде» як ознака прийняття відповідальності – прим. моя). Читати далі →
Гру 01

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім

(за книжкою: Благородный Дом: роман о Гонконге. – Санкт-Петербург : Амфора, 2006).

Джеймс Клавелл. Шляхетний дімСьогоднішній роман Джеймса Клавелла знову повертає нас у Гонконг, однак події (на відміну від «Тай-пена»), відбуваються в уже значно ближчий до нас час – в 1960 році. Ще однією особливістю цього роману є дещо нова термінологія, адже якщо попередні перекладачі послуговувалися англійською транскрипцією Клавелла, у цьому романі використано автентичні китайські назви. Тому звичний для нас термін «тай-пен» (що став назвою для другого роману Клавелла) в цій книжці перетворюється на «тайбань», також трохи змінюються прочитання імен головних героїв. На відміну від «Гайдзіна», на перший план знову виходить спадкоємець Дірка Струана, а всю хронологію роману втиснуто ледь не в один тиждень, тож ви можете уявити собі концентрацію подій.

  • На п’ять хвилин раніше — значить вчасно.
  • У всіх китайців чотири різних імені: одне дається при народженні, інше — коли вони досягають зрілості, третє — коли стають дорослими, а четверте вони обирають собі самі.
  • Китайці називають себе лаобайсін — „старовинна сотня імен“. У них на весь Китай лише сто основних прізвищ, і з них двадцять звучать як Юй, вісім як Янь, десять як У, і бог знає скільки ще таких, як Пін, різних Лі, Чень, Цінь, Цзін, Ван і Фу. До того ж кожне з них вимовляється п’ятьма різними способами.
  • Великий бізнес — це війна. Я граю в нього, немов це війна, тому й виграю. Читати далі →
Лис 24

Джеймс Клавелл. Гайдзін (завершення)

Джеймс Клавелл. ГайдзінПісля невеличкої «ангельської» перерви повертаємося у світ Японії 1862 року разом з героями роману Д. Клавелла «Гайдзін» (Санкт-Петербург : Амфора, 2009. – 1231 с.). Як я вже зазначав у першій публікації, вважаю цей роман «найслабшим» у азійському циклі Клавелла. Але все ж майстер – є майстер, і книжка значно «сильніша» за безліч сучасних тижневих бестселерів. Адже поряд з жіночо-європеїзованим життям однієї групи героїв роману кипить повне пристрастей, подій і гострих моментів азіатське життя інших. Та й сама героїня наприкінці роману таки знаходить у собі сталеве осердя, притаманне клевелівським героям, що хоч трохи поліпшує дещо зіпсоване враження від цієї книжки. То ж рішення, читати чи ні, залишаю вам, а сам пропоную традиційну порцію виписок з коментарями:

  • Наше історичне призначення (маються на увазі японці – прим. моя) — звести імператора на Трон Дракона Китаю.
  • Безпека завжди лежала в здатності не піддаватися паніці. Читати далі →
Лис 17

Джеймс Клавелл. Гайдзін

Джеймс Клавелл. Гайдзін

(за книжкою: Джеймс Клавелл. Гайдзин. – Санкт-Петербург : Амфора, 2009. – 1231 с.)

Події роману, який ми розглянемо сьогодні, переносять нас у Японію 1862 року, тож можна вважати, що ми замкнули азійське коло і повернулися туди, звідки починали романом «Сьогун». Але сьогоднішній роман разюче відрізняється від попередніх. Я б назвав його «жіночим», адже на перший план виходить не спадкоємець Дірка Струана, головного героя роману «Тай-пен» (він на перших сторінках роману отримує тяжке поранення і залишається практично статистом), а його наречена. А з нею виходять і всі жіночі проблеми: ми будемо разом переживати зґвалтування, очікування вагітності, яскраво вималювані сцени аборту та інші особливості жіночої фізіології. Кому таке цікаве – можете прочитати весь роман, але я вважаю, що витрачати на це час не варто. Однак, як зазначав Пліній Старший «Nullus est liber tam malus, ut non aliqua partie prosit», тож і я навизбирував для вас кілька цікавинок:

  • Іншої такої можливості заробити величезні гроші, як війна, не існує. Читати далі →
Лис 13

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (завершення)

Тай-Пен Джеймса КлавеллаСьогодні завершуємо (див. ч. 1, ч. 2) відслідковувати історію заснування Гонконгу очима героїв роману Джеймса Клавелла (Тай-Пэн. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Як і обіцяв у минулій публікації, крім традиційних виписок того, що найбільше сподобалося, наведу ще й кілька цитат стосовно територіальної політики Росії. Хоча йдеться про царську Росію, але, як на мене, у загальних підходах нічого не змінилося і до сьогодні. Напевне, справа не у номінальній назві владних інституцій цієї країни, а у їх глибоко закоріненій суті:

  • Історично політика Росії завжди зводилася до того, щоб перемагати хитрістю – підкуповувати лідерів якої-небудь країни, а заодно і лідерів опозиції, якщо така була. Розширюватися за рахунок «сфер впливу», а не прямими військовими захопленнями, а потім усувати цих лідерів і перетравлювати народ у своїй утробі.
  • Росія – це вічний розсадник невдоволення в сусідніх державах, і завжди буде ним, доки не вирішить, де, на її думку, пролягають її природні межі.
  • Наша азіатська політика однозначна: Китай повинен залишатися слабким, залежним і стати російською сферою впливу.
  • Якщо про наші територіальні захопленнях стане відомо, наша офіційна позиція повинна зводитися до того, що «Росія просто утихомирює дикі, вороже налаштовані племена в наших південних межах». Читати далі →
Лис 10

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (ч. 2)

Джеймс Клавелл. Тай-ПенПродовжуємо наше знайомство з твором Джеймса Клавелла «Тай-пен» (Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Якщо «Сьогун» можна вважати міні-енциклопедією Японії, то з цього твору можна досить багато дізнатися про життя і звичаї Китаю. Точніше – спробувати провести порівняння «культурної» Європи та «варварського» Китаю. Взяв ці поняття у лапки не випадково: читаючи книжку, весь час ловиш себе на думці, що автором мав бути азіат – наскільки контрастною видається різниця навіть у звичайних побутових речах. Особливо щодо гігієни, адже на той час європейці сприймали вошей як прикру, але невіддільну складову свого життя, а зайвий раз відкрити вікно чи прийняти ванну вважали серйозною загрозою для здоров’я. Та про це, як захочете, знайдете інформацію самостійно, ми ж повертаємося до виписок:

  • Взаємна підтримка і захист, які пов’язують кровних родичів, і є наріжним каменем китайського суспільства.
  • П’ять тисячоліть розвитку і постійного пошуку навчили цей народ, що лише одне в світі людей має неминущу цінність, служить кожному безпечним притулком і гідне збереження – сім’я.
  • Всі сини рано чи пізно кидають виклик батькам.
  • Це характерно для китайців: турбуватися не про сьогочасні вигоди, а про сталий дохід на довгі роки.
  • Основний закон виживання: примусь противника вступити в бій на твоїх умовах. Читати далі →