Гру 01

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім

(за книжкою: Благородный Дом: роман о Гонконге. – Санкт-Петербург : Амфора, 2006).

Джеймс Клавелл. Шляхетний дімСьогоднішній роман Джеймса Клавелла знову повертає нас у Гонконг, однак події (на відміну від «Тай-пена»), відбуваються в уже значно ближчий до нас час – в 1960 році. Ще однією особливістю цього роману є дещо нова термінологія, адже якщо попередні перекладачі послуговувалися англійською транскрипцією Клавелла, у цьому романі використано автентичні китайські назви. Тому звичний для нас термін «тай-пен» (що став назвою для другого роману Клавелла) в цій книжці перетворюється на «тайбань», також трохи змінюються прочитання імен головних героїв. На відміну від «Гайдзіна», на перший план знову виходить спадкоємець Дірка Струана, а всю хронологію роману втиснуто ледь не в один тиждень, тож ви можете уявити собі концентрацію подій.

  • На п’ять хвилин раніше — значить вчасно.
  • У всіх китайців чотири різних імені: одне дається при народженні, інше — коли вони досягають зрілості, третє — коли стають дорослими, а четверте вони обирають собі самі.
  • Китайці називають себе лаобайсін — „старовинна сотня імен“. У них на весь Китай лише сто основних прізвищ, і з них двадцять звучать як Юй, вісім як Янь, десять як У, і бог знає скільки ще таких, як Пін, різних Лі, Чень, Цінь, Цзін, Ван і Фу. До того ж кожне з них вимовляється п’ятьма різними способами.
  • Великий бізнес — це війна. Я граю в нього, немов це війна, тому й виграю. Читати далі
Лют 01

Про доменні імена і мовознавство (завершення)

Яке доменне ім’я обрати?Пропоную продовжити розпочатий учора пошук «звучних» доменних імен з використанням інверсійного словника української мови (укладачі С. П. Бевзенко, О. І. Бондар та ін. — Київ: Наукова думка, 1985 – 812 с.). Як ви пам’ятаєте, ідея була такою, аби назва сайту і домен разом утворювали існуюче українське слово, та ще й вказували на призначення сайту. Сьогодні закінчимо з доменною зоною «.com», а також розглянемо кілька прикладів із зон «.net» та «.top»:

  • завком, фабзавком, главком,
  • ревком (на сайті «rev.com» можна продавати різноманітні спортивні пищалки-ревуні і навіть промислові пристрої схожого призначення),
  • волревком,
  • сільревком («silrev.com» – патрони з сіллю?),
  • місцевком, головком,
  • ладком (гарна назва для сайту, що продаватиме побутову хімію чи агентства з комплексного ремонту і прибирання «lad.com»),
  • випадком, припадком, кидком, лагідком, слідком,
  • студком (сайт з іменем «stud.com» може пропонувати, наприклад, роботу для студентів),
  • неоглядком,
  • біжком (на сайті «bij.com» можна продавати біжутерію),
  • окружком, разком,
  • повзком (у соціальних мережах існують групи, які домовляються про попутній транспорт, аби доїхати на роботу чи на навчання. Чому б не зробити з цією метою цілий сайт і не назвати його «povz.com»), Читати далі
Січ 31

Про доменні імена і мовознавство

Яке доменне ім’я обрати?У своїх публікаціях намагаюся не зачіпати теми комп’ютерних технологій, Інтернету та сайтобудування. Однак нещодавно підбирав доменне ім’я для нового проекту, і майнула цікава думка. Оскільки вона торкається мовознавства, а це одне з моїх хобі – не міг залишити її осторонь. Отож…

Не секрет, що більшість власників сайтів хочуть, аби ім’я їхнього сайту «звучало». Краще – якщо цьому звучанню не заважає навіть доменна зона. Ідеальний варіант – якщо доменне закінчення сприймається як єдине ціле з назвою сайту чи логічно з ним пов’язане. Наприклад, візьмемо доменну зону «.net». Більшість сайтів використовує це закінчення просто на позначення приналежності до світової мережі (як воно і було задумано розробниками). Але ж це слово подібне до російського «нет», і гріх цим не скористатися. Особливо зважаючи на те, що в нас більшість назв сайтів пишуться в російській транслітерації. Найкращий приклад – «sirotstvy.net». Це адреса Всеукраїнського порталу національного усиновлення, але більшість навіть інтуїтивно може зрозуміти, про що йтиме мова на сайті. Можна також згадати сайт «vlasti.net», який також подібним чином обігрує заперечне звучання домена. Іноді зустрічаються й протилежні ситуації, коли власники сайту не приймають до уваги домен. Тоді виходить дещо парадоксальна ситуація – сайт Автономної спілки трудящих має адресу «avtonomia.net» (тобто про жодну автономію ніби не йдеться), а сайт «orabote.net», що за логікою назви мав би відволікати нас від думок про роботу – саме цій роботі й присвячений. Чи сайт про анекдоти «anekdotov.net» – де логіка?

А тепер власне про ідею. Скориставшись послугами інверсійного словника української мови (укладачі С. П. Бевзенко, О. І. Бондар та ін. — Київ: Наукова думка, 1985 – 812 с.), вибрав слова, які закінчуються співзвучно до найпоширеніших доменних імен «com», «net», а також доступної доменної зони «top». Для деяких з них навіть вигадав можливі тематики. Нумо, розпочинаймо. Читати далі