Бер 14

Про свободу християнства

БібліяПочинається Великий піст, і можна передбачити появу в пресі та на телебаченні чергової порції нападок на «обмеженість» християнства. Особливо це стосуватиметься православ’я, яке не йде, подібно до протестантизму та католицизму, на поступки у своїх вимогах до життя вірян. Почнуть з посту: це і не актуально в умовах сучасного життя, і небезпечно так надовго позбавляти свій організм тваринних білків, та й взагалі шкідливо так обмежувати свій раціон тощо. Поступово перейдуть і до інших сфер життя. Особливо люблять закидати православ’ю консервативністю в питаннях дівочої цноти та подружньої вірності. Буде й багато чого іншого, про що тут писати немає потреби – кожен, взявши до рук світську газету чи увімкнувши телевізор, зможе вдосталь прочитати про обмеженість і застарілість християнства взагалі та православ’я зокрема. Та найгірше в цій ситуації інше – більшість обвинувачів просто переказуватимуть вигадки одне одного, не завдаючи собі клопоту самостійно розібратися у цих питаннях. Здавалося б – є всі можливості для самоосвіти: немає заборони на читання Біблії, є український переклад Святого письма та праць Святих отців. Але ж ні – значно легше з року в рік переписувати одні й ті ж побрехеньки, приперчуючи їх анекдотами про попів чи фотографіями, де батюшка у піст їсть скоромне чи вживає алкоголь. Читати далі

Лют 15

Чому розділене християнство

МолитваУ світі сотні християнських конфесій. Усі вони визнають божественність Ісуса Христа, усі шанують Біблію загалом і Євангеліє зокрема. Євангеліє, у якому Христос молиться до Бога за всіх християн, аби вони «були єдині» (Ів. 17:11). А єдності немає. Молимося, аби об’єдналися «усі Церкви усіх народів світу», а між собою поєднатися не можемо. Увесь час щось заважає: мова, обрядовість, богословські нюанси. Як наслідок – люди, бачачи розрізненість і «множинність» християнства, починають сприймати його просто як «ще одну релігію» серед безлічі інших.

А мало ж бути навпаки. Згадаймо заклик Христа вести себе так, аби люди «бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16). Звучить просто і логічно: ставаймо щодень кращими – і люди побачать, що «з нами Бог». Але ж це важко! Значно простіше ховатися за зовнішніми ознаками, вирізнятися особливістю богослужінь чи нюансами вірувань. І це не лише щодо різних конфесій. Життя більшості християн теж переважно зовнішнє. Чим ми засвідчуємо свою віру? Піст, відвідування храму, молитва. Піст, у якому намагаємося злукавити соєвою ковбасою чи перетворити його у засіб для схуднення. Похід у храм – для розповсюдження нової порції пліток та політінформації. Молитва – переважно механічна або «як тривога». Читати далі

Січ 07

Нехай буде воля Твоя. Чия?

Ісус Христос - переможецьДля православного християнина запитання, винесене у заголовок, здається риторичним. Адже саме Божу волю він прикликає кожного дня, читаючи вранці, ввечері, а то і протягом дня Господню молитву “Отче наш”. Але деякі, наслідуючи ватажка “темних сил”, прагнуть іти за своїм розумом і чинити лише свою волю. Насправді ж і розум, і воля тут не їхні. Адже, відкинувши волю Божу, вони відразу ж віддають себе у владу іншим божкам, істотам і навіть предметам (згадаймо вислів о. Серафима Роуза “Бога завжди заперечують тільки для того, щоб присвятити себе служінню якому-небудь ідолу”). Не бажаючи визнавати над собою керівництва Господа, люди дозволяють керувати своїм життям різноманітним явищам і прикметам. Наслідуючи “батька брехні” (див. Іоан 8: 44), вони вступають з Богом у конкурентну боротьбу за володіння ситуацією. Творця всього видимого і невидимого намагаються поставити у жорсткі рамки, використовуючи для цього найбезглуздіші способи прогнозування майбутнього за допомогою зірок, гральних карт, поведінки людей і тварин, надаючи цьому нерідко православних ознак. Читати далі

Лис 20

Про ангелів

У сьогоднішній публікації мав би опублікувати другу частину виписок з роману «Гайдзін» Джеймса Клавелла, однак, зважаючи на завтрашнє православне свято (Собор святого архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних), пропоную поговорити саме на цю тему. Адже існує досить багато як художньої, так і псевдонаукової літератури з цього питання, то чому б не ознайомитися з православним вченням про ангелів.

Отож, згідно вчення святого Діонісія Ареопагіта (учня апостола Павла), яке прийняла Православна церква, існує 9 ангельських чинів. Їх поділяють на три ієрархії, в кожній з яких виділяють три рівні. Розглянемо їх у порядку «зверху-вниз» («від Бога до людини»):

Серафими (в перекладі з єврейської «ті, що палають»). Згідно слів пророка Ісаї (Іс. 6:2), їх зображають шестикрилими (два крила закривають ноги, два – обличчя і двома вони літають). Вони не лише вогневиді, їх назва показує ще й їхню палаючу любов до Бога (також серафими здатні розпалювати таку любов в інших).

Херувими («велика премудрість»). Їх іноді зображують багатоокими, аби показати їх розуміння премудрості Божої та Богопізнання. Через херувимів й іншим подається премудрість та відриваються духовні очі для боговідання. Серед найвідоміших херувимів – охоронець Едемського саду (Буття 3:24). Саме херувимів було заповідано зобразити на кришці ковчега завіту, у скинії та Єрусалимському храмі.

Престоли. Так їх називають, оскільки вони є ніби престолом Божим. Описати їх досить складно (як, загалом, і всі ангельські чини описуються переважно алегорично), найдивніший з описів можна прочитати у пророка Єзикиїля (1:4-18). Їх вважають також слугами Божого правосуддя та подателями розуміння праведного суду правителям і суддям. Читати далі

Жов 30

Джеймс Клавелл. Сьогун (ч. 2)

Джеймс Клавелл. СьогунПродовжуємо знайомитися з Японією 1600-го року (див. початок), користаючись книжкою «Сьогун» Джеймса Клавелла (Санкт-Петербург: Амфора, 2007. – 1205 с.). Обіцяв закінчити виписки сьогодні, однак доведеться розбити їх на дві публікації – занадто багато хочеться вам запропонувати. Адже ця книжка, незважаючи на її художній характер – справжня енциклопедія тогочасної Японії. Побут, звичаї, забобони, ставлення до життя і смерті – усе це наскільки природно вплетено у роман, що сприймається ледь не на підсвідомому рівні. Чого вартий лише використаний автором прийом поступового переходу головного героя на японську мову. У книжці з деякого моменту найуживаніші слова і вислови не перекладаються, тож ви мусите самі їх вивчити, аби бути у курсі подій. Та годі розпатякувань, напевне ви вже чекаєте виписок (або й самі почали читати пропоновану книжку, на що я щиро сподіваюся): Читати далі

Вер 27

Релігійна всеїдність

Свято-Покровська церква у Нових Петрівцях

Свято-Покровська церква у Нових Петрівцях. Автор фотографії: Олекса-Київ

Сьогодні у православних знову свято (а кажуть, що ми відкидаємо усі радощі життя і ледь не всіх прагнемо запроторити у монастир на хліб і воду) – Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Згідно нашої маленької традиції, пропоную вам чергову статтю на церковно-православну тему. Ще у далекому 2011 році в одній з газет натрапив на статтю про село Нові Петрівці Київської області. У цьому селі діють дві Покровських церкви – Київського та Московського патріархатів, що викликає закономірну плутанину серед жителів села. Але не це привернуло увагу до статті й проблеми, якій вона присвячена. Поштовхом до написання цієї публікації стало наведене наприкінці газетної статті опитування щодо релігійних уподобань жителів села. Читати далі

Вер 25

Про геніальність, помилку і хрещення

Афоризм:

Широта розуму, сила уяви й активність душі — ось що таке геній. Дені Дідро.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Errata (err.); erratum [еррата; ерратум]: помилка; помилки. Зазвичай так називають перелік помилок, який друкують у кінці книжки.

Значення іншомовного слова:

Баптистерій (від грец. βαπτιστήριον – купіль): культове приміщення, де проводять обряд хрещення.