Жов 09

Клайв С. Льюїс. Роздуми про псалми (та 2 інших твори)

Клайв С. Льюїс. Роздуми про псалмиКлайв С. Льюїс. Роздуми про псалми

  • Мистецтво – це «те ж саме, але інакше».
  • Не можна невпинно захищати істину, треба і насолодитися нею.
  • Коли зустрічаєш труднощі, сподівайся на відкриття.
  • Той, хто готовий померти за ідею, готовий за неї вбивати.
  • Коли «рай» розуміють не як єднання з Богом, «пекло» – не як відкидання від Нього, віра в майбутнє життя – зле марновірство. На одному його кінці – вульгарний хеппі-енд, на іншому – кошмар, від якого люди божеволіли або переслідували ближніх.
  • Які дивні шляхи, якими Господь веде Своїх!
  • Віра в Бога не гарантує успіху. Читати далі
Жов 02

Клайв С. Льюїс. Страждання

Клайв С. Льюїс. Страждання(за книжкою: Клайв Стейплз Льюис. Страдание. – М.: Эксмо, 2011. – 208 с.)

  • Якщо страждання неминуче – крапля мужності допоможе більше, ніж річки знань.
  • Моральні системи різні (хоча й не настільки, як думають), але всі вони до єдиної передбачають правила поведінки, яких їх прихильники не виконують.
  • Бог творить дива, але не дурниці.
  • Досконале добро знає оптимальну мету, а досконала мудрість знає оптимальні засоби.
  • Нам потрібен, по суті, не Отець, а небесний дідусь, добродушний дідок, який би радів, що «молодь веселиться», і створив світ лише для того, щоб нас потішити.
  • Він завжди карав нас, але ніколи не зневажав.
  • Він створює нас, а значить, не буде задоволений, поки не доведе до Свого задуму.
  • Якщо ми любимо, ми можемо прощати будь-які недоліки, але ми не перестанемо хотіти, щоб їх не стало. Читати далі
Вер 25

Клайв С. Льюїс. Листи до Малкольма

(за книжкою: Клайв Стейплз ЛьюиКлайв С. Льюїс. Листи до Малкольмас. Письма к Малькольму)

  • На літургії потрібно думати про Бога, а не про обряди.
  • Чим більше ти віриш в надприродність того, що відбувається [на Літургії], тим менше значення надаєш вбранню, жестам і позам священика.
  • Коли людина надана сама собі, їй легко зісковзнути з «віри одного разу переданої» [Юд. 1: 3] до химери під назвою «моя релігія».
  • Кризи як телеграфні стовпи: чим ближче стовп, тим більшим він здається.
  • Суперечки зазвичай нас розділяють, справи часом з’єднують.
  • Жодна нормальна людина, у якої є можливість планувати день, не відкладе основні молитви до тієї години, коли час лягати, години явно гіршої для всього, що вимагає зосередженості.
  • У молитві повинні брати участь як душа, так і, слава йому, тіло.
  • Моє тіло не раз мене ставило в скрутне становище, але сам я ставив його в таке становище ще частіше. Читати далі
Вер 18

Клайв С. Льюїс. Бог під судом та інші есе.

Клайв С. Льюїс. Бог під судом та інші есе.(за книжкою: Просто христианство. Бог под судом. – М.: Гендальф, 1994. – 272 с.)

Бог під судом

  • “Якщо Царства Небесного немає в тобі – неважливо, що ти вибрав замість нього і чому ти це вибрав”. Вільям Лоу.
  • Ми особливо горді, коли втішаємося смиренням.
  • Життя обділене, убоге на мирську думку, ніяк не перешкоджає порятунку, ба більше – веде до нього.
  • Потреба в грошах – найпростіше, хоча і не дуже гідне виправдання для багатьох видів діяльності. Читати далі
Вер 11

Деніелс Пітер. Життя на краю

Деніелс Пітер. Життя на краю(за книжкою: Питер Дэниелс. Жизнь на краю. – К.: Фарес, 2006. – 490 с).

Не знаю, як у інших, а для мене середина вересня – щорічний час найглибшої економічної кризи. Гроші на літню відпустку витрачено, а до бажаної зарплати ще два тижні. А відомо, що знання краще всього засвоюються, якщо вони відповідають актуальним потребам людини. Тож вирішив почитати щось, пов’язане з темою грошей і багатства.

Критерії відбору для книжки поставив досить жорсткі: бажано – автобіографія і бажано – співзвучна християнським цінностям. Сам здивувався, коли така книжка знайшлась. Ще більше здивувався, чому раніше не чув про цього автора, хоча дуже часто шукав у різних пошукових системах за ключовими словами «книжка, гроші, християнство». А книжка справді вартісна. І автору можна вірити: піднявся від помічника муляра до мільйонера, навіть у найтяжчі часи не забуваючи віддавати 30 % прибутків Богові, вести активну проповідницьку та освітню роботу. Читати далі

Бер 14

Про свободу християнства

БібліяПочинається Великий піст, і можна передбачити появу в пресі та на телебаченні чергової порції нападок на «обмеженість» християнства. Особливо це стосуватиметься православ’я, яке не йде, подібно до протестантизму та католицизму, на поступки у своїх вимогах до життя вірян. Почнуть з посту: це і не актуально в умовах сучасного життя, і небезпечно так надовго позбавляти свій організм тваринних білків, та й взагалі шкідливо так обмежувати свій раціон тощо. Поступово перейдуть і до інших сфер життя. Особливо люблять закидати православ’ю консервативністю в питаннях дівочої цноти та подружньої вірності. Буде й багато чого іншого, про що тут писати немає потреби – кожен, взявши до рук світську газету чи увімкнувши телевізор, зможе вдосталь прочитати про обмеженість і застарілість християнства взагалі та православ’я зокрема. Та найгірше в цій ситуації інше – більшість обвинувачів просто переказуватимуть вигадки одне одного, не завдаючи собі клопоту самостійно розібратися у цих питаннях. Здавалося б – є всі можливості для самоосвіти: немає заборони на читання Біблії, є український переклад Святого письма та праць Святих отців. Але ж ні – значно легше з року в рік переписувати одні й ті ж побрехеньки, приперчуючи їх анекдотами про попів чи фотографіями, де батюшка у піст їсть скоромне чи вживає алкоголь. Читати далі

Лют 15

Чому розділене християнство

МолитваУ світі сотні християнських конфесій. Усі вони визнають божественність Ісуса Христа, усі шанують Біблію загалом і Євангеліє зокрема. Євангеліє, у якому Христос молиться до Бога за всіх християн, аби вони «були єдині» (Ів. 17:11). А єдності немає. Молимося, аби об’єдналися «усі Церкви усіх народів світу», а між собою поєднатися не можемо. Увесь час щось заважає: мова, обрядовість, богословські нюанси. Як наслідок – люди, бачачи розрізненість і «множинність» християнства, починають сприймати його просто як «ще одну релігію» серед безлічі інших.

А мало ж бути навпаки. Згадаймо заклик Христа вести себе так, аби люди «бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16). Звучить просто і логічно: ставаймо щодень кращими – і люди побачать, що «з нами Бог». Але ж це важко! Значно простіше ховатися за зовнішніми ознаками, вирізнятися особливістю богослужінь чи нюансами вірувань. І це не лише щодо різних конфесій. Життя більшості християн теж переважно зовнішнє. Чим ми засвідчуємо свою віру? Піст, відвідування храму, молитва. Піст, у якому намагаємося злукавити соєвою ковбасою чи перетворити його у засіб для схуднення. Похід у храм – для розповсюдження нової порції пліток та політінформації. Молитва – переважно механічна або «як тривога». Читати далі