Лис 24

Ендо Сюсаку. Мовчання

Ендо Сюсаку. Мовчання(за книжкою: Эндо Сюсаку. Молчание. – М.: Эксмо, 2015. – 320 с.)

Цитати:

  • Необхідність таїти почуття перетворила їх обличчя у справжнісінькі маски.
  • Дивовижне створіння людина – завжди в ньому живе надія, що вже його-ж доля пощадить.
  • Яке ж це щастя – жити!
  • Ісус прийняв смерть не заради гарних і доброчесних. Неважко померти заради чистих і досконалих, важко віддати життя за жалюгідних і потворних.
  • Я священик, життя дане мені для того, щоб служити.
  • Яка б міцна не була віра, страх підпорядковує собі плоть незалежно від свідомості й волі.
  • Якщо Бога не існує, хіба змогла б людина знести цю моторошну байдужість, цю жорстоку нечутливість моря?
  • Істинний гріх – це зовсім не брехня, не крадіжка. Гріх – це байдужість, що дозволяє одній людині зневажати життя іншої, нітрохи не думаючи про ті муки, що їх завдає.
  • Читати далі
Лис 26

Е. Д. Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією (ч. 2)

Ей Джей Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією.(за книжкою: Джейкобс Э.Д. Год, прожитый по-библейски / Эй Джей Джейкобс. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 400 с. )

Хто потрапив на цю публікацію, не прочитавши першої частини – поясню, що сьогодні обговорюємо книжку, в якій американський журналіст описує свій досвід намагатися цілий рік прожити, максимально буквально дотримуючись приписів Біблії. Зазначу, що автор дуже швидко розуміє абсурдність такого задуму, заявляючи “Якщо дійсно слідувати всім правилам, ви будете цілими днями вести себе як божевільний”. Та він не здається, і поступово починає отримувати перші позитивні враження і результати. Але не буду переказувати всю книжку, пропоную лише найяскравіші цитати: Читати далі

Лют 15

Чому розділене християнство

МолитваУ світі сотні християнських конфесій. Усі вони визнають божественність Ісуса Христа, усі шанують Біблію загалом і Євангеліє зокрема. Євангеліє, у якому Христос молиться до Бога за всіх християн, аби вони «були єдині» (Ів. 17:11). А єдності немає. Молимося, аби об’єдналися «усі Церкви усіх народів світу», а між собою поєднатися не можемо. Увесь час щось заважає: мова, обрядовість, богословські нюанси. Як наслідок – люди, бачачи розрізненість і «множинність» християнства, починають сприймати його просто як «ще одну релігію» серед безлічі інших.

А мало ж бути навпаки. Згадаймо заклик Христа вести себе так, аби люди «бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16). Звучить просто і логічно: ставаймо щодень кращими – і люди побачать, що «з нами Бог». Але ж це важко! Значно простіше ховатися за зовнішніми ознаками, вирізнятися особливістю богослужінь чи нюансами вірувань. І це не лише щодо різних конфесій. Життя більшості християн теж переважно зовнішнє. Чим ми засвідчуємо свою віру? Піст, відвідування храму, молитва. Піст, у якому намагаємося злукавити соєвою ковбасою чи перетворити його у засіб для схуднення. Похід у храм – для розповсюдження нової порції пліток та політінформації. Молитва – переважно механічна або «як тривога». Читати далі

Вер 21

Чергова порція виписок з “Голосу Православ’я”

Голос Православ`яДавненько (а точніше – з лютого) я не тішив вас виписками з православної періодики (зокрема – газети «Голос Православ’я»), а сьогодні маємо для цього гарну нагоду – свято Різдва Богородиці. Слід зазначити, що подібне свято не дуже характерне для православ’я, оскільки для більшості святих ми відзначаємо не день народження, а день упокоєння (тобто смерті). І лише для безпосередніх учасників новозавітних подій робиться подібний виняток. Це і не дивно – без їх народження була б неможливою вся подальша євангельська історія, що в підсумку «радість звістила всій вселенній» (як співаємо у тропарі на сьогоднішнє свято). Тож радіймо, величаємо Пресвяту Діву і читаємо зроблені мною виписки:

Березень 2015 р.

  • «Перемагай у собі похіть, улюблений, доки вона тебе не перемогла» (Єфрем Сирін).
  • Усе те, що людина не змогла з Божою допомогою в собі приборкати за життя, палахкотітиме в ній за межею життя болісним полум’ям.
  • Розбещеність моралі збільшує число самогубств.
  • Є головна вада, від якої потерпають усі охочі створити сім’ю, малу Церкву – це самолюбство, егоїзм або гординя.
  • Гріх – це моральна і духовна отрута, яка діє в душі, а потім і в тілі, так само, як діє звичайна отрута в тілі (тож і не дивно, що боротьба з гріхом буває досить болісною. Але і щоб видавити тілесну отруту, рану іноді мусять розрізати – прим. моя)

Читати далі

Тра 28

Про диявола, міру та трьох

Афоризм:

Диявол — джентльмен: він ніколи не входить без запрошення. Джон Лінкольн.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ne quid nimisе квід німіс]: нічого зайвого; нічого понад міру. Теренцій.

Значення іншомовного слова:

Тріумвірат (лат. triumviratus): 1) У Стародавньому Римі – колегія з трьох осіб (тріумвірів), що призначалися або обиралися із спеціальною метою. 2) Союз трьох впливових політичних і військових діячів у Стародавньому Римі в 1 ст. до н. е. з метою захоплення верховної влади в державі. 3) Переносно – три особи, що об’єдналися для спільної діяльності.

Кві 08

Про обороноздатність душі

ГолгофаЩе раз вітаю вас з учорашнім святом Благовіщення. Сподіваюся, кожен з вас минулого дня отримав гарну звістку. Навіть не «сподіваюся», а впевнений. Проаналізуйте учорашній день – і ви обов’язково знайдете у ньому якусь гарну новину чи подію (не шукайте лише глобальних подій, що мали б кардинально змінити усе ваше життя, пригляньтеся до невеличких, але важливих для вас звісток). У мене ж для вас звістка не дуже втішна. З досвіду минулих років знаю (а нещодавно ще й у газеті вичитав), що у ці, останні перед Великоднем, дні лукавий особливо намагається занапастити людину. Аби таким чином ніби ще раз підкреслити, що Христова жертва була марною і ми (тобто люди) цього ніскільки не варті. Тож не варто розслаблюватися в очікуванні близького Свята. Навпаки, потрібна особлива уважність і самоконтроль. У цьому, звичайно ж, допоможуть піст (побожні люди намагаються сьогодні та у п’ятницю взагалі не вживати їжі) та молитви. Сьогодні хочу поділитися з вами двома молитвами, які вже не раз допомагали мені налаштовуватися на відповідний лад і зберігати християнську свідомість у щоденній круговерті. Одна з них – відома молитва Єфрема Сиріна, яка щоденно читається у дні Великого посту. Я трохи удосконалив її переклад, аби надати певної ритмічності, зручної для запам’ятовування. З цією ж метою розіб’ю її на окремі рядки:

«Господь і Владико життя мого,
Духа ліні і зневіри,
Владолюбства і пустомовства –
Не дай мені.
Духа ж доброчесності, смирення,
Терпіння й любові –
Даруй мені, рабу Твоєму.
Так, Царю Боже,
Даруй мені бачити провини мої,
І не осуджувати брата мого,
Бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.»
Читати далі

Бер 05

Про Великий піст і “Голос Православ’я”

Про торт і хліб

Піст як спосіб економити

Отримав черговий (лютневий) випуск «Голосу Православ’я», більшість матеріалів якого, зрозуміло ж, пов’язана з початком Великого посту. У Святительській проповіді натрапив на думку, яку виношую вже досить давно (і яка, не дивуйтеся, напряму пов’язана зі зростанням цін). А саме – про піст у християнському суспільстві, у православній країні. Вже не раз спостерігав, що під час посту (хотілося б вірити, що випадково) найгучніші концерти припадають якраз на найскорботніші дні. У Страсний тиждень не виняток прем’єри бойовиків чи екшенів, у Страсну п’ятницю святково вбраний люд прямує до театрів на чергову розвагу. Уявімо хоч на мить, що Україні – й справді православна країна (як це може здатися, коли прийдеш до церкви на Великдень). Це не пусте фантазування – так уже було в давні часи: почався піст – і зменшується кількість розважальних заходів, закриваються театри і кінотеатри, цирки і ресторани, атракціони і парки розваг. З полиць магазинів зникає алкоголь і цигарки, з екранів телевізорів – оголена натура і кримінальний жаргон. Піст стає загальнодержавним – і самою своєю атмосферою спонукає кожну людину до замислення над своїми учинками і словами, над своїм життям. У людини менше спокус і, відповідно, менше можливостей до гріха.

Ви почнете захищати права людей інших віросповідань (хоча, насправді, захищатимете насамперед себе – точніше, своє тіло), говоритимете про необхідність приймати до уваги їх потреби й уподобання. Усе правильно. Але, повірте, жодна по-справжньому віруюча людина (до якої б віри вона не належала), не буде заперечувати проти такого «періоду тиші» – ми ж уже навіть себе не чуємо (не кажучи про Божий голос), ми живемо телевізійними шаблонами і говоримо газетними штампами. Читати далі