Вер 23

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 15)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні завершуємо розпочатий минулого разу розгляд діалогу «Про самодостатню доброчесність», що входить до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Крім цікавих і влучних думок, які я повиписував, цей діалог вартий прочитання ще й з причини наявності багатьох цікавих історій. Зокрема, Ціцерон розповідає про тирана Діонісія, що правив Сіракузами 38 років, щороку через власну підозрілість маючи від цієї влади більше клопотів, ніж задоволення і про його придворного Дамокла, який своїми лестощами подав Діонісію ідею унаочнення небезпеки влади: Діонісій поступився Дамоклу власним золотим ложем, але підвісив на кінському волосі над головою Дамокла меч (звідси й відомий вислів «Дамоклів меч»). Також у цьому діалозі Ціцерон згадує, як він відшукав забуту співвітчизниками могилу Архімеда. Згадується і Сократ зі своєю зневагою до матеріальних розкошів, і Діоген, що попросив Олександра Македонського не заступати йому сонця і багато інших відомих філософів. Тож варто прочитати цей діалог навіть просто як цікавий художній твір. Певен, що знайдете там значно більше цікавих думок, ніж зібрав я у сьогоднішні виписки: Читати далі

Вер 19

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 14)

Ціцерон. Вибрані твориЗнаю, що повільніше, ніж вам хотілося б, але продовжую викладати свої виписки з вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогоднішня публікація буде присвячена нотаткам з останнього діалогу, що ввійшов до відомих «Тускуланських бесід» – «Про самодостатню доброчесність». Якщо у попередніх діалогах автор зосереджувався на якійсь одній прикметі нашого буття (смерті – див. ч. 7, болю (ч. 9), горі (ч. 10) чи пристрастях (ч.12), то доброчесність Ціцерон покладає в основу усіх тих ознак, які вирізняють людину справжньої життєвої мудрості. Аби переконатися у цьому, погляньте на дві перших цитати з тих виписок, які пропоную вашій увазі сьогодні:

  • Для щастя досить однієї доброчесності.
  • Доброчесність — надійна запорука блаженного життя.
  • Ми, з почуття страху перебільшуючи всі прийдешні небезпеки, а з почуття скорботи — вже наявні, воліємо звинувачувати природу, а не власні помилки. Читати далі
Сер 28

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 13)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні – велике православне свято і, за традицією, мав би запропонувати вашій увазі публікацію на християнську тематику. Однак маю заборгованість, яка гнітить мене уже декілька тижнів, тож краще скористаюся нагодою і продовжу знайомити вас із виписками з «Тускуланських бесід» Ціцерона. Зокрема, минулого разу ми почали читали виписки з його діалогу «Про пристрасті» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). У сьогоднішній публікації – завершення виписок з цього діалогу:

  • Людина, що поміркованістю і постійністю досягла спокою і внутрішнього миру, яку не сточить горе, не зломить страх, не спалить ненаситне бажання, не розніжить порожня радість, — це і є той мудрець, якого ми шукали, це і є той блаженний чоловік, для кого немає нічого настільки нестерпного, щоб падати духом, і нічого настільки радісного, щоб підноситися духом.
  • Шукати міри у пороці — все одно, що кинутися з Левкадської скелі і сподіватися втриматися на середині падіння.
  • Найперші вчителі ніколи не досягли б своїх успіхів, якщо б не жадання знань.
  • Мужність буває і без люті, а гнів, навпаки, є риса легковажності.
  • Немає мужності без розуму. Читати далі
Сер 07

Про суперечку, людину і дачу

Афоризм:

Якщо ви хочете завоювати людину – дозвольте їй перемогти себе в суперечці. Бенджамін Дізраелі.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omnia mea mecum porto [омніа меа мекум порто]: все своє ношу з собою; справжнє багатство людини – її інтелект. Біант.

Значення іншомовного слова:

Гомстед (англ. homestead – садиба, селянський двір, ферма): ділянка землі, яка надавалася в США у 19 ст. поселенцям на пільгових умовах.

Сер 01

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 12)

Ціцерон. Вибрані твориСьогоднішня публікація присвячена черговому діалогу Ціцерона, що увійшов до його відомих «Тускуланських бесід» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Мова – про пристрасті (так, власне, і називається цей діалог). Не менш докладно, ніж він говорив про смерть (див. ч. 7), біль (ч. 9) чи горе (ч. 10), Ціцерон аналізує різні види пристрастей і робить такий логічний і теоретично простий (але важкуватий для втілення у щоденному житті) висновок: причина усіх душевних хвилювань – надмірність, а єдино необхідні ліки – поміркованість. Переклад усіх видів пристрастей дався важкувато, тому заздалегідь прошу вибачення за можливі русизми та недоладності. Сподіваюся, суті Ціцеровоних думок це не спотворить:

  • [Піфагорійці] розум свій від напружених роздумів заспокоювали музикою і співом (ми вже про це знаємо, адже читали «Життя Піфагора»прим. моя).
  • Справжня філософія веде початок від Сократа і продовжує жити у перипатетиків, а в дещо іншому вигляді — у стоїків.
  • Вищій з усіх наук – науці гідно жити, вони служили більше життям своїм, ніж книгами (сучасна людина сприймає філософію просто як одну з наук, до того ж не дуже важливу й практичну, забуваючи, що від свого початку вона створювалася як універсальна наука гідного життя – прим. моя).
  • Страх — це теж горе, тільки заподіюване не тим, що є, а тим, чого ще немає. Читати далі
Лип 29

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 11)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні завершуємо розглядати діалог «Про втішання у горі», що увійшов до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як і в першій частині, будуть виписки не лише власне про горе та про способи втішити людину, що перебуває у цьому стані, але й про філософію життя загалом. Зокрема, такі:

  • Що негідніше й ганебніше, ніж розпещений чоловік (а у наш час таких називають «метросексуалами» – прим. моя)?
  • Вини не буває там, де те, що трапилося, не залежить від людини.
  • Будемо дивитися не на те, як вони кажуть, а на те, що саме говорять (хоча Ціцерон і ставить досить високі вимоги до риторичної майстерності мовців, однак, як бачимо, все ж на перший план виводить зміст, а не форму – прим. моя).
  • Лікуватися треба у суворих філософів давнини, а не у нинішніх проповідників насолоди. Читати далі
Лип 25

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 10)

Ціцерон. Вибрані твориПродовжуємо читати «Тускуланські бесіди» Ціцерона, що увійшли до збірки його вибраних творів (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Нагадую, що ці бесіди мають вигляд діалогів, присвячених певним рисам мужньої (з філософської точки зору) людини. Першу ознаку ми вже розглянули – зневага до смерті (див. ч. 7, ч. 8). Друга – стійке перетерпіння болю (ч. 9). Третій ознаці буде присвячено дві наступних публікації. Це – способи стримування і перенесення горя (тому й сам діалог має назву «Про втішання у горі»). Також у сьогоднішніх виписках буде досить влучних фраз про життя загалом та про окремі його миттєвості зокрема. Тож, розпочнімо:

  • Складаємося ми з душі і тіла, але турбота про тіло давно вже стала наукою … а зцілення душі і до свого відкриття не здавалося настільки необхідним, і після відкриття не було в такій пошані, і тепер не настільки багатьом дороге і приємне, а набагато частіше здається людям сумнівним і небезпечним.
  • Тілесні недуги і неміч ми відчуваємо душею, а душевну хворобу тілом не відчуваємо?
  • Народ – натовп, що звідусіль схильний до пороку.
  • Душевні немочі значно згубніші й чисельніші тілесних. Читати далі