Жов 20

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 21)

Ціцерон. Вибрані твориЯк і обіцяв минулого разу, сьогодні ми зазирнемо аж у самий кінець книжки вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.) – у коментарі та примітки. Можливо, серед вас і є глибокі знавці давньоримських реалій, але я до таких не належу, тому деякі нюанси тогочасного життя були для мене не дуже зрозумілими і потребували пояснення. А зважаючи на те, що саме у той час зароджувалося християнство, багато речей, про які ми ніби й знаємо, набувають нового змісту.

Узяти хоча б притчу про двох боржників, згадану у Евангеліє від Матфея (Мтф. 18: 24-34): один винен царю 10 000 талантів, а другий винен першому боржникові 100 динаріїв. Багато це чи мало і як узгодити між собою ці суми. Виявляється, 1 талант – це приблизно 26 кг, тож навіть якщо мова йшла не про золото, а про срібло, на сучасні гроші це приблизно 10000*26*9200 грн (ціна за 1 кг) = 2 392 000 000 грн, тобто майже 2,5 млрд. грн. А 100 динаріїв? Динарій – це середня сума, яку людина могла заробити за день. Зважаючи, що середньомісячна зарплата у нас приблизно 3 тис. грн, 100 динаріїв – це близько 10 тис. грн. От тепер набагато чіткіше розумієш суть притчі: йому пробачили 2,5 млрд., а він не пробачив 10 тисяч. І не дивує вчинок друзів, які доповіли цареві про негідну поведінку невдячного боржника. Читати далі

Жов 16

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 20)

Ціцерон. Вибрані твориОт і завершується наше знайомство з вибраними творами Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогодні закінчимо (див. початок) говорити про дружбу, використовуючи діалог Ціцерона з такою ж назвою. Оскільки кількість виписок досить значна, а хочу вмістити їх усі в одну публікацію, тому пропоную без зайвої писанини переходити відразу до них:

  • Життя, духовно не облагороджене, яке не відає дружби, радості принести не може.
  • Є багато обставин, в яких порядна людина поступається своїми благами і готова терпіти збитки, дбаючи про друга більше, ніж про себе.
  • Немає для дружби вислову більш згубного, ніж: «Люби друга, але пам’ятай, що він може стати тобі ворогом».
  • Любові співгромадян, яка так владно спонукає нас до діяльності, ганебно домагатися лестощами або догоджанням, але соромитися доблесті тільки за те, що вона приносить любов народу, і поготів не слід.
  • Справа кожного, хто розумний і обережний, стримувати почуття приязні і в першому його пориві, і, так би мовити, в подальшому бігу.
  • Слабка людина, важко їй встояти перед спокусою влади (напередодні виборів це відчуваєш особливо гостро  – прим. моя). Читати далі
Жов 13

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 19)

Ціцерон. Вибрані твориПоступово наближається до завершення наше знайомство з творами відомого давньоримського філософа і громадського діяча Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Минулого разу ми закінчили розглядати його твір «Катон Старший, або про старість», сьогодні ж на черзі – останній з творів Ціцерона, що увійшли до збірки. Назва, як і у попереднього твору, досить промовиста: «Лелій, або про дружбу». І знову Ціцерон вкладає свої філософські роздуми у вуста інших людей (чому – пояснює у першій з сьогоднішніх виписок). На жаль, більшість з нас нічого не знає ні про Гая Лелія (який і виступає головною дійовою особою цього діалогу), ні про його дружбу з Корнелієм Сципіоном Африканським, якою захоплювалися сучасники Ціцерона, тож ми навряд чи зможемо повною мірою охопити всі нюанси цього твору, однак ключові ознаки дружби, як на мене, непідвладні часу. Їх (а також багато інших цікавих міркувань Ціцерона) і спробував відобразити у своїх сьогоднішніх виписках: Читати далі

Жов 07

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 18)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні пропоную вашій увазі останню (див. ч. 1, ч. 2) порцію виписок з філософського твору Ціцерона «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Оскільки старість закономірно закінчується смертю, Ціцерон знову піднімає питання гідного приготування до неї та можливості безсмертя душі (ми вже розглядали з вами діалог «Про зневагу до смерті», де ці питання з’ясовуються досить ґрунтовно). Не буду довго займати вашу увагу своїми міркуваннями, краще відразу надам слово Ціцеронові (особливо прочитайте останню з сьогоднішніх цитат):

  • Нехай інші залишать собі зброю, коней, списи, кийок і м’яч, залишать собі полювання і змагання в бігу; нам, старим, нехай вони з багатьох розваг залишать гральні кістки — і опуклі і прямі — та й то лише любителям, адже старість може бути щаслива і без цього (я ще застав часи, коли неодмінною ознакою старості було доміно. Які баталії щовечора влаштовувалися, яку бурю емоцій вони викликали. Як бачимо, так повелося ще з тих давніх часів – прим. моя). Читати далі
Жов 04

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 17)

Ціцерон. Вибрані твориТрохи відволікшись на вирішення проблеми вдалого депозиту, сьогодні продовжуємо (див. початок) разом з Ціцероном розмірковувати про старість, читаючи його твір «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як це не дивно звучатиме (особливо для тих, хто бачить реальні умови, в яких перебуває більшість сучасних людей літнього віку), автор знаходить у старості більше переваг, ніж недоліків. Зокрема, у старості людина не так залежить від пристрастей, стає спокійнішою та врівноваженішою. Люди похилого віку мають більше часу на дозвілля, улюблену справу (наприклад – садівництво) чи навіть заняття… наукою. Саме так, Ціцерон вустами Марка Катона (від імені якого йде розмірковування) стверджує – старість не буде обтяжливою, якщо не опускати рук, а протиставляти їй помірні фізичні та інтелектуальні навантаження:

  • Тренування і стриманість допомагають людині навіть у старості зберегти частку колишніх сил. Читати далі
Жов 02

Про депозити гривневі та валютні

Рахуємо прибутковість депозитівДуже часто філософію (особливо у її сучасному вигляді як простої суми давніх знань) звинувачують у відірваності від реального життя. Колись я присвячу окрему публікацію цьому питанню, оскільки такі закиди філософії робилися і у давні часи, й були випадки, коли філософи мусили спеціально розбагатіти, аби довести спроможність своєї науки давати не лише духовну, але й матеріальну поживу. Тож і сьогоднішньою публікацією роблю невеличку перерву у нашому заочному спілкуванні з Ціцероном, аби поговорити про гроші (точніше – способи їх примноження). Прочитавши нещодавно книжку Бодо Шефера «Шлях до фінансової незалежності» вкотре утвердився в думці, що таки слід почати відкладати частину коштів на майбутнє. Та ще й по телевізору (який дивлюся досить рідко) натрапив на передачу, де якраз про депозити розповідали. Оскільки я вже давно не вірю у збіги – вирішив, що затягувати з цим не варто. Читати далі

Вер 30

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 16)

Ціцерон. Вибрані твориМинулого разу ми закінчили з вами розгляд діалогів, що увійшли до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Але Ціцерон не обмежився просто цим перекладом (точніше – переказом) латиною основних грецьких філософських вчень. Маючи багатий життєвий досвід як у особистому, так і у суспільному плані, наприкінці життя Ціцерон пише й власні філософські твори. Один з них – «Катон Старший, або про старість» ми розглянемо сьогодні. Як зрозуміло з назви, він присвячений темі старості (можливо, для більшості з тих, хто читатиме ці виписки, тема ще не дуже актуальна, але ж краще бути готовим заздалегідь):

  • Жодна похвала не віддасть належне філософії, чиї заповіти дають змогу кожному, хто їх дотримується, без турбот прожити весь свій вік.
  • У кого в душі немає нічого для благого і щасливого життя, тим обтяжливий будь-який вік. Читати далі