Гру 01

Дві книжки Кобо Абе

Кобо Абе. Четвертий льодовиковий періодЗ першої книжки («Тоталоскоп») не вибрав жодної цитати, але прочитав із зацікавленням: така собі суміш наукової фантастики і детективу. І як у класичному детективі – розгадка буде лише на останній сторінці.

Друга книжка («Четвертий льодовиковий період») значно більша за обсягом і цікавіша за ідеєю. Але спочатку – цитати:

  • Це був зухвалий задум осідлати еволюцію, змусити її рухатися стрибками і в потрібному нам напрямку.
  • На що придатні знання, яким ні з ким не можна поділитися.
  • Дітей не народжують, вони народжуються.
  • З гірської вершини навіть бурхливе море здається гладкою рівниною.
  • Треба заспокоїтися і дивитися на речі просто. Відокремити важливе від другорядного і послідовно встановити, що найближчим часом необхідно вчинити.
  • Для людини важливіше за все не суспільство, а сама людина. Якщо людині погано, то який сенс у найідеальнішому суспільстві?

Читати далі

Лип 05

Серафим (Роуз). Створення світу й перші старозавітні люди (завершення)

Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди.Сьогодні ми завершуємо розпочате минулого тижня знайомство з книжкою о. Серафима (Роуза), в якій він порівнює два погляди на створення і розвиток нашого світу (Иеромонах Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди. Христианское православное ведение. – М.: Русский паломник, 2004 – 704 с.). Головна теза, яку можна винести з книжки: шість днів творення світу справді були, і це не алегорія (до якої все більше схиляються католики і протестанти), а дійсність, стверджена святими Отцями. Оскільки о. Серафим підійшов до цього питання в кращих традиціях сучасної науки, в кінці книжки досить великий список використаної літератури. Не обіцяю, що всю її опрацюю, але кого зацікавить – буде знати, де шукати першоджерела. Я ж пропоную лише мої виписки:

  • Єва з чоловічої ребра народжується без матері; а з дівочого утроби Дитя народилося без чоловіка.
  • Платон забороняв займатися філософією без попереднього вивчення математики.
  • Замість пошуків відкриття кінця або мети світового процесу в цілому, або того, щоб виділити цільову причину або основу всього існуючого – фундаментальна задача попередньої науки і філософії – люди просто перейшли до дослідження того, що є процес.
  • Явище дощу не згадується в тексті книги Буття до часу Ноя.
  • Книга повинна бути названа позитивно.
  • Земля прикрашається перше сонця, щоб заблудлі перестали поклонятися сонцю, і визнавати, ніби воно є причиною життя” (Свят. Василій Великий. Шестиднев, V, с. 69).
  • Бог створив все не тільки для нашого вжитку, але й для того, щоб ми, бачачи велике багатство творінь Його, дивувалися могутності Творця, і могли зрозуміти, що все це з мудрістю і несказанною добротою створено для людини, що має з’явитися ” (Свят. Іоанн Златоуст. Бесіди на книгу Буття, VII, с. 55).
  • Св. Отці розуміють під чотирма едемськими річками Тигр, Євфрат, Ніл і Дунай (або за словами інших, Ганг).
  • Рай – та і все земне життя людини – були створений Богом, словами свят. Василя, як “головним чином училище і місце освіти душ людських”. (Шестоднев, I, 5, с. 11).
  • Чому ми відразу ж не стали безсмертними, коли Христос помер і воскрес? Як говорить преп. Симеон, тому, щоб не було насильства в нашому спасінні.
  • Сучасній людині, яка не має ні системи цінностей, ні віри – нічого іншого не залишається, як прийняти те, що приходить під виглядом нового одкровення.
  • Не слід плутати чисту науку з різними філософськими теоріями, написаними, щоб пояснити факти, відкриті наукою.
  • Майже всі сучасні помилкові вчення маскуються під «науку», щоб викликати до себе повагу і обманювати людей. Читати далі
Чер 29

Серафим (Роуз). Створення світу й перші старозавітні люди.

(за книгою: Иеромонах Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди. Христианское православное ведение. – М.: Русский паломник, 2004 – 704 с.)

Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди.Сайт розвивається і поступово формуються його традиції. Одна з них – щонеділі публікувати виписки з книжок православного спрямування (до того ж триває, хоч і “найлагідніших” з усіх багатоденних постів, але все ж піст). Тож сьогодні пропоную вашій увазі ще одну книжку вже знайомого нам американського православного священика о. Серафима (Роуза). Цього разу він розмірковує на тему створення світу, не лише описуючи її згідно православного передання й вчення Святих Отців, але й вступаючи в полеміку з панівною на сьогодні еволюційною теорією. Що з того вийшло – читатимемо наступні кілька тижнів. Сьогодні ж пропоную таке (перекладав, як завжди, самостійно, тому стиль може бути не ідеальним):

  • Занадто часто проявляється тенденція сучасної людини інтерпретувати віру так, щоб пристосувати її до власного мислення.
  • Науковий матеріалізм згасає, однак нездорові форми релігії в основному виростають на його місці.
  • Раніше серед еволюціоністів побутувала легенда, що “онтогенез повторює філогенез”. Сьогодні ця теорія більше ними не приймається.
  • Відсутність даних про еволюції перетворюють в дані про невидиму еволюцію.
  • Феномен, добре описаний Томасом Куном: факти, що не узгоджуються з домінуючою науковою парадигмою, мають звичку систематично ігноруються, оскільки вони відволікають увагу від панівної системи поглядів дослідницького порядку денного.
  • Проста констатація факту закономірності не має великого значення, доки відсутня теорія, що пояснює, як ця закономірність з’явилася.
  • Еволюція ніколи б не прийшла в голову людям віруючим в такого Бога, якому поклоняються православні християни.
  • Події тижня творіння Буття відбувалися під дією унікальних законів, що абсолютно відрізняються від тих, які діяли після гріхопадіння.
  • Існує прямий зв’язок між тим, як ви чините і тим, як ви вірите у походження людини.
  • Алегоричне тлумачення раю – частина ранньої єресі і не належить Церкві.
  • Для Всемогутнього Слова помислити або проректи – значить вже зробити справу.
  • Кожного дня творіння дається повеління, яке стає законом природи на весь подальший час.
  • Бог здійснив поділ на чоловіка і дружину, передбачаючи гріхопадіння людини і те, що зростання людського роду потребуватиме пристрасного способу розмноження. Читати далі