Гру 28

Міхаель Енде. Нескінченна історія

Міхаель Енде. Нескінченна історіяЯкщо ви не фрілансер, наприкінці року маєте подвійну роботу: відзвітувати за зроблене у минулому році й запланувати роботу на майбутній. Я не виключення – і це одна з причин завеликої перерви з написанням нових публікацій. Але ніби все відзвітував/запланував, тож час повертатися до книжкових оглядів.

Книжку, яку пропоную вашій увазі сьогодні (Енде М. Нескінченна історія. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2008. — 560 с.), незважаючи на всесвітню славу, назвати дитячою можна лише частково. І ви, якщо читатимете її своїм дітям, зупиніться десь посередині – там, де царівна одужала і казкове царство порятовано. Бо далі починаються суто дорослі речі. Чого варта, наприклад, лише фраза «ти маєш іти в житті від бажання до бажання». Уявляєте собі дитину, яка намагатиметься жити за цим правилом? Або така: «бути мудрим – значить піднятися над радощами і горем, над страхом і співчуттям, над образами і честолюбством». Це вже цілком у стилі Сенеки чи Ціцерона, але дітям до цього ще треба дорости, не варто позбавляти їх простих дитячих радостей та емоцій. Можливо, книжка й набула такої популярності, бо у ній знаходили цікаве й повчальне для себе як діти, так і дорослі. Вирішувати вам. Моя ж справа – зацікавити і поділитися традиційною порцією виписок з деякими моїми коментарями:

  • Загадкова це річ – людські пристрасті… Ті, кого вони опановують, не можуть їх пояснити, а ті, хто ніколи не зазнавав нічого подібного, не здатні їх зрозуміти. Читати далі
Жов 07

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 18)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні пропоную вашій увазі останню (див. ч. 1, ч. 2) порцію виписок з філософського твору Ціцерона «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Оскільки старість закономірно закінчується смертю, Ціцерон знову піднімає питання гідного приготування до неї та можливості безсмертя душі (ми вже розглядали з вами діалог «Про зневагу до смерті», де ці питання з’ясовуються досить ґрунтовно). Не буду довго займати вашу увагу своїми міркуваннями, краще відразу надам слово Ціцеронові (особливо прочитайте останню з сьогоднішніх цитат):

  • Нехай інші залишать собі зброю, коней, списи, кийок і м’яч, залишать собі полювання і змагання в бігу; нам, старим, нехай вони з багатьох розваг залишать гральні кістки — і опуклі і прямі — та й то лише любителям, адже старість може бути щаслива і без цього (я ще застав часи, коли неодмінною ознакою старості було доміно. Які баталії щовечора влаштовувалися, яку бурю емоцій вони викликали. Як бачимо, так повелося ще з тих давніх часів – прим. моя). Читати далі
Жов 04

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 17)

Ціцерон. Вибрані твориТрохи відволікшись на вирішення проблеми вдалого депозиту, сьогодні продовжуємо (див. початок) разом з Ціцероном розмірковувати про старість, читаючи його твір «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як це не дивно звучатиме (особливо для тих, хто бачить реальні умови, в яких перебуває більшість сучасних людей літнього віку), автор знаходить у старості більше переваг, ніж недоліків. Зокрема, у старості людина не так залежить від пристрастей, стає спокійнішою та врівноваженішою. Люди похилого віку мають більше часу на дозвілля, улюблену справу (наприклад – садівництво) чи навіть заняття… наукою. Саме так, Ціцерон вустами Марка Катона (від імені якого йде розмірковування) стверджує – старість не буде обтяжливою, якщо не опускати рук, а протиставляти їй помірні фізичні та інтелектуальні навантаження:

  • Тренування і стриманість допомагають людині навіть у старості зберегти частку колишніх сил. Читати далі
Вер 30

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 16)

Ціцерон. Вибрані твориМинулого разу ми закінчили з вами розгляд діалогів, що увійшли до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Але Ціцерон не обмежився просто цим перекладом (точніше – переказом) латиною основних грецьких філософських вчень. Маючи багатий життєвий досвід як у особистому, так і у суспільному плані, наприкінці життя Ціцерон пише й власні філософські твори. Один з них – «Катон Старший, або про старість» ми розглянемо сьогодні. Як зрозуміло з назви, він присвячений темі старості (можливо, для більшості з тих, хто читатиме ці виписки, тема ще не дуже актуальна, але ж краще бути готовим заздалегідь):

  • Жодна похвала не віддасть належне філософії, чиї заповіти дають змогу кожному, хто їх дотримується, без турбот прожити весь свій вік.
  • У кого в душі немає нічого для благого і щасливого життя, тим обтяжливий будь-який вік. Читати далі
Вер 23

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 15)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні завершуємо розпочатий минулого разу розгляд діалогу «Про самодостатню доброчесність», що входить до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Крім цікавих і влучних думок, які я повиписував, цей діалог вартий прочитання ще й з причини наявності багатьох цікавих історій. Зокрема, Ціцерон розповідає про тирана Діонісія, що правив Сіракузами 38 років, щороку через власну підозрілість маючи від цієї влади більше клопотів, ніж задоволення і про його придворного Дамокла, який своїми лестощами подав Діонісію ідею унаочнення небезпеки влади: Діонісій поступився Дамоклу власним золотим ложем, але підвісив на кінському волосі над головою Дамокла меч (звідси й відомий вислів «Дамоклів меч»). Також у цьому діалозі Ціцерон згадує, як він відшукав забуту співвітчизниками могилу Архімеда. Згадується і Сократ зі своєю зневагою до матеріальних розкошів, і Діоген, що попросив Олександра Македонського не заступати йому сонця і багато інших відомих філософів. Тож варто прочитати цей діалог навіть просто як цікавий художній твір. Певен, що знайдете там значно більше цікавих думок, ніж зібрав я у сьогоднішні виписки: Читати далі

Вер 19

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 14)

Ціцерон. Вибрані твориЗнаю, що повільніше, ніж вам хотілося б, але продовжую викладати свої виписки з вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогоднішня публікація буде присвячена нотаткам з останнього діалогу, що ввійшов до відомих «Тускуланських бесід» – «Про самодостатню доброчесність». Якщо у попередніх діалогах автор зосереджувався на якійсь одній прикметі нашого буття (смерті – див. ч. 7, болю (ч. 9), горі (ч. 10) чи пристрастях (ч.12), то доброчесність Ціцерон покладає в основу усіх тих ознак, які вирізняють людину справжньої життєвої мудрості. Аби переконатися у цьому, погляньте на дві перших цитати з тих виписок, які пропоную вашій увазі сьогодні:

  • Для щастя досить однієї доброчесності.
  • Доброчесність — надійна запорука блаженного життя.
  • Ми, з почуття страху перебільшуючи всі прийдешні небезпеки, а з почуття скорботи — вже наявні, воліємо звинувачувати природу, а не власні помилки. Читати далі
Сер 28

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 13)

Ціцерон. Вибрані твориСьогодні – велике православне свято і, за традицією, мав би запропонувати вашій увазі публікацію на християнську тематику. Однак маю заборгованість, яка гнітить мене уже декілька тижнів, тож краще скористаюся нагодою і продовжу знайомити вас із виписками з «Тускуланських бесід» Ціцерона. Зокрема, минулого разу ми почали читали виписки з його діалогу «Про пристрасті» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). У сьогоднішній публікації – завершення виписок з цього діалогу:

  • Людина, що поміркованістю і постійністю досягла спокою і внутрішнього миру, яку не сточить горе, не зломить страх, не спалить ненаситне бажання, не розніжить порожня радість, — це і є той мудрець, якого ми шукали, це і є той блаженний чоловік, для кого немає нічого настільки нестерпного, щоб падати духом, і нічого настільки радісного, щоб підноситися духом.
  • Шукати міри у пороці — все одно, що кинутися з Левкадської скелі і сподіватися втриматися на середині падіння.
  • Найперші вчителі ніколи не досягли б своїх успіхів, якщо б не жадання знань.
  • Мужність буває і без люті, а гнів, навпаки, є риса легковажності.
  • Немає мужності без розуму. Читати далі