Вер 29

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 5).

Моральні листи до ЛуциліяПідходить до завершення наша незрима розмова з одним із найвеличніших філософів древності Луцієм Аннеєм Сенекою, який зі сторінок свого відомого твору “Моральні листи до Луцилія” (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.), напевне звертається не лише до цього юнака, але й висловлює своє бачення нашого земного життя для всіх, хто захоче прислухатися до нього. Я з радістю і величезним задоволенням вже не вперше перечитую цей твір, кожного разу відкриваючи для себе щось нове. Навіть і ці нотатки, що розтяглися вже на п’ять частин (частина 1, частина 2, частина 3, частина 4), напевне не будуть остаточними. Та все ж ділюся тим, що припало до душі, серця і розуму саме у цей час:

  • З усього треба почерпнути стільки, скільки необхідно.
  • Постійно хотіти знати більше, ніж треба, – це теж ознака непоміркованості.
  • Говори іншим, аби, говорячи, і самому слухати; пиши іншим, аби, пишучи, самому читати.
  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
  • Найщасливішим є той, хто не чекає, щоб йому пощастило, а наймогутнішим – хто своєю могутністю тримає в покорі себе самого.
  • Нема такої величі, якій не дано було б часу для падіння.
  • У насолодах зароджуються причини болю.
  • Не раз кривда готувала місце для кращої долі.
  • Чесними бувають наші вчинки, а не те, на що вони скеровані.
  • Душу треба наповнювати, а не скриню.
  • Хто служить своєму тілу, той не може бути вільним.
  • Дбати треба не про те, аби довго прожити, а про те, аби прожити достатньо.
  • Життя, як дорогоцінну річ, слід вимірювати не розміром, а вагою.
  • Вимірюй життя ділами, а не часом. Читати далі
Вер 22

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 4).

Продовжую черпати з бездонної криниці мудрості Луція Аннея Сенеки, висловленої ним у “Моральних листах до Луцилія” (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.). Це вже четверта частина, яка мала б бути останньою, однак мушу поділити її ще на дві, аби не втомлювати вас безперервним цитуванням. Як казав раніше, частини між собою не пов’язані (як і окремі листи у книжці), тому можете читати їх у будь-якій послідовності (частина 1, частина 2, частина 3). Можна навіть не намагатися прочитати усю цю частину цілком, краще розтягнути це задоволення на весь тиждень (за схемою «прочитав кілька висловів – розмислив, приміряв до свого життя – прочитав далі»). Сьогодні Сенека нам радить:

  • Хай людина схвалює все те, що схвалює бог.
  • Чеснота – завжди спокійна, вільна, безстрашна, у кожну мить готова до дії.
  • Ознака глупоти – спроквола, неохоче робити те, що належить робити, і в той же час розриватися на хтозна-скільки частин, тілом тягтися в один бік, душею – в інший.
  • Лайку невігласів треба слухати незворушно: хто прямує до чесноти, мусить зневажати саму зневагу.
  • Кожну річ оцінюємо, дивлячись на те, для чого вона створена.
  • Від почесного ніщо не повинно відстрашити, до ганебного – ніщо не повинно заманити.
  • От що вводить нас в оману: ніколи не оцінюємо людину, якою вона є сама по собі, а додаємо ще й те, що прикрашає її зовні (багатство, почесті – лише підставка, щоб здаватися вищим).
  • Лихо, коли його передбачиш, б’є не так боляче.
  • Мудрець призвичаюється до майбутніх бід, і те, що інші полегшують собі довгим терпінням, те він полегшує довгими роздумами.
  • Все, що підносить дух, допомагає також тілу.
  • Ніщо так не підбадьорює, не допомагає хворому, як увага.
  • Хіба ж ми обдаровані силою для того, аби зносити легке?
  • Прикрощам не піддавайся, щастю – не довіряй, на примхливу фортуну дивись пильним оком. Читати далі
Вер 15

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 3)

Моральні листи до ЛуциліяПродовжую викладати свої нотатки з книжки Луція Аннея Сенеки “Моральні листи до Луцилія” (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.). Якщо ви потрапили на цю сторінку в результаті пошуку, інформую, що це вже третя частина нотаток (першу можна подивитися тут, а другу – тут). Усіх інших ще раз закликаю не покладатися виключно на мій смак і самостійно прочитати усю книжку: для вас це буде не так обов’язок, як насолода.  Мої ж нотатки – лише щоб розпалити ваше бажання і заохотити прочитати першоджерело. Та годі балаканини, надамо краще слово Сенеці:

  • Щасливий той, хто все своє добро має в самому собі, хто вирізняється стійким, піднесеним духом, хто кидає під ноги все те, чим захоплюються інші, хто ні з ким не хотів би помінятися місцями, хто цінує в людині лише те, що робить її людиною, хто живе за законами та приписами природи, у кого жодна сила не відбере його блага, хто навіть зло перетворить на добро, хто твердий у своїх судженнях, непохитний, безстрашний, кого стороння сила може похитнути, але жодна не здатна стурбувати, кого фортуна, замахнувшись найразючішою своєю зброєю, не годна поранити, хіба що дряпне, але й то рідко.
  • Скільки часу йде на придбання зайвого, скільки людей, поки здобувають засоби для життя, втрачають за тими клопотами саме життя.
  • У недугах, що вражають душу, що гірше почуваєшся, то менше відчуваєш (на відміну від тілесних немочей).
  • Лише останній дурень запевнятиме, що ліхтареві гірше тепер, коли його загасили, ніж тоді, коли його ще не запалювали. Так і людина не повинна боятися смерті, бо вона вже була мертвою.
  • Над розумним не владна необхідність, бо він сам хоче того, до чого вона збирається його змусити.
  • Розкіш прирекла нас на кволість.
  • Якщо тривалий час ми не хочемо чогось робити, то потім – уже й не можемо.
  • Хто не живе для інших, той, отже, й для себе не живе.
  • Говори стільки, скільки хочеш, і більше висловлюй, ніж говориш.
  • Найцінніший плід мудрості – постійна радість. Читати далі
Вер 01

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 1)

 (За книгою: Сенека Л.А. Моральні листи до Луцилія. – Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.)

Моральні листи до ЛуциліяОдна з найулюбленіших моїх книжок, що не раз давала мені сили (і підказки) в скрутних ситуаціях. І не тільки моя. Ця книжка з повним правом входить до скарбниці світової літератури. Навіть моя оцінка в десять балів навряд чи буде відчутної на фоні тієї загальної шани до цього «навчального посібника життя». Виписувати з неї нотатки – невдячна справа: тут кожне речення можна перетворити в окрему книжку. Більшість з нас наскільки звикла до попсової літературної «баланди», що може не витримати такої концентрації думки. Тому книжку слід прочитати мінімум тричі. А ще краще – перечитувати її в різні періоди свого життя, коли вона, мов коштовний камінь, відкриватиме все нові й нові грані свого змісту. Що цікаво – читаючи такі книжки, і сам починаєш думати глибше. Ніби запускається певний, давно заржавілий механізм у мозку. Який вже й не думав, що знадобиться, і тепер з радістю доводить свою потрібність. Обов’язково записуйте думки, що виникнуть у вас під час читання цієї книжки – ви будете здивовані не лише їх кількістю, але й тим, що більшість з них ви зустрінете на наступних сторінках цієї книжки чи в інших, не обов’язково філософських, творах. Про що це свідчитиме? Що ваша думка запрацювала на рівні кращих мислителів людства. Чи це не привід для гордості (але не для гордині!). Я ж запропоную вашій увазі цитати, що найбільше припали до душі саме мені (певен, у кожного вони будуть свої). Оскільки їх дуже багато, аби не втомлювати вас у недільних день кількістю і концентрацією, розділю на декілька частин і викладатиму поступово наступних кілька тижнів. Перший десяток цитат – не власне Сенеки, а взяті з передмови. Інші частини  (див. частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6) ви можете читати в будь-якій послідовності. Почнемо ж!

  • Забруднене серце не хоче (і не може) пізнавати.
  • Фортуна завжди готова зректися нечестивця, який повівся в чомусь нешляхетно.
  • Воля людини вимагає керування думкою. Якщо ми не даємо їй конструктивних ідей, вона береться за деструктивні.
  • Слід примушувати мозок працювати.
  • Життя страшено не любить несерйозного до себе ставлення. З тими, що граються життям, воно поводиться так само.
  • Життя відкрите для нас настільки, наскільки ми відкриті для нього. Читати далі
Сер 25

Сковорода Г.С. Афоризми

Григорій Савич Сковорода

Автор фотографії:
Alex Spade

Як і обіцяв минулої неділі, пропоную вашій увазі збірку афоризмів нашого визначного філософа Григорія Савича Сковороди. Дещо ви вже могли зустрічати у інших книжках та афористичних висловах – це ще раз підтверджує, що мудрість не має географічних чи національних меж. Дещо ви сьогодні прочитаєте уперше – сподіваюся, вам сподобається. Деякі вислови будуть для вас справжнім відкриттям – я лише радітиму, що прислужився у цьому. Тож уперед, до нових відкриттів:

  • Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
  • Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
  • Бери вершину і матимеш середину.
  • Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
  • Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
  • Все минає, але любов після всього зостається.
  • Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
  • Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
  • Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
  • З видимого пізнавай невидиме.
  • З усіх утрат втрата часу найтяжча.
  • Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
  • Згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
  • Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий.
  • Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
  • Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
  • Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
  • Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
  • Кому душа болить, тому весь світ плаче.
  • Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
  • Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
  • Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
  • Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
  • Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
  • На новий путівець шукай нові ноги.
  • Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
  • Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
  • Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
  • Не все те отрута, що неприємне на смак.
  • Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
  • Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
  • Не за обличчя судіть, а за серце.
  • Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
  •  Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
  • Не розум від книг, а книги від розуму створились.
  • Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. Читати далі
Сер 18

Сковорода Г.С. Перлинки з трьох творів

Григорій Савич Сковорода

Автор фотографії:
Alex Spade

Сьогодні пропоную вашій увазі вибірку з трьох книжечок славетного українця Григорія Сковороди. Представляти його – справа марна і невдячна, хто знає – напевне не почує нічого нового, хто не знає – обов’язково пошукайте докладну інформацію і почитайте. Я ж пропоную вам лише свої нотатки, що мають трохи відволікти вас від буденних клопотів і заохотити до читання гарної літератури. Наступного тижня, як Бог дасть, викладу найкращі (знову ж таки, на мою суб’єктивну думку) його афоризми. А поки що:

Вступні двері до християнської добронравності.

  • Хвала блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним.
  • Ніколи б непотрібне не пішло від тебе, коли б було необхідне.
  • Простацтво, чим у ближче знайомство входить, тим більше губить свою поштивість до великих справ і персон.
  • Не той вірний государю, хто намагається вникнути в його таємниці, але хто волю його дбало виконує.
  • Переважна більшість не хоче слухати голосу премудрості через нещасливу впертість, що залежить від поганого виховання.
  • Напиши на серці, що скрізь завжди присутній є суд Божий.
  • Шануй батька і матір, вони-бо – видимі портрети тієї невидимої істоти, яка тобі стільки подає.
  • Заздрість – мати всіх інших пристрастей та беззаконь.

Книжечка про читання Святого Письма, названа жінка Лотова.

  • Як пожива, так і наука не сприймаються від нелюбого.
  • Намагайся в міру їсти [читати], не обтяжуючи шлунка думок наших.
  • Багато жерти [читати], а мало жувати – погано.
  • Одне говорить Бог, та подвійне чути.
  • Біблія не до цих вулиць [до гарних розповідей], а лиш через ці вулиці [розповіді] веде тебе у гірні країни і чистий край.
  • Чинити беззаконня означає: духовне перетворювати на плотське.
  • Поки ти у світі, доти ти в суєті. Читати далі