Гру 17

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці (ч. 4)

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній АфриціСьогодні – черга четвертої порції виписок з книжки, яку читаємо вже другий тиждень (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3). Оскільки часу обмаль (на дворі вже глупа ніч, а завтра доведеться погратися в «ранню пташку»), вступну частину дозвольте скоротити до мінімуму. Наголошу лише, що частина виписок, представлена цього разу, стосується самого розпалу боротьби, зображеного в книзі, тому стосуватиметься в першу чергу людського фактору громадського руху. Тож, прошу:

  • Образа, завдана одному невинному представнику народу, дорівнює образі народу в цілому (на цьому досить активно, хоча й не завжди обґрунтовано, наголошує сучасна Америка – прим. моя).
  • Не повинно бути різниці між рішенням людини і присягою, прийнятою іменем Божим.
  • Чоловік, який зважено та свідомо приймає на себе зобов’язання й потім його не виконує, зраджує свою мужність.
  • Людина, що легковажно дає своє слово, а потім не дотримується його, стає посміховиськом і гідна покарання як тут, так і в потойбіччі.
  • Людина, яка навіть час від часу приймає обітницю, обов’язково спіткнеться.
  • Є мудрість у тому, щоб серйозні кроки здійснювати з величезною обережністю та ваганнями. Проте обережність і вагання мають свої межі.
  • Поки залишається бодай жменька людей, вірних своїй обіцянці, то у боротьби може бути тільки один кінець – перемога.
  • Сила переконання є такою, що людина зрештою стає тим, ким вона себе вважає (на цій тезі побудовано більшість книжок з самовдосконаленняприм. моя).
  • Люди почуваються розгублено, коли їх просять записати усну обіцянку.
  • Куплена допомога ніколи не зрівняється з чисто добровільною службою. Читати далі
Гру 16

Про милосердя, шкоду і ворота

Афоризм:

Милосердя — це не кістка, яку ти кидаєш собаці. Милосердя — це кістка, яку ти кидаєш собаці тоді, як сам голодний не менш за неї. Джек Лондон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ne noceas, si iuvare non potes [не ноцеас, сі юваре нон потес]: не нашкодь, якщо не можеш допомогти.

Значення іншомовного слова:

Портал (італ. portale, від лат. porta – вхід, ворота): 1) Архітектурно виділений на фасаді вхід у великий будинок, переважно громадського призначення. 2) Частина металевої конструкції або машинної станини П-подібної форми.
Читати далі

Гру 14

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці (ч. 3)

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній АфриціУчора обіцяв – сьогодні виконую: викладаю чергову порцію виписок (див. частина 1, частина 2) про визвольний рух індійців Африки під проводом Махатми Ганді (хоча він у своїй книжці всіляко намагається применшити власну роль, чимось уподібнюючись до Франкліна з його тезою про необхідність представляти свої добрі починання як задум багатьох). Боротьба поступово переходить у гостру фазу, тож Ганді досить гостро висловлюється про англійський бюрократичний апарат та розповідає про формування Індійського конгресу Африки. У книжці показується, як з’явився сам термін сатьяграха (Сила, породжена Істиною), а також пояснюється відмінність цього руху від «пасивного опору» – але про це читайте самостійно, одним рядком цього не розповіси. Намагаюся виписувати лише коротенькі цитати, аби не ускладнювати сприйняття:

  • Тема, яка вважається вартою того, щоб її передали телеграфом, начебто набуває важливості, яку не обов’язково має насправді (інтернет поступово відучує нас вірити друкованому слову, але раніше воно мало просто неймовірну силу – прим. моя).
  • Якщо описати якусь подію сторонній людині, вона вбачає в цьому більше, ніж ми збиралися передати.
  • Чоловік, що збирається вступити у війну, не може наводити такий аргумент («а раптом ми програємо» – прим. моя), не зрадивши своєї мужності.
  • Видавати себе за того, ким ти є насправді, й діяти відповідним чином – це не останній, а перший крок до практичної релігії.
  • Якщо у нас буде воля, то Бог дасть нам можливості.
  • Вирішивши одного разу служити, ми повинні припинити розрізняти гідну роботу й негідну.
  • Навіть щире бажання допомогти справляє враження на іншу сторону, й воно подвійно цінується, коли його зовсім не очікують.
  • Не слід зневажати жодну людину, якою б скромною чи незначущою на вигляд вона не була. Читати далі
Гру 13

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці (ч. 2)

Продовжуємо (див. частина 1Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці) читати книжку Мохандаса Карамчанда Ганді (більше відомого як Махатма Ганді) про його участь у боротьбі африканських індійців за свої права. Минулого разу вступ вийшов завеликий, тому сьогодні спробую бути стислішим. Дотримуючись обіцянки, розповім, як англійські плантатори намагалися примусити працювати африканців, перетворивши їх ледь не на рабів, і що з того вийшло (а справа дійшла до війни). Також, оскільки Ганді вже закінчив історичний екскурс і починає розповідати про заснування індійської громадської організації, зустрінете й до сьогодні актуальні виписки про посадових осіб. Отож:

  • В усьому, створеному природою, є краса.
  • Кажуть, що негри не можуть зробити нічого квадратного. Їхні очі звикли бачити та створювати лише круглі речі, адже у природі ми ніколи не знайдемо прямих ліній чи прямокутних фігур.
  • Зулуська мова дуже милозвучна. Більшість слів закінчуються широким звуком “а”, тож мова звучить м’яко та приємна на слух (у інверсійному словнику української мови лише перелік слів, які закінчуються на «а», займає 68 (!) сторінок – прим. моя).
  • Цивілізація неминуче призводить до множення потреб.
  • Для того, щоб збільшити потреби негра та навчити його цінності праці, на нього було накладено подушний податок і податок на будинок. Якби ці побори не було встановлено, то цей народ землеробів, який жив на своїх фермах, не пішов би в копальні завглибшки в десятки й сотні метрів для видобутку золота і діамантів (адже їм, за свідченнями Ганді, аби забезпечити себе і свою родину, достатньо було працювати на землі лише 6 місяців на рік – прим. моя).
  • Справжнє страждання, яке мужньо переносять, розтоплює навіть кам’яне серце.
  • Навряд чи знайдеться негр, який після контакту з цивілізацією уник зла пиятики (хто з вас вдруге не спіткнувся на слові «негр», звично замінивши його на толерантне «афроамериканець»? – прим. моя). Читати далі
Гру 10

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній АфриціЗакінчивши робити виписки з автобіографії Франкліна, звернув свій погляд на інший життєпис, який також часто згадується у різноманітній літературі на тему самовдосконалення – біографію Ганді. Однак, розпочавши читати, натрапив на рекомендацію самого автора прочитати спочатку іншу його книжку – про боротьбу індійців за свої права у Східній Африці. З поваги до автора і зважаючи на те, що згадувана книжка перекладена українською (щира подяка Артему Чапаю), взявся до роботи. Аби ви розумілися, про яку боротьбу йдеться – спробую коротко охарактеризувати ситуацію: коли у Африці було відкрито значні поклади золота й діамантів, там активно почала розвиватися видобувна промисловість. Також виявилося, що місцевий клімат дуже сприятливий для вирощування цукрової тростини, чаю та кави. Однак змусити працювати африканців було досить складно (далі у виписках побачите, яким способом їх примусили до цього). Тож власники копалень та плантацій знайшли вихід – запросили на роботу індійців (укладався контракт на 5 років). З часом робітники звільнялися, але не поверталися до Індії, а залишалися, займаючись рільництвом та торгівлею. Англійські бізнесмени побачили в цьому невигідну для них конкуренцію, тому почали всілякими способами утискувати звільнених контрактників. Останньою краплею стало введення для них щорічного податку в розмірі шестимісячного (!) заробітку. До того ж податком обкладався не лише сам робітник, але і його дружина та діти. Також почалися різноманітні обмеження у пересуванні та поселенні індійців (аж до заборони в’їжджати у певні регіони Африки і селитися поблизу міст). Саме в цей час до Африки прибув Ганді (до речі, у зовсім іншій справі) і, на прохання місцевих індійців, організував і очолив боротьбу. Власне, книга присвячена описові цієї боротьби від її історичних коренів до перемоги. Місцями вона дещо наївно, зважаючи на реалії сьогодення (особливо спосіб примусити владу слухатися, переповнивши місцеві в’язниці), але сама ідея ненасильницької боротьби заслуговує щонайпильнішої уваги. Читати далі

Гру 05

Про газети, славу і вафлю

Афоризм:

Читати треба лише старі газети. Років через десять усі погані новини здаються просто смішними. Жан Ануй.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sic transit gloria mundi [сік транзіт глоріа мунді]: так минає земна слава.

Значення іншомовного слова:

Гофр (франц. gaufre, букв. – вафля): тонкі металеві, азбоцементні, фанерні та інші листи зі складчастою, хвилеподібною поверхнею; застосовують у будівництві та машинобудуванні.
Читати далі

Гру 02

Про мистецтво, доброту і можливість

Афоризм:

Мистецтву загрожують два чудовиська: художник, який не є майстром, і майстер, який не є художником. Анатоль Франс.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nihil est tam populare, quam bonitasігіль ест там популяре, квам бонітас]: ніщо так не популярне (ціниться народом), як доброта. Ціцерон.

Значення іншомовного слова:

Посибілізм (франц. possibilisme, від лат. possibilis – можливий): течія в соціалістичному русі Франції кінця 19 – початку 20 ст., прихильники якої вели боротьбу проти марксизму, пропагували відмову від класової боротьби, прагнули обмежити вимоги робітників рамками «можливого».
Читати далі