Сер 14

Дал Р. Матильда

Роальд Дал. Матильда(за книжкою: Роальд Дал. Матильда. – Київ: Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2006. – 272 с.)

Аби не втрачати відчуття української мови, про яке писав у одній з попередніх публікацій, після кількох російськомовних книжок обов’язково читаю українську. Перевагу віддаю вітчизняній чи якісно перекладеній закордонній класиці. Зважаючи, що однією з найвідвідуваніших сторінок цього сайту є публікація, присвячена цитатам з книжки Елеонор Портер “Поліанна”, вирішив приглянутися до ще одного бестселера дитячої тематики – «Матильди» Роальда Дала. Переклад за редакцією І. Малковича і згадка про те, що ця книжка у 1988 році була визнана кращим виданням для дітей, обіцяли кілька цікавих вечорів і свіжих вражень. Та не так сталося, як гадалося. Змусив себе дочитати лише до середини – і відклав. Скажу відверто: не хочу, аби цю книжку читала моя дитина (і тим більше не буду читати її дітям сам). Поясню свою позицію.

Маємо головну героїню – п’ятирічну Матильду. Обдаровану дитину, що у три роки самостійно навчилася читати, а у п’ять – записалася в бібліотеку, де за рік прочитала:

  • «Великі сподівання», «Ніколас Ніклбі», «Олівер Твіст» Чарльза Дікенса
  • «Джейн Ейр» Шарлоти Бронте
  • «Пиха й упередження» Джейн Остін
  • «Тесс із роду д’Ербервіллів» Томаса Гарді
  • «Назад у землю» Мері Веб
  • «Кім» Редьярда Кіплінґа
  • «Людина-невидимка» Герберта Велза
  • «Старий і море» Ернеста Гемінґвея
  • «Галас і лють» Вільяма Фолкнера
  • «Грона гніву» Джона Стейнбека
  • «Добрі друзі» Дж. Б. Прістлі
  • «Брайтон Рок» Ґрема Ґріна
  • «Ферма» Джорджа Орвела.

Скажіть, ваша дитина дошкільного чи молодшого шкільного віку (а саме для них і призначена книжка), зрозуміє щось з цього переліку? Думаю, ні.

Але йдемо далі. Матильда мала гострий розум, та з сім’єю їй не пощастило: батько – шахраюватий продавець вживаних автомобілів, мама – розповніла на сміттєвій їжі шанувальниця безкінечних серіалів, старший брат, що все більше стає схожим на батька. Батьки не підтримують любові доньки до читання – навпаки, усяко перешкоджають цьому «відхиленню від норми».

І Матильда, п’ятирічне дитя, починає мститися. Спочатку змушує батька цілий день ходити в капелюсі, намазавши його зсередини суперклеєм. Потім за допомогою позиченого папуги лякає всю сім’ю привидом. Наприкінці підмінює батьків лосьйон для волосся на фарбу, перетворюючи тата у опудало з брудно-білявим волоссям. Як при цьому почувається сама Матильда? Цитую: «завдяки винайденій нею новій грі з покараннями батька чи матері, а то й обох, щоразу, як вони ставилися до неї по-свинськи, її життя стало більш-менш стерпне… Вона просто сиділа собі, насолоджуючись чудовим ефектом від своєї вигадки». У школі вона зустрічає ще одну подругу за інтересами. Автор характеризує її так: «Це була людина, що не тільки перетворила знущання на найдосконаліше мистецтво, а й готова була ризикувати життям і здоров’ям заради свого покликання».

До речі, про школу: як вам опис директриси, що любила метати неслухняних дітей через паркан, взявши їх за коси, і бити об голови непослухів порцелянові таці. Гарна психологічна підготовка до школи, що й сказати.

Дочитавши до директорського побажання «А щоб ти здох!», адресованого одному з учнів, я відклав книжку…

Поміркуйте, що з цієї книжки дужче запам’ятається вашій дитині: любов до навчання, до школи і читання чи різноманітні капості своїм близьким і рідним. Певен – останнє. Тому я для себе висновок зробив. Прислухатися до нього чи робити власні висновки – воля ваша.

Січ 21

Кашкаров А. П. Розмови з сином

Кашкаров. Разговоры с сыном: пособие для неравнодушных отцов(за книжкою: Андрей Петрович Кашкаров. Разговоры с сыном: пособие для неравнодушных отцов.-  Ростов н/Д.: Феникс, 2014. — 144 с.)

Після невеличкої перерви пропоную продовжити тему виховання, розпочату в минулій публікації книжкою «Виховання сина» подружжя Еліум. Оскільки намагаюся з кожної теми прочитати кілька книжок, то й у цього разу знайшов ще дві книжки на схожу тематику. Автори – чоловіки, та ще й російськомовні, тож сподівався, що поради будуть ближчими до наших реалій.

На сьогоднішній книжці, скажу відверто, «обпікся». По-перше, зміст книжки абсолютно не відповідає назві, оскільки вся книжка – це ніби листи до сина (батько що, має їх синові зачитувати???). По-друге, змісту як такого немає. Автор намагається охопити усі теми, а в результаті виходить «вінегрет»: про поводження з дівчатами і про поведінку в храмі; про магістратуру та аспірантуру і про те,  як правильно пити, аби не сп’яніти, як позбутися похмілля й алкогольного запаху. Про пеленгування сотових телефонів і заповіді довголіття. Про захист від шахраїв і тероризму. Про підроблений бензин і дешеві речі. Читати далі

Січ 11

Еліум Д., Еліум Дж. Виховання сина

Еліум Д., Еліум Дж. Виховання сина(за книжкою: Элиум Д., Элиум Дж. Воспитание сына. — СПб.: Питер., 2003. — 256 с.).

Синові п’ять років, і з’явилися перші ознаки непослуху. Не те, щоб я ідеалізував свою дитину і свій спосіб виховання, але виявився не готовим до реагування на ці події. І хоча хрестоматійна книжка Масару Ібуки вже самою своєю назвою стверджує «Після трьох уже запізно», вирішив надолужити прогалини у питаннях виховання сина. Звичайно ж, звернувся до книжок. І першою (на щастя) виявилася саме сьогоднішня книжка.

Спочатку трохи остерігався – мені не дуже імпонує пропагована Заходом вседозволеність, підкріплена ювенальною поліцією. Та й початок книжки був не дуже втішним – цитую: «головна проблема виховання хлопчиків у тому, що ніхто не знає, як їх виховувати в сучасних умовах». Але далі все виявилося набагато оптимістичніше. Читати далі

Січ 04

Кард О. Гра Ендера

Кард О. Гра Ендера(за книжкою: Орсон Скотт Кард. Гра Ендера / Пер. з англ. В. Верховського й Т. Педан. – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2013. — 272 с).

Сьогоднішня книжка продовжує дитячу тематику, розпочату минулого разу «Нескінченною історією» Міхаеля Енде. Хоча й цей твір назвати дитячим можна з великою пересторогою: чого лише варта одна з постійно повторюваних тез «Дорослі все брешуть, вихователі нас обманюють». Тим більше не назву цю книжку «одним із найбільш яскравих і вражаючих творів світової фантастики», як це написано в передмові.

Швидше – це книга про загублене дитинство. Про майбутнє, у якому дітей з шести років привчають вбивати (хоч і у вигляді гри, та все ж). І про дітей, які починають розуміти, що їх використовують (див. наведену вище тезу). Які стають дорослими занадто рано, і це не йде їм на користь – у книжці один з головних героїв формулює це так: «Діти не служать в армії, не призначаються командирами, а тим більше — не керують чотирма десятками інших дітей. Неможливо пережити усе це і злегка не збожеволіти». Читати далі

Гру 14

Про гроші як подарунок

Гроші як подарунокНаближаються новорічно-різдвяні свята, а з ними знову постає питання подарунків. «Що подарувати на Новий рік (Різдво, Св. Миколая)?..» – такими і подібними запитами рясніють у цей період року різноманітні пошукові системи і сайти. Особливо актуальним є це запитання для жителів нашої країни, яким у кожному новорічному зверненні черговий президент обіцяє якщо не процвітання, то хоча б стабільність, однак ці обіцянки так і залишаються на рівні побажань. От і маємо: з одного боку – фінансова скрута, з іншого – ризик купити у подарунок щось непотрібне. А тут ще й магазини з їх традиційними новорічними акціями, знижками і розпродажами (узяти хоча б занесену на наші терени «чорну п’ятницю», про яку ми нещодавно говорили). Хоч ці свята і родинні, і дарувати будемо переважно близьким людям, яких добре знаємо, однак небезпека подарувати «не те» досить велика.

Згадайте, скільки разів ви опинялися у ситуації, коли подарунок виявлявся непотрібним. Ще гірше ставало тоді, коли ви дізнавалися його вартість і розуміли, що могли б витратити ці гроші значно ефективніше. І рано чи пізно в голові зринала проста у своїй геніальності думка: «Краще б подарували гроші». Читати далі

Чер 23

Про батьків, єдність та шило

Афоризм:

Найкраще, що батько може зробити для своїх дітей, – це любити їхню матір. Теодор Хесберг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vis unita fortiorіс уніта фортіор]: об’єднані сили потужніші.

Значення іншомовного слова:

Пуансон, пунсон (франц. poinçon, букв. – шило): 1) Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують. 2) Сталевий штамп з рельєфним зображенням букви, знака, цифри тощо. За допомогою пуансона видавлюють у металі друкарські форми (матриці). Виготовляють ручним або механічним способом. 3) Умовна позначка на географічних картах (кружечок, квадратик тощо).

Кві 01

Вільям Ґолдінґ. Володар мух

(за книгою: Ґолдінґ В. Володар мух / переклад Соломії Павличко. – Київ: Основи, 2000. – 253 с.)

В. Ґолдінґ. Володар мухЯк і обіцяв у попередній публікації, сьогодні пропоную вашій увазі свої враження і виписки з цього відомого роману Вільяма Ґолдінґа. У книжці Всеволода Нестайка, яку ми читали нещодавно (Тореадори з Васюківки: трилогія про пригоди двох друзів. – К.: Радянська школа, 1984. – 432 с.) перша частина називається «Пригоди Робінзона Кукурузо» і розповідається у ній, як один з головних героїв вирішив усамітнитися на безлюдному острові. Сьогоднішня книжка пропонує трохи інших погляд на подібну подію.

Відразу зазначу – книжка психологічно заважка: реалізмом описів, насиченістю подій, а головне – відчуттям справжності. Читаєш її – і відчуваєш усю правдивість тези про те, що цивілізованість – лише легке напилення на звірові, що причаївся в людині. Ще гірше – іноді, якщо будете відверті хоча б самі з собою, переконаєтеся: в певних ситуаціях книги ви б теж обрали шлях зла. А це ж діти.

Під час прочитання цієї книжки спало на думку: людина для свого існування повинна мати певний «каркас». У дитинстві він зовнішній (сімейне і громадське виховання), потім відбувається його руйнування (криза перехідного віку), але до того часу вже має з’явитися каркас внутрішній (певні особистісні моральні правила). На перших сторінках книжки діти радіють, що позбулися зовнішнього каркасу, однак виявляється, що внутрішнього у більшості з них ще немає. І починається повільне сповзання до дикунсько-тваринного існування: занедбаний зовнішній вигляд, безвідповідальність, диктатура сили. Читати далі