Сер 28

До православного свята – виписки з Кураєва

Отець диякон Андрій КураєвНещодавно згадував відомого апологета православ’я – отця Андрія Кураєва. У свій час його книжки були для мене справжнісіньким відкриттям: виявляється, і в наш час є люди, які здатні аргументовано відповісти на «закиди» атеїстів та сектантів різного гатунку. При цьому його публікації стосуються усіх сфер життя сучасної людини – від захоплення східною і псевдосхідною (в дусі Блаватської та Реріха) духовністю (цим він подібний до вже згадуваного нами о. Серафима (Роуза) до безглуздості боротьби зі штрих-кодами на товарах та індивідуальними податковими номерами. На жаль, у той час ґрунтовних виписок не робив – більше намагався засвоїти хід логічних суджень, тому збереглося небагато. Та й те – без зазначення конкретного твору. Але ж сьогодні велике православне свято – Успіння Пресвятої Владичиці нашої, Богородиці й Приснодіви Марії (як не дивно для далеких від православного світогляду людей називати святом день смерті Богородиці), тому відбутися тривіальним комплектом афоризм-крилатий латинський вислів-тлумачення іншомовного слова+фото природи не міг. Подаю лише дещицю виписок з мого паперового архіву і настійливо закликаю усіх, хто «губиться» у полемічних суперечках з протестантами чи просто хоче глибше відчути Православ’я, перечитати хоча б основні твори цього автора. Щоправда, його іноді «заносить» у категоричності суджень, однак навіть у цьому він намагається зберегти щирість. Мені не дуже імпонує його ставлення до проблеми церковного розділення в Україні, однак він різко виступив проти анексії Криму Росією в той час, коли вся церковна ієрархія відбувалася мовчанням, що заслуговує безумовної поваги. От кілька виписок цього неоднозначного автора я і пропоную вам сьогодні:

  • Обряд – спосіб приймання Дару. Людина дає оболонку («обряджає»), а Бог вкладає у неї свій зміст, свій Дар – Себе.
  • Віримо в усіх богів і в жодного.
  • Про проповідь:
  1. один добре забитий гвіздок краще десяти, забитих слабко; Читати далі
Сер 24

«Незалежні» християнські виписки

Так, я знаю, сьогодні вся Україна відзначає (на жаль, у зв’язку з останніми подіями, – не святкує) День незалежності. Звичайно, хотілося підготувати низку тематичних виписок. Була ідея зібрати афоризми про незалежність (але їх побіжно в інтернеті й десятка не назбиралося) чи підготувати історичну довідку щодо того, скільки разів Україна втрачала і знову здобувала свою незалежність. Та на все це потрібен час, а його я витратив на суто прагматичні цілі – копав картоплю. Тому нічого іншого не залишається, як знову звернутися до свого паперового архіву. Єдине, що дотичне у сьогоднішніх виписках до нашого свята – вони теж «незалежні», тобто в записнику просто написано «з різних джерел» без вказівки конкретного автора і твору. Сподіваюся, це не вплине на їх значимість:

  • Ангели зла скинуті на землю. Ангели добра спускаються добровільно.
  • За 10 праведників Господь не знищив би Содом (Буття, 18: 32). Навіть за одного грішника він віддав Сина.
  • Темні сили пророкують лише те, що залежить від них. Людина починає вірити – вони подають хибні пророцтва. Вони не збуваються – і людина перестає вірити в пророцтва взагалі, в тому числі й біблійні.
  • Чим ретельніше і глибше ми вивчаємо створене людиною, тим більше помилок знаходимо. Заглиблення у Боже виявляє нову і нову досконалість.
  • Не дзеркало робить людину брудною, не закони роблять її грішною – вони лише виявляють це. Читати далі
Сер 23

Нова порція архівних виписок (на християнську тему)

Продовжую почату минулого вівторка публікацію мого архіву паперових виписок. Як ви побачите, читав я досить безладно (та й зараз іноді цим грішу). Оскільки обіцяв вихідні дні присвячувати християнській тематиці – ці суботні нотатки будуть саме такими. Не всі книжки високої якості, але, як казав (якщо не помиляюся) Сенека, навіть у найгіршій книжці можна знайти гарну думку. Саме це я і намагався зробити. Що з того вийшло – читайте:

Антоні Пацьорек. Біблія для кожного і на кожний день (Старий Завіт)Антоні Пацьорек. Біблія для кожного і на кожний день (Старий Завіт). — Львів: Свічадо, 2005 – 354 с.

  • Вавилонська вежа: хто пориває з Богом – не здатен порозумітися і з людиною.
  • Вчинки людини не призводять до автоматичного покарання. Навіть у випадку з Содомом Бог має бути справедливим до кінця: «Піду і подивлюся…» (Буття, 18:21).
  • Бог записав заповіді на камені, щоб люди перенесли їх у серця. Бог забажав кам’яного храму, щоб оселитися у серці людини.
  • Запитання «Адаме, де ти?»(Буття, 3:9) – це не гра в хованки всевидячого Бога, а перевірка самоусвідомлення людиною свого вчинку (де ти перебуваєш в душі, що відчуваєш).
  • Мудрість походить від Бога і приводить до Бога.

Святий Августин. СповідьСвятий Августин. Сповідь / Пер. з латини Ю. Мушака. – Львів: Свічадо. – 2008. – 356 с.

  • Ти так велів, і так воно є, що кожен не доведений до ладу дух стає карою для самого себе.
  • Кращою спонукою в навчанні є вільна цікавість, а не силування, до якого завжди приєднується страх (це силування … сповільнює одушевлення цікавості).
  • Блаженний, хто любить Тебе (Бога – прим. моя), хто друга свого любить у Тобі, а ворога свого любить з любові до Тебе.
  • Менше звертав я уваги на посуд бесіди, а більше – на страву знання.
  • Скоряючись Тобі (Богові – прим. моя) у всьому, мав наказувати своєму тілу (Коли людина повстає проти Бога, її тіло повстає проти неї – прим. моя).
  • Людський люд цікавий пізнавати чужі гріхи, але лінивий виправляти свої. Читати далі
Сер 19

Антоніо Джирланда. Ключ до Біблії (Старий Завіт)

(за книгою: Антоніо Джирланда. Ключ до Біблії. Старий Завіт / пер. з італ. П. Смук. – Л.: Свічадо, 2006. – 300 с.)

Антоніо Джирланда. Ключ до Біблії (Старий Завіт)Оскільки сьогодні велике православне свято – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (в народі – Другий, або яблучний, Спас), хотів порадувати вас новою порцією тематичних виписок. Однак обіцяні Патерики лише почав читати, тому на повноцінну публікацію матеріалу ще не маю. Згадав, що маю виписки з християнської літератури в паперовому вигляді, які почав робити ще до створення сайту, тому сьогодні пропоную саме такий «архівний» матеріал.
Щоправда, книжка католицького автора (а мені останні роки дещо верне від їхнього надмірного матеріалізму й намагання усе в Біблії вивести на науковий рівень), однак можна знайти й багато корисних думок. Оскільки мій «протест» проти католицизму виразився, зокрема, в тому, що я віддав знайомому греко-католицькому священику всі їхні книжки, перевірити точність цитування не можу – можливо, деякі з виписок будуть просто моїми думками з прочитаного. Сподіваюся, це не зменшить цінності сьогоднішньої праці:

  • Біблія між нами, як у свій час між людьми був Ісус. Але сьогодні ми так само мало віримо Слову, як у свій час люди мало вірили Ісусу (втіленому Слову). І від Нього, і від Біблії очікують див, шукають ознак, але просто сприйняти як Божу присутність не хочуть.
  • Біблія складається з 74 книг (47 – Старого та 27 – Нового Завіту).
  • Новий Завіт став буквальним: втілений Бог помер, передавши спасіння у спадок.
  • Батько звертається до дитини не лише, щоб розповісти щось нове чи відкрити таємницю. Так і Бог…
  • Паралель: особа (Авраам) – народ (євреї) – людство (весь світ).
  • Бог не показує відразу всієї своєї величі, щоб не пригнітити людину, але пропорційно до труднощів людства виявляє свою могутність. Читати далі
Лип 28

Православна періодика (до свята Хрещення Руси-України)

Варто було лише задекларувати своє бажання щонеділі викладати православні матеріали – і вже другий тиждень поспіль не можу дотриматися обіцянки. Але сьогодні – особливий день, у який сам Бог велів трохи зупинитися у нашому щоденному бігові (який все більше перетворюється на форму поклоніння грошовій купюрі) і доторкнутися до вічності, шлях у яку вказує православне вчення. Сьогодні вшановуємо рівного апостолам хрестителя нашого древнього народу – князя Володимира, що визнаний православною церквою святим. Розбещений язичник, що став взірцевим християнином – хіба ж не гідний приклад для нащадків. Людина, що знайшла у собі сили назавжди відмовитися від поклоніння божкам і прийти до істинного Бога. Певен, що сьогодні в інтернеті буде безліч публікацій як зі схвальними оцінками цієї події, так і з негативними відгуками. Я приймаю сторону перших і прошу: святий отче наш Володимире, моли Бога за нас, нащадків твоїх, і за всю Україну нашу. Амінь.

Голос Православ’я (квітень 2014 р.)

  • Голос Православ`я«Знати, що Бога пізнати неможливо – це найдосконаліше знання про Нього» (Василій Великий).
  • Той, хто любить, готовий до самопожертви, самозречення заради того, кого любить, навіть і до смерті.
  • Писання застерігає, що «дні лукаві», даючи зрозуміти, що часу на покаяння і добрі діла може й не вистачити нам, коли ми зволікаємо, а суєта світу, навпаки, вселяє думку, що часу мало для того, аби охопити всі насолоди тимчасового життя.
  • Сама віра вселяє у віруючого непохитне переконання, що вона правильна.
  • «Основа віри – духовна убогість і безсмертна любов до Бога» (Макарій Великий).
  • «Немає користі від здоров’я при розбещеному житті» (Іоан Золотоуст).
  • «Значення воскресіння – питання богословське, але факт воскресіння – питання історичне» (Вілбер Сміт) (у цьому номері газети є велика стаття щодо історичних доказів воскресіння Ісуса Христа, найвідоміші з яких ми вже розглядали на Великдень – прим. моя).
  • «Я знаходжу лише християнство безпечною та корисною вірою» (Юстин Мученик).
  • За підрахунками богословів, у новозавітних книгах налічується шістнадцять явлень воскреслого Ісуса Христа.
  • Христос пішов від нас у невидимий світ, щоб стати ще ближчим для кожної віруючої в нього душі. Читати далі
Лип 13

Православна періодика (квітень-червень 2014)

Колись я вже пропонував вам виписки з православної періодики (журналу «Православний вісник» та газети «Голос Православ’я»), сьогодні пропоную продовжити. Багато зайвого писати не буду, переходжу відразу що своїх нотаток:

Православний вісник (квітень)Православний вісник

  • Служити потрібно правді, а не владі.
  • Спостерігаємо заповнення відсутності надії на Бога надією на дотримання прикмет.
  • У християнському вченні людина може отримати достатню допомогу для боротьби зі злом, з яким людина може стикатися у цьому житті.

Православний вісник (травень)

  • Раніше держава, як начало матеріальне, надавала Церкві захист, створювала сприятливі умови для її життя і розвитку, а Церква, у свою чергу, освячувала громадські устави і форми життя.
  • Подружня любов не скільки хоче бути щасливою, скільки робити когось щасливим.
  • Саме збалансованість трьох видів любові (ерос, філія й агапе) є зразком довершеної любові. Читати далі
Чер 08

Слава святій єдиносущній, животворчій і нероздільній Трійці

3-аСьогодні ми з вами святкуємо день святої Тройці, оскільки вважається, що саме у цей день щонайповніше виявила себе третя іпостась триєдиного Бога – Святий Дух. Деякі псевдохристиянські (і навіть зовсім не християнські, але мімікруючі під неї секти, наприклад – Свідки Ієгови) не визнають троїчності Бога, наголошуючи на тому, що ні в Старому, ні в Новому Завіті саме слово «Трійця» не зустрічається, а з’являється лише в пізніших богословських працях. Однак це аж ніяк не означає, що троїчність Бога була вигадкою богословів. На підтвердження цього пропоную цитати саме зі Старого Завіту, де досить чітко вказується на цю ознаку Бога. Чому ж просто не написати, що Бог єдиний в трьох особах – відповім наприкінці.

Перший аргумент зустрічаємо уже в першому рядку Біблії: «На початку створив Бог небо і землю». Ніби все правильно, однак якщо поглянути в оригінальний текст, то дієслово «бара» (створив) вживається в однині, а «елогім» (Бог) – у множині, тобто дослівно це б звучало як «На початку створив Боги небо і землю». З цієї ж точки зору цікавим є базовий вислів, що ніби вказує на єдність Бога: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, Господь єдиний є» (Второзаконня, 6: 4). Здавалося б, що може бути конкретніше. Але якщо знову придивитися до слів, то помітимо, що єврейське слово «ехад» (один) насправді означає не монолітну, а СКЛАДЕНУ єдність, як це буває у випадку з сім’єю, яка складається з чоловіка і жінки, але є єдиною (це слово і зустрічаємо у момент, де Господь говорить про створення сім’ї – Буття 2: 24). Читати далі