Січ 14

Про Обрізання і обрізання

Василій Великий

Св. Василій Великий

Сьогоднішній день багатий на свята. Хтось вкотре святкує Новий рік (про хронологічну плутанину я вже писав нещодавно), хтось (особливо з цим ім’ям) «справляє Василя» (мається на увазі св. Василій Великий, пам’ять якого вшановується сьогодні), для когось сьогоднішній день – ще одна нагода відвідати знайомих із засіванням і добрими побажаннями. Але в церковному календарі цей день насамперед називають Обрізанням Господнім. Саме ця подія, що сталася на 8-й день після народження Ісуса Христа, є ключовою в церковному богослужінні. І саме нею іноді докоряють християнам. Насправді ж існує традиційний набір таких «докорів»: чому християни, які визнають Старий завіт,  їдять свинину, яка в ньому заборонена (там ще декілька десятків різноманітних тварин перераховується – див. Левит, 11: 4-30), чому не приносять обов’язкову десятину (хоча, правду кажучи, деякі сучасні секти цього вимагають і непогано на цьому заробляють), і, найголовніше – чому не обрізуються. Останній докір підсилюється ще й тим, що сам Ісус Христос обрізався згідно старозавітнього закону. Тож здається, ніби у наших опонентів є всі підстави звинувачувати нас у недотриманні боговстановлених законів і «псевдохристиянстві». У цій статті я не ставлю собі за мету дати розгорнуту відповідь на ці закиди (та й не маю, чесно кажучи, достатньої освіти), але основну ідею спробую висвітлити. Читати далі

Січ 11

Мохандас Карамчанд Ганді. Моє життя (ч. 5)

Ганді. Моє життяНоворічно-різдвяні свята поступово прямують до завершення, і час повертатися у робоче русло. Тож сьогодні ми продовжуємо читати автобіографію Махатми Ганді (Мохандас Карамчанд Ганди. Моя жизнь / перевод с английского А.М. Вязьминой, Е.Г. Панфилова, Н.А. Ульяновского. — М.: Издательство восточной литературы, 1959. — 444 с.). Як ви пам’ятаєте (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4), ми залишили автора в момент, коли сатьяграха в Південній Африці сягнула свого апогею. Але не менш напруженими були і внутрішні пошуки Ганді. Зокрема, у 37 років він вирішує прийняти обітницю брахмачарія (щось досить умовно подібне до нашого чернецтва). Утримання від статевих стосунків з дружиною, піст і самообмеження займають усе більше місце в книжці. Він повертається в Індію і намагається ще більше спростити своє життя (чим викликає законні нарікання рідних, що не давали своєї згоди на такі утиски). Також він продовжує активну участь у громадсько-політичному житті – зокрема, бере участь у засіданні Всеіндійського конгресу. Не залишає Ганді поза увагою у своїй книжці й релігійні пошуки – наприклад, він досить негативно висловлюється щодо пожертв та принесення у жертву тварин. Тож книжка стає все інформаційно-насиченішою, і я вкотре закликаю вас прочитати її самостійно. Для заохочення – чергова порція виписок:

  • Мій розум кружляв бурхливим морем сумнівів.
  • Наші пристрасті настільки сильні, що ними можна керувати лише за умови, якщо обмежити їх строгими рамками як зовні, так і зсередини.
  • Піст з метою гамування пристрастей – безсумнівно, дуже корисний.
  • Є люди, яким пост не допомагає, бо вони вважають, що можна стати невразливим до спокус, суто механічно дотримуючись посту (практично всі релігії закликають не перетворювати піст на дієту – прим. моя). Читати далі
Січ 07

Православна періодика (жовтень-листопад 2014)

Герріт ван Гонтгорст "Поклоніння пастухів"

“Поклоніння пастухів” (автор – Герріт ван Гонтгорст)

Чим закінчував учора, з того почну й сьогодні: «Христос народився, славімо Його». Вітаю усіх православних християн (та й не лише їх, адже це свято вважається державним, простіше – вихідним днем) з Різдвом Христовим. Назбиралася чергова порція виписок з “Православного вісника” та “Голосу Православ’я”, яку й пропоную вам сьогодні.

Православний вісник (жовтень 2014):

  • Треба жити по-християнські, а не лише називатися християнами.
  • Політика умиротворення агресора ніколи не приводить до миру.
  • Солдати воюють не лише заради нас, але й замість нас.
  • Зроби достатньо зі свого боку – а все інше зробить Бог (у свій час натрапив на гарний і подібний до цього вираз «роби, що належить, а результат – на волю Божу» – прим. моя).
  • Горе тому пастирю, через якого спокушуються віруючі та вчинки якого відвертають людей від Христа і Церкви.
  • У важкі часи особливо важливо вміти відкласти особисті інтереси заради інтересів держави.
  • Знання і досвід дають людині можливість, впевненість і свободу у виборі життєвого шляху, шанс на реалізацію своїх здібностей і бажань.
  • Важливо турбуватися про власний стан тіла, розуму і душі, аби мати сили нести благо і підтримувати ближніх.
  • Важливо не брати всю відповідальність за людину на себе – треба просто сприймати її дещо краще, ніж вона є.
  • Сотня проповідей не може замінити одного прикладу. Читати далі
Січ 06

Про Різдво і древніх богів

Рафаель Санті "Рада богів"

“Рада богів” (автор – Рафаель Санті)

Незважаючи на згадувані учора проблеми з літочисленням, більшість православних сьогодні готується святкувати Різдво Христове. Та є й ті, хто вкотре буде намагатися принизити як цю подію, так і християнську віру в цілому, силуючись провести паралелі між християнством та міфологією древніх народів. Найдужче вони «нападають» на Різдво та Великдень (це й не дивно, адже саме події народження Христа та Його воскресіння є ключовими у християнстві). Я спробував зібрати інформацію, як, згідно міфологічних уявлень, народжувалися древні боги Греції та Риму і сьогодні представляю її вашій увазі.

На початку слід відмітити, що як такої, стрункої міфології у древніх римлян не було – вона була переважно місцево-особистою: кожна людина, предмет і явище природи мали свого власного бога. Тому більшість глобальних уявлень римляни перейняли від греків. Але й у самій грецькій міфології чіткості (якої так вимагають від Біблії «об’єктивні дослідники») немає, особливо стосовно древніх богів.

Візьмемо, для прикладу, одну з найвідоміших богинь «першого покоління» Гею (богиню землі). За різними даними, мала п’ятьох чоловіків, більшість з яких були її братами – це заувага тим, хто саркастично вишукує у Біблії натяків на шлюби між близькими родичами (наприклад, дітьми Адама і Єви). Не виключено також, що деяких своїх дітей вона народила від власних синів (зокрема, Уран одночасно є її братом, чоловіком і сином, а Тартар – сином і чоловіком). Від Урана Гея народила шість синів-титанів та шість дочок-титанід (запам’ятайте ім’я однієї з них – Реї), які також пошлюбилися між собою і дали життя наступному поколінню богів (наприклад, Прометею, Атланту тощо). Від нього ж Гея народила трьох циклопів та трьох сторуких велетнів (не дивно, що Уран ненавидів усіх своїх дітей). Від Понта (який також, за деякими джерелами, був одночасно і сином, і чоловіком Геї) вона народила моського бога Нерея (у якого, в свою чергу, було 3000 дочок і 3000 синів). Читати далі

Лис 24

Про молитву, природу і мотузку

Афоризм:

Молитва повинна залишатися без відповіді, інакше вона перестає бути молитвою і стає листуванням. Оскар Вайльд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Natura nihil facit frustra [натура нігіль фаціт фрустра]: природа нічого не створює даремно.

Значення іншомовного слова:

Фунікулер (франц. funiculaire, букв. – канатний, від лат. funiculus – мотузка): залізниця з канатною тягою на крутих підйомах і спусках.
Читати далі

Жов 26

Православна періодика (серпень-вересень 2014)

Періодично я публікую виписки з православної періодики – сьогодні саме один з таких днів. Зважаючи на події в країні, значна частина матеріалів навіть у духовній пресі стосується питань війни (як матеріальної, так і духовної) та захисту національних інтересів. Але й серед таких заміток можна знайти досить перлин для «зрошування» наших запилених сучасними мас-медіа душ. Що я й спробував зробити:

Православний вісник (серпень 2014):Православний вісник

  • Біси вселяються не у всіх людей, а спокушають – усіх.
  • Ісус Христос не боявся говорити правду, але в Його правді не було ні глузування, ні злісної критики, ні приниження чи осудження.
  • Наука тоді правдива, коли вона не суперечить Божественній істині.
  • Церква лікує не хворобу, а її причину, тобто гріх.
  • Ми [УПЦ КП] не зацікавленні у захопленні храмів, нам потрібна українська паства.
  • Ми повинні пам’ятати, що Бог керує світом і від Нього залежить усе.
  • Ворог ніколи не закріпиться там, де його не підтримує місцеве населення.
  • Не забуваймо жити з Богом в серці.
  • Внутрішнє, духовне життя людини реалізується через її природну сторону – тіло, розум і почуття.

Православний вісник (вересень 2014):

  • Ніхто не має влади над своїм життям, бо не знає, коли він помре.
  • Марія Магдалина стала апостолом для апостолів, бо перша звістила їх про воскресіння Ісуса Христа.
  • Ми повинні постійно боротися з дияволом, а це означає, що треба боротися не тільки з гріховними ділами, але й з гріховними словами, і гріховними думками і почуттями.
  • Потрібно будувати нерукотворний храм в душі кожного християнина – тоді наповниться змістом і потреба спорудження храмів земних, рукотворних. Читати далі
Жов 25

Митрополит Антоній. Вчіться молитися (завершення)

Митрополит Сурожський Антоній. Вчіться молитисяОт і завершується наше знайомство (див. частина 1, частина 2, частина 3) з книжкою, яка показує роль і можливість молитви у нашому щоденному метушливому житті (Митрополит Антоний Сурожский. Учитесь молиться. – М.: Фонд “Духовное наследие митрополита Антония Сурожского”, 2012 – 96 с.). У сьогоднішніх виписках продовжимо почату минулого разу тему знаходження часу для молитви (та й взагалі вирішення проблеми дефіциту часу). Особливо мені сподобалася ідея «переливання» внутрішнього спокою у зовнішній збурений світ (чим суєтнішим є твоє життя, тим спокійнішим ти маєш залишатися всередині – лише таке врівноваження призведе до позитивних наслідків). Останній розділ книжки присвячено необхідності встановлення особистісних стосунків з Богом, важливості «називати Бога на ім’я». На жаль, я так і не отримав відповіді на запитання, яке вже досить давно намагаюся вирішити – чи можна у молитвах заміняти «ми» на «я», «нас» на «мене», тобто переходити від групових звертань до індивідуальних. Однак суть останнього розділу, як здається, саме про це. Так це чи ні – вирішувати вам. Прочитавши якщо не всю книжку (до чого я вкотре вас закликаю), то хоча б мої виписки:

  • Одна з речей, від яких ми повинні відучитися, – дивитися на годинник.
  • Якщо ви будете практикуватися спочатку в тому, щоб зупиняти час, який не рухається, а потім – час, який стрімко мчить; якщо будете зупинятися і говорити йому “ні”, то виявите, що в момент, коли ви подолали внутрішню напругу, внутрішню “балаканину”, неспокій і стривоженість, час потече абсолютно плавно.
  • У моменти чистої ліні ви залишаєте незробленим набагато більше, ніж у ті п’ять хвилин, які собі призначили.
  • Чи можете ви собі уявити, що протягом однієї хвилини минає лише одна хвилина?
  • Навчившись не метушитися, можна робити що завгодно в будь-якому темпі, з яким завгодно ступенем уваги і швидкості, й не відчувати при цьому, що час від тебе втікає або тебе забирає. Читати далі