Серафим (Роуз). Створення світу й перші старозавітні люди.

(за книгою: Иеромонах Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди. Христианское православное ведение. – М.: Русский паломник, 2004 – 704 с.)

Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди.Сайт розвивається і поступово формуються його традиції. Одна з них – щонеділі публікувати виписки з книжок православного спрямування (до того ж триває, хоч і “найлагідніших” з усіх багатоденних постів, але все ж піст). Тож сьогодні пропоную вашій увазі ще одну книжку вже знайомого нам американського православного священика о. Серафима (Роуза). Цього разу він розмірковує на тему створення світу, не лише описуючи її згідно православного передання й вчення Святих Отців, але й вступаючи в полеміку з панівною на сьогодні еволюційною теорією. Що з того вийшло – читатимемо наступні кілька тижнів. Сьогодні ж пропоную таке (перекладав, як завжди, самостійно, тому стиль може бути не ідеальним):

  • Занадто часто проявляється тенденція сучасної людини інтерпретувати віру так, щоб пристосувати її до власного мислення.
  • Науковий матеріалізм згасає, однак нездорові форми релігії в основному виростають на його місці.
  • Раніше серед еволюціоністів побутувала легенда, що “онтогенез повторює філогенез”. Сьогодні ця теорія більше ними не приймається.
  • Відсутність даних про еволюції перетворюють в дані про невидиму еволюцію.
  • Феномен, добре описаний Томасом Куном: факти, що не узгоджуються з домінуючою науковою парадигмою, мають звичку систематично ігноруються, оскільки вони відволікають увагу від панівної системи поглядів дослідницького порядку денного.
  • Проста констатація факту закономірності не має великого значення, доки відсутня теорія, що пояснює, як ця закономірність з’явилася.
  • Еволюція ніколи б не прийшла в голову людям віруючим в такого Бога, якому поклоняються православні християни.
  • Події тижня творіння Буття відбувалися під дією унікальних законів, що абсолютно відрізняються від тих, які діяли після гріхопадіння.
  • Існує прямий зв’язок між тим, як ви чините і тим, як ви вірите у походження людини.
  • Алегоричне тлумачення раю – частина ранньої єресі і не належить Церкві.
  • Для Всемогутнього Слова помислити або проректи – значить вже зробити справу.
  • Кожного дня творіння дається повеління, яке стає законом природи на весь подальший час.
  • Бог здійснив поділ на чоловіка і дружину, передбачаючи гріхопадіння людини і те, що зростання людського роду потребуватиме пристрасного способу розмноження.
  • Образ Божий даний нам повністю і не може бути втрачений; в той час як подобу спочатку було дано лише як можливість, а людині самій належало працювати над досягненням досконалості у цьому. Одна частина дається тобі, тоді як інша залишилася незавершеною: це так, щоб ти міг завершити її сам і міг би бути гідний нагороди, що походить від Бога.
  • Будь владикою думок всередині себе, щоб стати володарем усіх істот.
  • Інших тварин Бог створив словом, а людину створив Своїми руками.
  • До гріхопадіння не було потреби у фізичному плеканні та догляданні раю; це стосується духовного стану Адама.
  • Бог створив живу істоту, що внаслідок свого тяжіння до Бога стає Богом.
  • Потрібно свідомо хотіти робити добро. Не можна бути просто хорошим, тому що хтось говорить вам бути хорошим. Рано чи пізно ваша свобода зобов’язує вас активно вибирати добро, інакше воно не стане частиною вас самих.
  • Справжнє зло не виявляється до того моменту, коли хтось свідомо не обирає зло.
  • Коли людина не хоче засуджувати себе, то вона не засумнівається звинувачувати і Самого Бога.
  • Бог карає тільки після того, як дав безліч можливостей покаятися і змінити свій шлях.
  • Пошкодував про скоєне, але не розкаявся у своєму гріхові – люди чинять так дуже часто.
  • Бог влаштовує так, щоб люди творили Його волю на землі.
  • В наш час інтелектуальної заплутаності, коли наука досягла такого престижу в масовій свідомості, що стала синонімом знання, занадто часто виходить так, що вчені приймають на себе обов’язки вчити тому, до чого самі прийшли далеко не науковим шляхом.
  • Гріховне людство не в змозі використати на благо навіть те знання, яке воно отримало.
  • Наука, витіснивши богослов’я, стала еталоном знання, а вивчення науки та її законів зробилося найважливішим інтелектуальним заняттям.
  • Вік системи Ньютона був також століттям релігії Розуму.
  • Щойно розум стає критерієм істини, все виявляється в підпорядкуванні йому доти, доки він сам себе не зруйнує.

PS.

Продовження читайте наступного тижня.

One thought on “Серафим (Роуз). Створення світу й перші старозавітні люди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *