Серафим (Роуз). Створення світу й перші старозавітні люди (завершення)

Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди.Сьогодні ми завершуємо розпочате минулого тижня знайомство з книжкою о. Серафима (Роуза), в якій він порівнює два погляди на створення і розвиток нашого світу (Иеромонах Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди. Христианское православное ведение. – М.: Русский паломник, 2004 – 704 с.). Головна теза, яку можна винести з книжки: шість днів творення світу справді були, і це не алегорія (до якої все більше схиляються католики і протестанти), а дійсність, стверджена святими Отцями. Оскільки о. Серафим підійшов до цього питання в кращих традиціях сучасної науки, в кінці книжки досить великий список використаної літератури. Не обіцяю, що всю її опрацюю, але кого зацікавить – буде знати, де шукати першоджерела. Я ж пропоную лише мої виписки:

  • Єва з чоловічої ребра народжується без матері; а з дівочого утроби Дитя народилося без чоловіка.
  • Платон забороняв займатися філософією без попереднього вивчення математики.
  • Замість пошуків відкриття кінця або мети світового процесу в цілому, або того, щоб виділити цільову причину або основу всього існуючого – фундаментальна задача попередньої науки і філософії – люди просто перейшли до дослідження того, що є процес.
  • Явище дощу не згадується в тексті книги Буття до часу Ноя.
  • Книга повинна бути названа позитивно.
  • Земля прикрашається перше сонця, щоб заблудлі перестали поклонятися сонцю, і визнавати, ніби воно є причиною життя” (Свят. Василій Великий. Шестиднев, V, с. 69).
  • Бог створив все не тільки для нашого вжитку, але й для того, щоб ми, бачачи велике багатство творінь Його, дивувалися могутності Творця, і могли зрозуміти, що все це з мудрістю і несказанною добротою створено для людини, що має з’явитися ” (Свят. Іоанн Златоуст. Бесіди на книгу Буття, VII, с. 55).
  • Св. Отці розуміють під чотирма едемськими річками Тигр, Євфрат, Ніл і Дунай (або за словами інших, Ганг).
  • Рай – та і все земне життя людини – були створений Богом, словами свят. Василя, як “головним чином училище і місце освіти душ людських”. (Шестоднев, I, 5, с. 11).
  • Чому ми відразу ж не стали безсмертними, коли Христос помер і воскрес? Як говорить преп. Симеон, тому, щоб не було насильства в нашому спасінні.
  • Сучасній людині, яка не має ні системи цінностей, ні віри – нічого іншого не залишається, як прийняти те, що приходить під виглядом нового одкровення.
  • Не слід плутати чисту науку з різними філософськими теоріями, написаними, щоб пояснити факти, відкриті наукою.
  • Майже всі сучасні помилкові вчення маскуються під «науку», щоб викликати до себе повагу і обманювати людей.
  • Православний християнин може знайти у святих Отців цілісний світогляд і філософію життя.
  • Бог створив все не для Своєї користі, тому що не потребує ні в чому, будучи вседостатнім.
  • Коли святий Отець тлумачить місце з Святого Письма духовно чи алегорично, він тим самим не заперечує його буквального значення.
  • Не так вже й важливо, хто автор висловлювання, якщо це православно і у згоді зі всіма взагалі отцівськими повчаннями.
  • Лише осяйна наша віра звільнила нас від темряви земної діяння і суєтного підпорядкування.
  • Будемо намагатися зберігати в душах своїх здорові догмати, а разом з тим і вести правильне життя, щоб і життя свідчила про догматах, і догмати надавали життю твердості (Свят. Іоанн Златоуст).
  • Нам слід бути дуже критичними, коли сучасні мудреці кажуть нам, як ми повинні тлумачити Святе Письмо.
  • Нам немає потреби викривати їх [еллінських мудреців] вчення: їх самих достатньо один для одного для власного заперечення (Свят. Василій Великий).

PS.

  • «Душекорисні повчання» авви Дорофея прийняті в Православній церкві як азбука, основний підручник православної духовності.
  • Одна з основних робіт православного віровчення – «Джерело знання» Іоанна Дамаскіна.
  • Православним християнам слід познайомитися з тими багатьма книгами, які випускалися Інститутом Досліджень Створення Світу, починаючи з їх першого праці «Науковий креаціонізм» Генрі Моррісона.
  • Рене Генон “Влада кількісного. Знамення часу”
  • Філіп Джонсон «Дарвін під судом»
  • Генрі Моррісон «Потоп книги Буття», «Біблійне підґрунтя для сучасної науки».
  • Тимофій Алфьоров «Наука про створення світу», «Еволюція або тління?».
  • Майкл Бехе «Чорна коробка Дарвіна».
  • Майкл Дентон «Еволюція: теорія в кризі».
  • Лі Спетнер «Не випадково!».
  • Діяльний християнин – популярний православний журнал, має аудиторію в 75 000 православних християн різних верств суспільства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *