Ріверс Франсін. Воїн

Ріверс Франсін. Воїн(за книжкою: Франсин Риверс. Воин. – Москва: СЕХ/РХО, 2008. – 155 с.)

Святі Отці називають Старий Завіт «поводирем до Христа». Бо ж уся старозавітна історія від моменту гріхопадіння – ще опис життя людей в очікуванні пришестя Спасителя. У різних місцях Старого Завіту зустрічаємо пророчі вказівки на новозавітні події. Тому християнин, що обмежується лише Новим Завітом, несвідомо обкрадає себе у розумінні суті й призначення тих чи інших моментів життя Ісуса Христа. На жаль, навіть тим, хто вирішив ближче познайомитися з книгами Старого Завіту, зробити це досить складно: переважно розповідна форма, велика кількість «сюжетних ліній» і учасників подій, постійні повтори здатні швидше заплутати, ніж покращити розуміння тогочасного життя.

Сьогоднішню книжку я б назвав «поводирем до Старого Завіту». Це історичний роман про життя одного з учасників старозавітних подій. Авторка ускладнила собі завдання, обравши головною дійовою особою книжки не відомих загалу героїв Старого Завіту (Ноя, Авраама чи Самсона), а людину, що на неї більшість номінальних християн, які люблять почитати Біблію як художню книжку, можливо, і не звернули уваги. Але ж в Біблії (як і в Бога) немає другорядних людей. Кожне ім’я, записане в Біблії, збережеться навічно.

Та повернемося до головного героя сьогоднішнього твору. Це Халев, син Йонин. Зараз зупиніться і спробуйте хоча б собі відповісти на запитання, що ви знаєте про цю людину… У Біблії його історія займає лише кілька сторінок. Але це була справді непересічна особистість. Він був поряд з Мойсеєм під час виходу єврейського народу з Єгипту. Лише Халев та Ісус Навин пережили 40-річні мандри у пустелі після звільнення з єгипетського рабства. Чим він заслужив це і якою була його подальша доля? Письменницький хист Франсін Ріверс зміг оживити суху біблійну канву.

Не знаю, як буде з вами, але зі мною задум автора втілився цілковито – після прочитання книжки я відразу ж взявся за Біблію, перечитуючи згадані в романі події (наприкінці книжки вони виділені у спеціальний розділ). А ще я скинув собі на планшет інші книжки Франсін Ріверс, в основу яких покладено життя біблійних героїв. Тож найближчим часом чекайте огляду ще кількох подібних романів, а поки що – порція традиційних вподобаних цитат:

  • Вони не були досконалі, і все ж Бог, по Своїй безмежній благодаті, використовував їх у Своєму досконалому плані.
  • Своїх недоброзичливців потрібно знати по іменах – це мудро.
  •  Люди стали обурюватися, що у них немає м’яса. Наче Бог – не хто інший, як небесний слуга, який зобов’язаний негайно подавати їм все, чого вони тільки побажають.
  • Зараз, коли прийшла свобода, треба щодня приймати рішення – адже раніше їх за нього приймав хтось інший.
  • Може, краще взагалі не думати про Бога, якого ніколи не зможеш зрозуміти?
  • Напевно, це частина нашої природи – весь час повставати проти Господа.
  • Я вірю в Бога, мій друже, але дуже мало я вірю в людей.
  • Віра в Бога дала б їм все, про що вони мріяли, але віра в себе принесе їм лише смерть.
  • Те, що ми переможемо, вже вирішено Богом, але перше нам доведеться виконати свою роботу.
  • Я впевнений, що у Бога є план. Я повинен цьому вірити, інакше я впаду у відчай.
  • Якщо ти не спитаєш, то і не отримаєш відповіді.
  • Убий зло всередині мене, Господи. Убий це, поки воно не пустило коріння і не проросло!
  • – Якщо буде можливість, я зроблю. – Зроби так, щоб була можливість!
  • Насіння бунту було посіяно в серця людей ще за часів Едемського саду. І з тих пір битва відбувається саме в серцях людей.
  • Господь, не дай нам настільки звикнути до чудес, щоб ми перестали бачити їх і дякувати Тобі за те, що Ти для нас робиш. Іноді Ти такий неосяжний, і Твої шляхи так незбагненні, що ми зовсім не помічаємо Тебе.
  • Тепер ними управляло те, що Господь дав їм.

PS. Насправді головною дійовою особою роману є не Халев, не Ісус Навин і навіть не Мойсей. Уже з перших сторінок починаєш розуміти, що насправді книжка про Бога. Спочатку трохи «спотикаєшся» об ці постійні нагадування: хтось каже «я вирішив» – його підправляють «Бог дозволив», інший каже «я зробив» – підказують «Бог допоміг» тощо. Але з часом усвідомлюєш, що таке смирення не принижує людину, а навпаки – підносить її до Бога, показує Божу небайдужість до найдрібніших подій нашого життя.

PPS. Про роман Франсін Ріверс «Книжник» та вподобані цитати з нього читайте у наступній публікації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *