Про природу, людину й газету

Афоризм:

Природа повна непослідовностей: то вона розміщує голову старця на молодих плечах, то повне жару серце ховає під кригою прожитих літ. Ральф Волдо Емерсон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Te hominem esse memento [те гомінем ессе мементо]: пам’ятай, що ти людина.

Значення іншомовного слова:

Дацзибао (кит., букв. – газета великих ієрогліфів): великоформатні стінні газети в Китаї.

Краса природи:

Автор фотографії: David_Chinoy

PS.

Згідно давньої традиції, коли полководець-переможець (тріумфатор) повертався в місто, позаду нього в колісниці, тримаючи вінок, стояла спеціальна людина – «державний раб». Але функція цього раба була не лише в триманні тріумфального вінка – він ще постійно мав говорити на вухо тріумфаторові сьогоднішній крилатий латинський вислів. Для чого – напевне, зрозуміло: аби гординя не засліпила героєві очі. Для тих, хто вже досить давно слідкує за публікаціями на нашому сайті, запам’ятати сьогоднішній вислів досить просто – зі словом «homo» у різних відмінках ми зустрічалися вже не раз, та й слово «memento» лише нещодавно згадували. До речі, у виразі, що теж закликав до пам’яті про минущість цього життя. Але сьогодні акцент трохи інший – не просто нагадування про смерть, але вказівка на нашу людську природу. З одного боку, вона й справді підвладна смерті – тому слід поспішати робити справи, а які саме справи – це вже підкаже наш сьогоднішній крилатий вираз. Ти людина, що має свободу волі і здатність обирати між полюсами людського буття. Склавши ці вирази докупи, можна досить легко вибудувати систему своєї поведінки. Адже більшість негідних вчинків людина робить, коли забуває або про свою «людськість» (і ставить себе вище всіх інших людей), або про свою смертність (ніби збираючись жити вічно). Коли ж будемо пам’ятати, що ми смертні люди (можливо, наділені більшою владою, вродою, здоров’ям чи статками, але люди) – набагато важче буде піти проти цієї пам’яті й стати на негідний шлях. Саме про це й нагадував «державний раб» тріумфатору, що в час своєї перемоги знаходився на хвилі людського захоплення і навіть обожнення (адже він навіть одягав одяг з храму і мастив своє обличчя у червоний колір, як на древніх зображеннях богів). Не впевнений, що у більшості з нас є достатньо статків, аби утримувати у своєму штаті подібного «нагадувача», однак якщо ми самі не пам’ятатимемо про це, саме життя нагадуватиме нам цю важливу істину. Певен, що кожен зможе пригадати не один випадок свого буття, коли життя не просто нашіптувало, а буквально кричало цю істину. Згадайте і те, чим закінчилася та подія. І спробуйте проаналізувати – чи вчинили ви як Людина?

PPS.

Давненько щось я не вітав вас зі святами. А сьогодні маю чудову причину – Міжнародний день дружби. Бажаю справжніх друзів і вам, і собі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *