Про Новий рік, дієти і здоровий глузд

Подвійний чизбургерОдна з найпоширеніших новорічних традиційпланувати собі усілякі зміни. Оскільки Новий рік трапляється рідше, ніж понеділки (з яких ми теж любимо «починати нове життя»), плани значно масштабніші. І більшість з них передбачає набуття певних корисних звичок. Насамперед – у харчуванні. Особливо це стосується прекрасної половини людства, яка чомусь вважає новорічно-різдвяний період чудовим часом для випробування нової дієти.

І це не дивно, адже ледь не щотижня у різноманітних «жіночих» журналах і на різних сайтах можна прочитати про ті чи інші випадки “чудодійного” схуднення. Та ще й телебачення зі своїм могутнім впливом на свідомість постійно підіймає цю тему. Доходить до абсурду: 75 % підлітків-дівчат вважають себе “повненькими”, навіть якщо їхня вага нижча за встановлені норми. І саме вони, маючи ще не зміцнілу самооцінку, стають основними споживачами різноманітних дієт. І чим абсурдніші рекомендації, тим частіше їм вірять.

Був час, коли у всьому звинувачували вуглеводи і радили виключно білкове харчування. Потім поворот на 180 градусів – уникаймо білків, переходимо на вуглеводи (але не всілякі і не завжди). З’являються таблиці сумісності компонентів їжі, схеми харчування “по калоріях”, “по статті”, “по місячному календарю”, “по групах крові” тощо. І щоразу якесь нове відкриття і все значнішими є імена та звання порадників. Нічого дивного, що більшість дієт не приносять жодного результату – але ж іноді вони ще й шкодять: як не здоров’ю чи фінансам (зважаючи на екзотичність та дороговизну деяких компонентів), то вже точно нервовій системі. Адже кожного разу, коли людина не витримує і “сходить” з чергової дієти, вона втрачає частинку впевненості у власних силах і у здатності самій формувати своє майбутнє. Згадаймо, що більшість споживачів дієт – жінки, і зрозуміємо, звідки постійні стреси, неврози і бажання їх (щонайчастіше) “заїсти”. А звідси і зайві кілограми, і бажання їх позбутися. А тут ще й журнал (подруга, телевізор тощо) нову дієту радить. І коло замикається: їм – набираю кілограми – сідаю на дієту – не витримую, кидаю – переживаю – їм – набираю кілограми і т.д.

І рідко хто з них замислюється: а чому? Чому ця дієта, що допомогла сусідці, подрузі чи голлівудській кінозірці, має допомогти і мені? Невже ж у мене з нею однакові умови життя, однакова робота і харчування? Саме ці роздуми – перший крок до перемоги. Перемоги здорового глузду. У жодному випадку не зневірюйтеся у дієтах, кожна з них має раціональне зерно. Але вбережи вас Боже всі їх спробувати на собі. Читайте, порівнюйте і дуже скоро ви побачите, що всі вони побудовані на двох (лише!) правилах: натуральність і помірність.

Спершу про натуральність. З розвитком індустрії харчових добавок починає формуватися неправильних стереотип, що натуральне – це виготовлене лише з натуральної сировини. Тому “Мівіна” з куркумою – це “фе” (хоча там лише борошно і вода, та й куркума – рослинного походження), а от домашня курочка, запечена з домашньою сметанкою та ще й начинена різноманітною смакотою – це для здоров’я “саме те”. Насправді натуральність продукту повинна визначатися кількістю додаткових технологічних операцій над сировиною. Саме тому яблуко краще за свіжий сік, а натуральний сік – за консервований. І живе пророщене зерно корисніше за каші, а вони, в свою чергу – за хліб. Продивіться більшість дієт – вони передбачають мінімальне (особливо теплове) оброблення продуктів. Хтось запитає – а як же м’ясо? Це вже аргумент вегетаріанців – якщо не можемо вживати сире м’ясо, значить воно не для людини. Але ж ми тут говоримо про здоровий глузд, а така категоричність – якраз і є ознакою його відсутності. Тому м’ясо вживаємо, але знову ж пам’ятаємо про натуральність: краще шматок м’яса, ніж котлета, а тим більше ковбаса чи сосиска.

Перебравши за цим критерієм доступні вам продукти, відразу помітите, що ваш раціон значно звузився. Але пам’ятайте – мова йде не лише про сантиметри талії, але й про здоров’я, тому кількість тут в жодному випадку не повинна бути важливішою за якість. До речі: після першого ж походу в магазин ви помітите іншу дивовижу – натуральні продукти дорожчі за перероблені, але це вже тема окремої розмови.

Тепер щодо помірності. Тут у першу чергу постає запитання – “а скільки?”, бо ж і саме слово походить від “міри”. Різні дієти пропонують різні підходи. Одні міряють грамами, інші кубічними сантиметрами, треті – ложками. Деякі навіть пропонують міряти пригорщами, які нібито показують об’єм шлунку кожної людини. Як вони собі це уявляють – зачерпнув дві жмені борщу, вилив у тарілку і спокійнісінько їси. Та й пояснень, як міряти, немає. Якщо долоні стулити – виходить зовсім мало, а якщо просто підставити пригорщі – то на них можна такий еверест їжі наскладати, що не кожен за один раз і подужає.

Деякі порадники відверто спекулюють на цих двох правилах, створюючи монодієти: сьогодні лише капуста, завтра лише чистий рис, потім – яблука і под. Зрозуміло, що багато сирої капусти чи неприсмаченого рису не з’їси, але чи можна це називати повноцінним харчуванням? Інші радять вставати з-за столу з “легким відчуттям голоду”. Але більшість з нас, прийшовши з роботи і всівшись за стіл, точніше відчуває ”важке відчуття переситу”, а в цей момент зупинятися запізно. І чомусь ніхто не радить зважати на сигнали самого організму.

Зверніть увагу – згадуючи про їжу, рот відразу наповнюється слиною, і на початку харчування її достатньо. Але в якийсь момент слина зникає (у народі кажуть “у горлі дере і далі не лізе”). Отут би й спинитися, так ні – запили водичкою (в кращому разі) і далі. Або поперчили, посолили – і слина знову з’являється, але лише щоб захистити організм, трохи розчинивши ці пекучі добавки. Хтось зауважить – з твердими продуктами зрозуміло: немає слини – закінчуй трапезу, а як же супи? Відповім – дивись правило перше. Де ви бачили у природі продукт з суповою консистенцією? Тому (в ідеалі) з супу спочатку необхідно виїсти юшку і лише потім прийматися до залишку. Та й взагалі – відвикайте від рідини під час їжі. Зауважте – більшість дієт (з тих, що звертають на це увагу) рекомендують пити чи до, чи після, але в жодному випадку не під час їди. І тут до них варто прислухатися.

Як бачите – нічого складного. Засвоївши ці прості правила, ви й самі зможете складати різноманітні дієти. Але в першу чергу зробіть це для себе. І коли знайомі, помітивши результати (а що вони будуть – це беззаперечно), запитають: “А що це в тебе за дієта?”, можете гордо відповісти: “Моя власна дієта. Дієта здорового глузду”.

One thought on “Про Новий рік, дієти і здоровий глузд

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *