Про досвід створення сайтів (початок)

BloggerВ одній з попередніх публікацій обіцяв поділитися власним досвідом (і набитими гулями) щодо створення сайтів. На сьогодні маю за плечима вже п’ять спроб, тож дещо можу розповісти. Розпочнемо у хронологічному порядку.

Першою спробою «засвітитися» у всесвітній мережі був блог на гуглівському Blogger’і. Той сайт можна вважати певною мірою попередником цього, оскільки там теж викладав цитати і враження від прочитаних книжок, а також свої роздуми і спостереження. Окремою темою блогу були фото різноманітних мовних недолугостей у рекламних оголошеннях (я їх фотографував і коментував). Матеріалу було достатньо (це були перші роки незалежності – з мовою у більшості бізнесменів та їх рекламістів було тугувато), але прожив той блог менше року. Одного дня я ствердно відповів на запитання Гугла про остаточне видалення сайту без можливості відновлення. Оскільки у той час про хмарні сховища ще й мови не було, а об’єм жорсткого диску звичайного комп’ютера був меншим, ніж розмір оперативної пам’яті в сучасних гаджетах, частину матеріалів було втрачено. Найбільше шкодую за виписаними словами-новотворами з роману О.Гончара «Собор» (але матиму причину ще раз перечитати цей чудовий твір). Від самого блогу залишилося суперечливе враження. З одного боку – просто розміщуєш матеріали і немає зайвого клопоту з оформленням та налаштуванням. Але з іншого боку – й налаштовувати там практично нічого не можна було. А хто не прагне оригінальності для свого сайту (особливо першого). Тож було прийнято рішення писати сайт з нуля на чистому HTML.

Український поетичний патріотично-виховний календарТак з’явився сайт «Український поетичний патріотично-виховний календар», про який уже якось писав. Літні канікули було витрачено на вивчення мови HTML, написання та редагування коду. І хоча робив я це не в Блокноті (на той час це вважалося найкрутішою ознакою справжнього веб-майстра), а з допомогою «Macromedia HomeSite», та все ж відтоді не боюся поглянути на код будь-якої сторінки і навіть спроможний виділити ключові елементи. Після наповнення сайт було залито на Яндекс.Народ і відправлено у самостійне плавання. Як ви здогадуєтеся, було воно не дуже вдалим. Але головним тоді було не заробити грошей, а довести собі спроможність самостійно зробити сайт, та ще й з непоганою ідеєю: показати, що немає такого дня в календарі, коли б не народилося декілька українських поетів (а значить, «українці – нація поетів», як зазначалося у заголовку словами того ж О. Гончара). Чи виправдав себе вибір чистого HTML? Для того сайту – так. Адже все, що я робив після створення каркасу – це розміщував кілька поетичних рядків без суттєвого форматування, складної графіки чи відео. Основною проблемою, на яку було витрачено левову частину часу, виявилося зв’язування усіх сторінок між собою. Та й на інтернет-горизонті все частіше почали траплятися сайти з вишуканим дизайном, градієнтними кольорами, інтерактивними меню та іншими «звабами». Тому для наступного проекту вирішив придивитися собі якийсь «двигунець». Та про це – вже в наступній публікації, а поки спробую зробити кілька висновків:

  1. Чи варто створювати блог на потужностях блого-служб (Blogger, LiveJournal, LiveInternet, Diary)? Так, якщо ви хочете випробувати свої наміри у входженні в інформаційну інтернет-мережу. Вам не потрібно буде платити за хостинг і домен, витрачати час на вибір шаблону і його редагування – слід просто наповнювати. Перша межа – 40 публікацій. Якщо це будуть справді оригінальні публікації хоча б по 2000 знаків, а ви відчуєте, що вам це подобається і є натхнення продовжувати – от тоді вже слід подумати про свій власний сайт.
  2. Навіть якщо ви побачили, що блогосфера – це не ваше, обов’язково збережіть усі розміщені там оригінальні матеріали перед закриттям блогу (адже більшість блого-служб не веде архівів, тож інформація буде втрачена). Бо ж кожен ваш (справді ваш) матеріал – це ваша частинка. Ви написали його, бо відчували потребу. Не виключено, що з часом ви все ж захочете зробити свій сайт, і ці перші матеріали стануть чудовим доповненням, що даватимуть вам наснагу і навіюватимуть ностальгійні спогади.
  3. Чи варто використовувати чистий HTML? Найсуперечливіше запитання, але наважуся сказати, що ні. Пропускна здатність сучасних інтернет-каналів наскільки велика, що користувач практично не відчуватиме різниці в швидкості завантаження сторінки, текст якої ви підбирали, набирали і редагували вручну (витративши на це не один тиждень) і сторінки, створеної спеціалізованими системами типу Joomla, WordPress чи Drupal. А можливості в останніх щодо розміщення інтерактивних і мультимедійних елементів значно більше. Оберіть шаблон, створіть сайт, починайте його наповнювати – а мову HTML вчіть побіжно, аби краще орієнтуватися у вихідному коді сторінки і розумітися на тих порадах щодо оптимізації системи, які будете знаходити в мережі.
  4. Чи варто використовувати безкоштовний хостинг і домен? Однозначно ні! Якщо ви вже серйозно вирішили засвітитися в інтернет-просторі (див. пункт 1), то доведіть це вкладеними коштами. Все одно потім доведеться переходити на платні сервіси (адже ви не хочете бачити на своєму сайті нав’язану вам рекламу і мати доменне ім’я третього-четвертого рівня). То навіщо завдавати собі додаткової мороки з перенесенням інформації, краще за цей час написати ще кілька гарних статей.

На цьому поки що все, до наступної публікації.

3 thoughts on “Про досвід створення сайтів (початок)

  1. Валерій, а не пробував пошукати у вебархіві втрачену інформацію із свого сайту?

  2. Павле, соромно зізнатися, але я навіть не запам’ятав адресу, яку тоді зареєстрував. Та й Гугл попереджував, що він не зберігає закриті акаунти, а інформація видаляється назавжди. Аби на комп’ютері хоч якийсь допис залишився – можна було б пошукати. А так – воно звичайно шкода, але буде уроком.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *