Про депозити гривневі та валютні

Рахуємо прибутковість депозитівДуже часто філософію (особливо у її сучасному вигляді як простої суми давніх знань) звинувачують у відірваності від реального життя. Колись я присвячу окрему публікацію цьому питанню, оскільки такі закиди філософії робилися і у давні часи, й були випадки, коли філософи мусили спеціально розбагатіти, аби довести спроможність своєї науки давати не лише духовну, але й матеріальну поживу. Тож і сьогоднішньою публікацією роблю невеличку перерву у нашому заочному спілкуванні з Ціцероном, аби поговорити про гроші (точніше – способи їх примноження). Прочитавши нещодавно книжку Бодо Шефера «Шлях до фінансової незалежності» вкотре утвердився в думці, що таки слід почати відкладати частину коштів на майбутнє. Та ще й по телевізору (який дивлюся досить рідко) натрапив на передачу, де якраз про депозити розповідали. Оскільки я вже давно не вірю у збіги – вирішив, що затягувати з цим не варто.

Оскільки зарплатню за основним місцем роботи отримую в Приватбанку, вирішив почати саме з його депозитних програм. Насамперед слід було визначитися, на який строк відкривати і в якій валюті. Закономірно, що чим довше ти не знімаєш гроші, тим більші відсотки отримаєш: з цього року якраз введено депозити, де ти не можеш достроково зняти кошти – але й отримає у кінці року 26 % прибутку. А от з валютою виникло ускладнення – занадто вже низькі відсотки (удвічі менші, ніж для гривневих внесків). У згаданій телепрограмі економіст радив мінімум 50 % коштів вкладати саме у доларах чи євро, тож я вирішив порівняти прибутковість гривневих та єврових внесків. На щастя, більшість банків мають на своїх сайтах депозитні калькулятори, тож ви зможете самостійно здійснити подібні розрахунки.

Візьмемо, для прикладу, 1000 євро. Якщо я покладу їх на один рік без можливості дострокового зняття, отримаю 13,5 % річних, тобто 111 євро. Чому так мало (адже зі шкільних років ми пам’ятаємо, що 13,5 % від 1000 – це 135)? Справа в тому, що з 1 січня цього року введено податок на депозитні відсотки та військовий збір – разом 21,5 %, тобто реальні нарахування будуть не 13,5 %, а лише 10,6 (розмір відсотків зменшуємо на 21,5 %). Якщо я переведу отримані 111 євро у гривні – отримаю 2830,5 грн.

Тепер поглянемо на гривневий депозит. Якщо покладу суму, еквівалентну 1000 євро (а це 26530 грн.) на такий самий термін і теж без права дострокового закінчення – отримаю прибуток у розмірі 26 % (з врахуванням податку і збору – 20,5 %). А це становить 5951 грн. Тобто у 2,1 (!) рази більше, ніж отримав би з депозиту у євро.

Як висновок: якщо ви наскільки невпевнені у нашій гривні, що можете остерігатися її знецінення через рік у 2,1 рази (тобто євро, наприклад, коштуватиме не менше 53,7 грн.), то можете вкласти частину коштів у гривні, а частину – у євро чи доларах (відсотки на ці валютні внески, до речі, однакові). В іншому разі суто гривневий депозит буде значно прибутковішим. До того ж варто пам’ятати про обмеження на купівлю валюти: ви можете за день купити її на суму, еквівалентну не більше 3000 грн. (тобто для отримання 1000 євро вам доведеться сходити у банк 9 разів). Тож я для себе вирішив – вкладатиму у гривні.

Єдине, що варто зробити (на думку Бодо Шефера і здорового глузду) – розділити кошти на кілька частин і покласти у різні банки. На щастя, більшість банків встановлюють досить низькі розміри початкового внеску, тож з цим проблем не виникне. Значно складніше подолати «проблему великих нарахувань»: якщо я вкладаю 10000 гривень – прибуток становитиме понад 2000 за рік, а якщо 100 грн. – лише 200. Ніби у першому випадку сума значно солідніша, але ж це відсотки! Вони не залежать від суми: чи ви покладете 10000, чи 10 внесків по 1000 – результуюча сума буде однаковою.

Ще зверніть увагу, що більшість банків зараз встановлюють додаткові відсотки, якщо ви продовжуєте термін свого депозиту (в середньому +0,5 %). Тож якщо ви впевнені, що вкладені гроші вам протягом цілого року не знадобляться – можете розраховувати на найвищий відсоток. В іншому ж разі доцільніше вкласти на менший термін і потім просто подовжувати. Результуюча сума вийде приблизно однаковою: наприклад, Приватбанк на річний депозит нараховує (номінально, без податків і військового збору) 26 %, а якщо ви покладете гроші лише на 3 місяці – 24 %. Але з кожним подовження терміну дії депозиту до відсоткової ставки додаватиметься 0,5 %, тож якщо ви не зніматимете ці кошти протягом року (більшість банків автоматично продовжують термін угоди) – отримаєте 25,5 %, тобто втратите лише 0,5 %. Я обрав для себе саме такий варіант, Ви ж можете зробити подібні розрахунки для свого банку.

Бажаю всім якомога скоріше стати багатими, але не зациклюватися на грошах, пам’ятаючи, що це не мета життя, а лише інструмент для її досягнення.

8 thoughts on “Про депозити гривневі та валютні

  1. Я колись поклав 500$ під складний відсоток в Приватбанку. Це коли, отримана сума із нарахованих відсотків додається до депозиту, і вже з неї нараховуються відсотки. Таким чином, можна було покласти, гроші, і забути. А через років 10-20 набігає кругленька сума.
    Але тепер, таке враження, що Приватбанк не додає відсотки до основного тіла депозиту, а перекидає на картку. Це вже гірше.

  2. Павле, це додавання відсотків до вкладу називається капіталізацією. Якщо в тебе є доступ до Приват24 – зайди у налаштування депозиту і там можна вказати, що чинити з відсотками (додавати до основного внеску чи перераховувати на певну картку). Якщо до Приват24 ти не підключений – можеш просто зателефонувати на їх гарячу лінію (чи зайти у чат на сайті) і попросити, щоб перераховували відсотки на основний внесок.
    Взагалі ж ти – молодець, якщо почав заздалегідь думати про накопичення (більшість цього не робить, віддаючи перевагу життю сьогоднішнім днем). Але статтею я хотів показати, що відкривати депозит у доларах зараз не дуже вигідно (тобі пощастило, якщо ти поклав свої 500 доларів ще до революційних подій – адже лише на різниці у курсі ти виграв приблизно утричі). Банки не дурні, й спеціально ставлять на валютні депозити значно занижені ставки. Пам’ятаєш правило “72”: якщо хочеш дізнатися, за скільки твій внесок подвоїться – поділи 72 на розмір відсоткової ставки. Так от, у доларах твій депозит подвоюватиметься кожні 7 років (через 7 – 1000 доларів, через 14 – 2000, через 21 рік – 4000 доларів), а у гривнях – кожні 3,5 роки (тобто удвічі швидше).

  3. Та так, але найкраще, як у статті – трошки в долари, трошки в євро, трохи в гривні.
    В мене є Приват 24, зараз гляну, як зробити так, щоб відсотки йшли одразу на депозит.

    • То добре, як маєш і гривні, і валюту. Більшість має обирати щось одне і стаття, сподіваюся, їм у цьому допоможе.
      З Приватом не розберешся – пиши у скайп, допоможу.

  4. Депозит дає надто малий відсоток, чверть суми за рік то мало. Краще інфестувати у щось, навіть у ті є сайти. Я заради цікавості рахував, то вклавши у сайт 400 доларів через рік можна отримувати 100 доларів в місяць. При цьому, за перший рік окупиться мінімум половина вкладеного, а решта – ще за два місяці. За два роки вкладене вернеться більш ніж у двічі, а депозит примножить ту ж саму суму максимум трохи більше, як наполовину.
    Загалом, треба шукати кращі способи примножувати гроші, депозит – то вже на крайній випадок, коли вже зовсім нічого не хочеться робити чи нема змоги.

    • Якщо не помиляюся, Бодо Шефер радить мати кошти трьох рівнів надійності: недоторканних запас десь у розмірі 3-місячного заробітку (у сейфі), стабільний запас у розмірі 6-місячного заробітку (у надійних, хай навіть не дуже прибуткових депозитах) і лише після цього вкладати гроші, що залишилися, у ризикованіші (але й прибутковіші проекти). Я поки що на етапі №2.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *