Православна періодика (жовтень-листопад 2014)

Герріт ван Гонтгорст "Поклоніння пастухів"

“Поклоніння пастухів” (автор – Герріт ван Гонтгорст)

Чим закінчував учора, з того почну й сьогодні: «Христос народився, славімо Його». Вітаю усіх православних християн (та й не лише їх, адже це свято вважається державним, простіше – вихідним днем) з Різдвом Христовим. Назбиралася чергова порція виписок з “Православного вісника” та “Голосу Православ’я”, яку й пропоную вам сьогодні.

Православний вісник (жовтень 2014):

  • Треба жити по-християнські, а не лише називатися християнами.
  • Політика умиротворення агресора ніколи не приводить до миру.
  • Солдати воюють не лише заради нас, але й замість нас.
  • Зроби достатньо зі свого боку – а все інше зробить Бог (у свій час натрапив на гарний і подібний до цього вираз «роби, що належить, а результат – на волю Божу» – прим. моя).
  • Горе тому пастирю, через якого спокушуються віруючі та вчинки якого відвертають людей від Христа і Церкви.
  • У важкі часи особливо важливо вміти відкласти особисті інтереси заради інтересів держави.
  • Знання і досвід дають людині можливість, впевненість і свободу у виборі життєвого шляху, шанс на реалізацію своїх здібностей і бажань.
  • Важливо турбуватися про власний стан тіла, розуму і душі, аби мати сили нести благо і підтримувати ближніх.
  • Важливо не брати всю відповідальність за людину на себе – треба просто сприймати її дещо краще, ніж вона є.
  • Сотня проповідей не може замінити одного прикладу.

Голос Православ’я (жовтень 2014):Голос Православ`я

  • З волі Божої звершується тільки добро, а зло – з попущення Божого.
  • Духовного миру людина може досягти лише тоді, коли її життєва мандрівка проходить дорогою Божою.
  • Маловірний, за словом преподобного Єфрема Сиріна, не маючи твердого уповання на Бога, осуджується як невірний.
  • Хибні думки з приводу ікон мають виправлятися повчанням і наверненням того, хто впав в оману, а не скасуванням іконошанування взагалі (у 20-му номері газети міститься розлога і повчальна стаття про іконошанування і правомірність зображення на іконах Бога-Отця – прим. моя).
  • Людина, живучи в матеріальному світі, не може абсолютно абстрагуватися від образів, зображень та символів.
  • На відміну від портретів, ікона є динамічною, являючи зв’язок з Первообразом саме під час богоспілкування, а не просто від статичного перебування на стіні (каюся, й сам свого часу придбав ікони, думаючи, що «мають у квартирі бути» – прим. моя).
  • Христове божественне невидиме, але відображається у видимому людському (тому ікона Ісуса Христа можлива – прим. моя).
  • Заслуговує на увагу завдяки своїй ґрунтовності й схвальним відгукам праця Л. Успенського «Богослів’я ікони Православної Церкви».
  • Справжня ікона завжди служить засобом з’єднання матеріального світу з духовним, видимою гранню, через яку духовна реальність входить у нашу земну свідомість.

Голос Православ’я (листопад 2014):

  • Християнин повинен постійно боротися зі своєю плоттю і її схильністю до гріха, щоб зберегти себе у чистоті душевній і тілесній.
  • Людині природні любов і ненависть: любов до істини і ненависть до зла (до речі, на цій любові до істини базується вся особиста і суспільна боротьба Махатми Ганді, з виписками з книжок якого ми зараз знайомимося – прим. моя).
  • «Віра християнська нічого даремного не прийняла і містить непорушно все корисне, благоугодне і спасительне» (Св. Іоан Дамаскін).
  • Любов буває і споживацька, пожиральна.
  • Причиною усіх гріхів є самолюбство, що ґрунтується на гордості.
  • Людям ніколи думати про душу.
  • Душа з’являється в момент з’єднання духу з тілом.
  • На шляху богопізнання людина користується трьома книгами, написаними Богом: природа, совість і Священне Писання.
  • Кінцевим результатом плотського життя є смерть, а духовного – життя вічне.
  • Не доведено, що людина походить від мавпи, але легко переконатися, що, живучи бездуховно, людина дуже швидко може опуститися до її рівня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *