Платон. Бенкет

Автор фотографії:
aula.xtec

Про автора чув багато ще зі студентських часів, як і про цей твір. Нарешті знайшов час прочитати (взяв з інтернету, тому вихідних бібліографічних даних не наводжу). Враження – не дуже. Особливо після прочитаного нещодавно “Древнього патерика“. Можливо, я недостатньо «філософський», однак сам твір і за формою, і за змістом – застільна бесіда підпилих чоловіків. Звичайно ж, у книжці досить багато цінних думок (як, зрештою, і в будь-якій книжці, що належить до класики світової літератури), однак в першу чергу впадає у вічі надмірне піднесення традиційної для того часу любові чоловіків до юнаків. Стверджується навіть, що лише такі чоловіки у зрілому віці «присвячують себе державним справам». Тому вдруге навряд чи колись читатиму. А те, що запам’яталося, пропоную вашій увазі:

  • Нікчемна людина, яка думає, що краще займатися будь-чим, аби не філософією.
  • Не можна до красеня – не красенем.
  • Без почуття сорому через ганебні вчинки і прагнення прекрасного ні держава, ні окремий чоловік не спроможуться на щось справді величне й гарне.
  • Розум приходить якраз перед тим, як засівається перший вус.
  • Боги прощають закоханому навіть порушення присяги.
  • Робиш щось прекрасно – воно й прекрасне, робиш погано – воно й погане.
  • Неосоружний єдиний добровільний вид рабства – рабство в ім’я чесноти.
  • Щоб позбутися гикавки: затримай віддих, сполощи горло водою, полоскочи у носі та пчихни.
  • Слід обережно куштувати плід задоволення, аби не впасти у розпусту.
  • Дуже важко керувати людськими бажаннями, що їх викликає кухарське мистецтво, а втім, плодом задоволення, яке воно дає, може стати хвороба.
  • Не те мене лякає, щоб не наговорити чогось смішного, – потерпаю, щоб мене не висміяли.
  • Любов’ю називаємо бажання цілости і прагнення її осягнути.
  • Для чоловіка, хоч трохи мислячого, декілька розумних чоловіків страшніші від багатьох невігласів.
  • Закони – владики держави.
  • Розважливість – це вміння погамовувати свої бажання і пристрасті.
  • Будь щедрий на приязнь і скупий на всіляку ворожість, дбайливий до достойних і недбалий до негідних.
  • Про те, що зібрався хвалити, треба говорити правду, вибравши з неї найпрекрасніше і подавши у належному порядку.
  • Правильну думку, якщо для неї немає слова, не можна назвати знанням.
  • Найбільша вада невігластва в тому, що чоловік, який не може похвалитися ні вродою чи доброзичливістю, ані розумом, видається собі бездоганним, хоч насправді таким не є.
  • Всяке бажання блага і прагнення бути щасливим – це для кожного найсильніше бажання, та, водночас, – і зрадливе.
  • Вагітність і родження є виявом безсмертного начала у живому єстві, що є смертним.
  • Праця і любов є супутниками всього живого в ім’я безсмертя.
  • Найбільше і найпрекрасніше – це розумне керування державою і домом.
  • Око розуму стає гострішим, коли притупляється зір очей.

One thought on “Платон. Бенкет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *