Підсумки посту

Іван Крамской "Христос у пустелі"

“Христос у пустелі” (автор – Іван Крамськой)

У багатьох блогерів є звичка писати такі собі підсумкові публікації. Зазвичай вони припадають на новорічний період і містять звіти за минулий рік та плани на майбутнє. Для мене Новий рік жодного межового змісту не має (про своє ставлення до цього свята я вже якось писав), тому для своєрідного підсумку обрав вагоміший «злам» у щоденному плині життя – Великий піст.

Спочатку про результати, які виміряти найлегше: схуд на 7 кг (за цей тиждень вже «повернув» майже 4 кг) і позбувся 5 см у талії (повернувся до розміру 10-річної давнини). Цьому, звичайно, є кілька причин:

– обмеження у харчуванні (намагався дотримуватися приписів Церкви, особливо щодо «суворості» першого й останнього тижнів посту, тому саме на ці періоди припало по 3 кг втрати ваги);

– фізичні навантаження (хоча звичні тренування зі штангою полишив, однак майже щоденно вранці робив «мости», статичні підтягування і «вершника»).

Якщо говорити про менш матеріальні речі, то відчув, що в період посту став спокійнішим, врівноваженішим, дещо поблажливішим до оточення. Цьому сприяли, думаю, і певні гастрономічні обмеження (недаремно піст тілесний вважається невід’ємною складовою посту духовного), і щоденні молитви (про які вже писав нещодавно).

Також стало легше прокидатися вранці – не знаю, чи це тому, що стало раніше світати, чи, знову ж, спрацювало певне «розвантаження» шлунку. За день встигав зробити більше роботи – як тому, що не витрачав часу на довгі трапези, так і за рахунок певного підвищення енергетичності (думаю, тут теж мав місце комплексний вплив ранкової зарядки й обмеження у харчуванні). Цікаво, що саме у піст вигадав, як використовувати час, що марнувався на ескалаторі та в очікуванні зеленого сигналу світлофора. Раніше, як і більшість, не міг дочекатися дозволу на перехід вулиці (а це ж якихось 40-50 секунд) й намагався перебігти навіть на червоне. Зараз що роблю – треную стійку «удзіші»: поки станеш правильно, проконтролюєш ноги, спину, плечі, руки, голову – вже з час минув. Те ж роблю й на ескалаторі (замість вкотре розглядати набридливу реклами чи зустрічних людей).

Тепер про те, що не вдалося. По-перше, не зміг повністю подолати свої гастрономічні запити: обмежував себе у якості, але дуже часто «зривався» в кількості – міг за раз з’їсти пачку «пісних» сушок чи 5-6 булочок «Малятко». На щастя, цього посту вдалося обійтися без пісного печива і вафель, але то переважно тому, що в магазині вони були нечасто.

Ще одна прикрість, пов’язана з харчуванням – надбав собі алергію на горіхи. Під впливом прочитаного у Ганді про горіхово-фруктове харчування та читаного у спортивній літературі про необхідність постійного надходження в організм достатньої кількості білків вирішив протягом посту замість сумнівної якості соєвого ізоляту задовольняти свої білкові потреби волоськими (грецькими) горіхами. На благо, мав їх повну торбу. Та забув важливе постове (та й не тільки постове) правило – «поміркованість у всьому»: читав, що безпечно для здоров’я можна з’їсти 7 шт., собі ж вирішив (оскільки я тренуюся та ще й пощу) встановити норму в 10 шт. Результат не забарився – з’явилися висипи на шкірі. Мусив засісти за літературу на цю тему (тож незабаром читайте виписки алергійної тематики). Усього переказувати не буду, єдине, про що хочу наголосити зараз, аби уберегти усіх інших: організм засвоїв би і 10 горіхів, але вони мали б бути розподілені на весь день, а не так, як у мене – чистив їх зранку, а на роботі усю норму (а це майже 3 жмені) запихав за кілька хвилин. Звичайно, організм не витримав такої ударної дози і відреагував відповідно. Благо, література пише, що це може бути псевдоалергія, зумовлена підвищеним рівнем споживання, і через 6 місяців повного утримання можна буде поступово повертати їх у раціон.

Не все благо і у духовній сфері: заплановане на Великий піст щоденне читання Нового завіту також залишилося нездійсненним. Займатися самовиправданням не буду, факт залишається фактом.

А як минув цей піст у вас?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *