Паркінсон С. Н. Закони Паркінсона

(За книгою Паркинсон С. Н. Законы Паркинсона. – М.: Прогресс, 1989. – 448 с.)

Паркинсон С. Н. Законы ПаркинсонаЯкщо з прочитаних книжок кращим посібником життя на сьогодні вважаю (крім Біблії) «Моральні листи до Луцилія» Сенеки, то для виживання в сучасному адміністративно-бюрократичному світі поки що не читав кращої книжки, ніж «Закони Паркінсона». Гумор, сарказм, іронія, псевдонауковий стиль – автор ставить усе на службу одній меті: показати зростаючу абсурдність та неефективність бюрократії у найгірших її проявах. У цей збірник увійшли твори різних років з книжок «Закон Паркінсона», «Свояки і чужинці», «Закон відстрочки», «Закон вакууму», «Закон місіс Паркінсон» (останню особливо рекомендую для розуміння особливостей сімейного життя у сучасному світі). Особливо раджу прочитати цей твір людям, що працюють в державних установах чи великих корпораціях – незважаючи на те, що книжка написана ще у минулому столітті, знайдете для себе багато цікавого й «впізнаваного». Я ж намагався вибрати те, що мені сподобалося найбільше. Як і у випадку з Сенекою, навіть вибіркове цитування займе досить багато місця, тому буду поділяти на кілька частин і викладати поступово. Сьогоднішня порція (у власному перекладі на українську мову):

  • Бюрократизоване суспільство поволі деформує сім’ю за своїми законами.
  • Підліткам, вчителям і авторам посібників з історії державних установ та політики здається, що світ порівняно розумний.
  • Робота заповнює час, відпущений на неї (оце, власне, і є початкове формулювання Закону Паркінсона – прим. Валерія М.).
  • Чиновник множить підлеглих, але не суперників. Чиновники працюють один для одного.
  • Щорічний приріст бюрократії – близько 5 % незалежно від обсягу роботи і навіть за повної її відсутності.
  • Ботанік не повинен полоти бур’яни. Він встановлює швидкість їх росту і з нього досить.
  • Ідеальне число членів кабінету – п’ять осіб. Їх легко зібрати, а зібравшись, вони здатні діяти швидко, вміло та тихо. Чотирьом з них можна доручити фінанси, іноземні справи, оборону і правосуддя. П’ятий, що не розуміється ні на чому, стане головою або прем’єром. Коли в кабінеті від 20 членів, п’ять корисних членів зустрічаються окремо і все вирішують самі.
  • У високій фінансовій політиці розбирається два типи людей: ті, у кого дуже багато грошей, і ті, у кого їх немає.
  • Закон звичних сум: час, витрачений на обговорення питання, обернено пропорційний сумі, що виноситься на розгляд.
  • Термін звичайного зволікання (ЗЗ) – час від отримання управлінням листа до моменту, коли воно ним займеться (зазвичай не менше 5 днів).
  • Адміністративна будівля установи сягає досконалості в  той час, коли сама установа приходить у занепад.
  • Досконалість – це завершеність, а завершеність – це смерть.
  • Нетерпимість добувають з крові армійських старшин і вона містить два елементи: 1) “а можна і краще” (МК) і 2) “жодних виправдань” (ЖВ).
  • На своєму славному службовому шляху людина проходить такі фази:

1. Пору готовності (Г).
2. Пору розсудливості (Р) = Г + 3.
3. Пору висування (Вис) = Р + 7.
4. Пору відповідальності (Від) = Вис + 5.
5. Пору авторитету (А) = Від + 3.
6. Пору досягнень (Д) = А + 7.
7. Пору нагород (Н) = Д + 9.
8. Пору важливості (Важ) = Н + 6.
9. Пору мудрості (М) = Важ + 3.
10. Пору глухого кута (ГК) = М + 7.
Якщо над службовцем є начальник, замість фаз 6-10 він проходить інші фази:
6. Час краху (К) = А + 7.
7. Пору заздрості (Зз) = К + 9.
9. Пору смирення (С) = Зз + 4.

  • Той, кому не дали права приймати важливі рішення, починає вважати важливими всі свої рішення.
  • Місцевою політикою займаються виключно нещасливі у шлюбі.
  • Людина, що не стала начальством до 46 років, вже нічого не досягне.
  • Будьте самим собою – гідним, але скромним працівником.
  • Для репутації важливий розмах, а не результат.
  • Стати індивідуальністю досить важко, а от з’їздити на Борнео легко і приємно.
  • Пускатися в мандрівку, не обміркувавши, які враження вам треба отримати, по-перше, абсолютно ненауково, а по-друге, безглуздо: ви витратите масу часу на придбання широкого, але безсистемного досвіду.
  • Для того, щоб виявити свої адміністраторські дарування, треба ще домогтися посади, яка дасть змогу вам їх виявити.
  • Абсолютна істина недосяжна в ідеалі, але доступна в деякому наближенні.
  • В управлінській справі немає, мабуть, нічого важливішого, ніж мистецтво вкладати свої думки в чужу голову.

PS.

Продовження читайте наступної неділі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *