Паркінсон С.Н. Закони Паркінсона (ч. 7).

Паркинсон С. Н. Законы ПаркинсонаНаближається до завершення наше знайомство з книжкою Сіріла Паркінсона «Законы Паркинсона» (М.: Прогресс, 1989. – 448 с.). Продовжуємо разом з автором досліджувати тему сучасної сім’ї, правил виховання дітей та боротьби з емоційної перенапругою. Як завжди (див. частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6), автор з використанням псевдонаукового стилю і жартів робить цілком серйозні висновки, придатні до використання у повсякденному житті. Пропоную переконатися у цьому самостійно:

  • Машина – це не просто засіб пересування, це спосіб життя.
  • Загальне звихнення на швидкості призводить до повного застою.
  • Нашому організму доводиться пристосовуватися до автомобілехворобливої нерухомості.
  • Уся реклама – це просто прагнення до неможливого.
  • Машина – це вбрання, яке жінки носять поверх ондатрової чи норкової шубки.
  • Майже всі досягнення в області дизайну зводяться нанівець низькою якістю виконуваних робіт.
  • Роки і роки поспіль (півжиття!) батьки змушені пристосовувати всі свої розмови до рівня маленької дитини або школяра. У їх власному розумовому розвитку настає повний застій. Першою жертвою зазвичай стає мати, але не слід думати, що батько зовсім не зазнає збитку: адже якщо дружина мимоволі опускається до рівня дитячих розмов, то йому доводиться опускатися до її рівня. Так до середини життя вони можуть зовсім розучитися думати.
  • Розмова з вузьколобими і недалекими людьми притуплює розум.
  • Навчаючи тих, хто нижче нашого рівня розвитку, розплачуємося тим, що самі перестаємо розвиватися.
  • Люди перестають розвиватися, щойно починають розмножуватися.
  • Жоден розум не усвідомлює власної обмеженості, і жодна нудна людина не може собі уявити, яку нудьгу вона може наганяти на інших.
  • Усі події, що навалюються на вас, поділіть на події зовнішнього порядку (від вашої волі незалежні) і внутрішні (цілком справа ваших власних рук).
  • Другий закон емоційної термодинаміки: енергія завжди передається від тіла з вищою емоційної температурою до тіла з нижчою.
  • В емоційно-критичній ситуації необхідно визначити: 1) як генерується емоційна енергія і чи потрібно її взагалі генерувати; 2) якщо вже генерація неминуча, яким чином звільнитися від енергії без шкоди для оточення, доки ви не накоїли лиха?
  • Емоційна енергія має властивість накопичуватися і після того, як безпосередні причини усунені, і, нарощуючи пік за піком, закінчуватися вибухом.
  • Закон місіс Паркінсон стосовно одруженої жінки: теплота, накопичена домашніми турботами, наростає і переповнює даний індивідуум, від якого може бути передана тільки індивідууму холоднокровнішому.
  • Емоційна температура будь-якої людини обчислюється за формулою: Ен=О,38WS+N, де W – вага домашньої господині в кілограмах; S – її швидкість в кілометрах на годину; N – кількість нещасть, які спіткали домашню господарку за останні 6 годин.
  • Щоб припинити наростання емоційної температури, зосередьтеся на тому, що ви робите – це найкраща лінія поведінки.
  • Не починайте жодних справ, доки ваша емоційна температура не повернеться до норми. Краще напишіть дуже короткий звіт про події, які вас вивели з рівноваги.
  • Між фізичною та емоційною температурою існує тісний зв’язок, і навряд чи знайдуться такі бурхливі емоції, яких не остудило б відро холодної води, вилите на голову даного суб’єкта.
  • Чоловік часто не розуміє, що коли жінка телефонує, їй просто необхідно, щоб її вислухали.
  • Дітей успішних батьків не мотивує бідність.
  • Можна спробувати служити Богові, або Людству, або, в крайньому випадку, Суспільству, в якому ми живемо.
  • Не можна жити для того, щоб заробити пенсію, як не можна жити для того, щоб лягти спати.
  • Багатство – не самоціль, а засіб для досягнення мети.
  • Більшість розваг мають властивість приносити з часом все менше і менше задоволення.
  • У сучасних містах яскраво виражений один-єдиний ідеал – робити гроші в тісняві центру і витрачати їх на зручності у передмістях.
  • Поглинені спільною справою, люди зазвичай забувають про своїх власні негаразди і перестають помічати неприємності й нездужання.
  • Без загальної єдиної мети жодне особисте щастя для людей недосяжне.
  • Жага задоволень може довести нас до гіркого похмілля.

PS.

Завершення читайте наступної неділі.

One thought on “Паркінсон С.Н. Закони Паркінсона (ч. 7).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *