Олесь Степаненко

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

 

Олесь (Олександр) Степаненко,
що народився дев’ятого листопада 1984-го року, писав:
Дві мови
*****

Я телеканали
По черзі вмикаю.
Мови, що лунають
З сумом зіставляю..

Українська мова
Українців любить.
Російську постійно
Від усіх нас нудить.

Українська мова
Державу будує.
Російська затято
Зроблене руйнує.

Українська мова
Кличе до роботи.
Заклика російська
На страйк із суботи.

Українська мова
Потерпіти годна,
Верещить російська,
Що весь час голодна.

Українська предків
Славних поминає.
Російська їх пам’ять
Брудом обливає.

Українська мова
Чеснотами сяє.
Російська бридоті
І брехні навчає.

Українська прагне
Нам майбутнє дати.
Обіця російська
Нас перестріляти.

Справжні українці
Люблять мову рідну.
Перевертні й зайди?
Ті – окупаційну.

9 березня
*****

Дев’яте березня сьогодні.
Зима надворі ще стоїть.
Зима і на душі у мене,
Їй холодно, вона болить.

Сьогодні свято – народився
В цей день Великий наш Тарас.
Сьогодні із усіх портретів
Очима він питає нас:

Про наше нинішнє, минуле,
Що з нами є, і що було…
А головне, про те, що буде
Про кожне місто і село,

Про нашу рідну Україну,
Про те, як любимо її.
Якою в двадцять першім віці
Вона розквітне на землі.

І я не навчений брехати,
Мовчати сили теж нема,
Признався, що мене і брата
Чекає доленька сумна:

В віках оспіваній природі
Не стане радості життя.
В грибному, ягідному лісі
Ростимуть звалища сміття.

Не стане чистого повітря,
Не буде чистої води,
І квітів польових не буде,
Не буде, скільки не ходи.

І не почує літній ранок
Натхненний голос солов’я,
І на смарагді коло річки
Не розташується сім’я.

Не заспіває “Цвіте терен”
На вечорницях гурт дівчат.
Музики наші і поети
На віки вічні замовчать.

І мови рідної не буде,
Не буде серед інших мов.
Героїв наших і пророків
Знов проклинатимуть і знов.

Не буде Бога в Божім храмі,
Не буде, скільки не молись.
І не розкаже батько сину
За що Кобзар страждав колись.

От буде рай: із скла й бетону,
Асфальту – сіра благодать.
А по усіх телеканалах
Чужинці будуть нас повчать.

І пам’ятником тому раю
Стояти буде “саркофаг”,
А на самій його верхівці
Причеплять знову красний флаг.

І, посміхаючись єхидно
Тарасовим нащадкам, – нам
Історію розкаже нашу
Руськоязичний Кеворкян.

Портрет Шевченка я цілую –
Прости Дідусю, Батьку мій.
Прости, що я тобі дарую
Лиш вбогих віршів кволий рій.

Прости, що я, малий, не годен
Ганьбі оцій покласти край.
Захоплений брудним потоком,
Кочусь як всі в пекельний рай.

 

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

 

One thought on “Олесь Степаненко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *