Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 4-7)

1-3 4-7 8-10 11-13 14-16 17-19 20-22

  3 І ангелу Сардійської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має сім духів Божих і сім зірок: знаю твої діла; ти носиш ім’я, ніби живий, але ти мертвий. 2 Пильнуй і зміцнюй інше близьке до смерти, бо Я не бачу, щоб діла твої були довершені перед Богом Моїм. 3 Згадай, що ти прийняв і чув, і зберігай та покайся. Якщо ж не будеш пильнува­ти, то Я найду на тебе, як зло­дій, і ти не дізнаєшся, якої години найду на тебе. 4 А втім, у тебе в Сардах є кілька чоловік, які не осквернили одягу свого, і будуть ходити зі Мною у біло­му одязі, бо вони достойні. 5 Той, хто перемагає, одяг­неться у білий одяг; і не згладжу імені його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його. 6 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церк­вам.

  7 І ангелу Філадельфій­ської Цер­кви напиши: так го­ворить Свя­тий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Хто відчиняє – і ніхто не за­­чи­нить, зачиняє – і ніхто не відчи­нить: 8 знаю твої діла; ось Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не багато маєш сили, і збе­ріг слово Моє, і не зрікся імені Мого. 9 Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, з тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, але не такі, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і покло­няться перед ногами твоїми, і зрозуміють, що Я полюбив тебе. 10 І як ти зберіг слово тер­піння Мого, то і Я збережу те­бе від години спокуси, що гряде на весь світ, щоб ви­пробувати тих, хто живе на землі. 11 Ось, гряду скоро; тримай, що маєш, щоб ніхто не перейняв вінця твого. 12 Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде геть; і на­пишу на ньому ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що схо­дить з неба від Бога Мого, й ім’я Моє нове. 13 Хто має вухо, не­хай чує, що Дух говорить Церквам.

  14 І ангелові Лаодикійської Цер­к­ви напиши: так говорить Амінь, свідок вір­ний і істинний, початок ство­ріння Божого: 15 знаю твої ді­ла; ти ні хо­лодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гаря­чий! 16 Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то вики­ну тебе з уст Моїх. 17 Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбо­гий, і сліпий, і голий. 18 Раджу тобі купити в Мене золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися, і білий одяг, щоб одягтися, і щоб не видно було сорому наготи твоєї, і маззю для очей  помаж  очі твої, щоб бачити. 19 Кого Я люб­лю, тих ви­к­риваю і караю. Отже, будь рев­ним і покайся. 20 Ось, стою при две­рях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною. 21 Переможцеві дам сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його. 22 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам.

  4 Після цього я глянув, і ось, двері відчинені на небі, і той самий голос, який я чув, ні­би звук труби, що говорив зі мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після цього. 2 І в ту ж мить я був у ду­сі; і ось, престіл стояв на не­бі, і на престолі був Сидячий; 3 і Цей Сидячий на вигляд був подібний до каменя яспису і сардису; і райдуга навко­ло престолу, на вигляд подіб­на до смарагду. 4 І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я двад­цять чотири старці, які сиділи й одягнені були в білий одяг та мали на головах своїх золоті вінці. 5 І від престолу виходили блискавки, і громи, і голоси, і перед престолом горіли сім світильників вогняних, які є сім духів Божих; 6 і перед престолом море скляне, подіб­не до кристала, і посеред престолу і навколо престолу чотири тварини, сповнені очей спереду і ззаду. 7 І перша тварина була подібна до лева, і друга тва­рина подібна до тельця, і тре­тя тварина мала лице, як лю­дина, а четверта тварина по­дібна до орла, що летить. 8 І кожна з чотирьох тва­рин мала по шість крил навко­ло, а всередині вони були сповнені очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, взиваючи: свят, свят, свят Гос­подь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде. 9 І коли тварини воздають славу і честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі, Хто живе повік віку, 10 тоді двадцять чотири старці падають перед Тим, Хто сидить на престолі, і поклоняють­ся Тому, Хто живе у віки віків, і покладають вінці свої перед престолом, кажучи: 11 достойний Ти, Господи, прийняти славу і честь і силу: бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створено.

  5 І бачив я у правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і ззовні, запечатану сімома печатями. 2 І ба­чив я ангела сильно­го, який виго­лошував гучним голосом: хто дос­тойний розкри­ти цю книгу і зняти печаті її? 3 І ніхто не міг, ні на не­бі, ні на землі, ні під землею, ані розкрити цю книгу, ані гля­нути в неї. 4 І я багато плакав від того, що нікого не знайшлося дос­тойного розкрити і читати цю кни­гу, і навіть глянути в неї. 5 І один із старців сказав мені: не плач; ось, лев від коліна Іуди, корінь Давидів, переміг, і може розкрити цю книгу і зняти сім печатей її. 6 І я поглянув, і ось, по­серед престолу і чотирьох тварин і посеред старців стояв Агнець, ніби заколений, що мав сім рогів і сім очей, які є сім духів Божих, по­сланих на всю землю. 7 І  Він прийшов і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі. 8 І коли Він узяв книгу, тоді чотири твари­ни і двад­цять чотири старці упали пе­ред Агнцем, маючи кожен гуслі і золоті чаші, повні фіміаму, які є молитви святих. 9 І співа­ють нову пісню, кажучи: достойний Ти взяти книгу і зняти з неї печаті, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю відкупив нас Богові з усякого коліна і народу, і людей, і племені, 10 і зробив нас царями і священиками Богові нашо­му; і ми будемо царювати на землі. 11 І я бачив, і чув голос ба­гатьох ангелів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було тьми тем і тисячі тисяч, 12 які говорили гучним го­лосом: достойний Агнець заколе­ний прийняти силу і багат­ство, і премудрість, і міцність, і честь, і славу, і благосло­вення. 13 І всяке створіння, яке є на небі і на землі, і під зем­лею, і на морі, і все, що в них, чув я, го­во­рило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благосло­вення і честь, і слава і держа­ва на віки віків. 14 І чотири тварини гово­ри­ли: амінь. І двадцять чоти­ри стар­ці упали і поклонилися Тому, Хто живе у віки віків.

  6 І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я по­чув одну з чотирьох тва­рин, яка говорила ніби гро­мовим голосом: іди і дивись. 2 Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, який мав лук, і дано було йому вінець, і вийшов він як пере­можний, і щоб перемогти.

  3 І коли Він зняв другу печать, я чув другу тварину, яка говорила: іди і дивись. 4 І вийшов другий кінь, рудий, і тому, хто сидить на ньому, дано взяти мир від землі, і щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч.

  5 І коли Він зняв третю печать, я чув третю тварину, яка говорила: іди і дивись. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, який мав мірило у руці своїй. 6 І чув я го­лос посеред чотирьох тварин, який гово­рив: мірка пшениці за динарій*, і три мірки ячменю за динарій; єлею ж і вина не пошкоджуй.

  7 І коли Він зняв четверту печать, я чув голос четвертої твари­ни, що говорив: іди і дивись. 8 І я глянув, і ось, кінь блідий, і на ньо­му вершник, якому ім’я “смерть”; і пекло слідом ішло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі – умертвлювати мечем і голодом, і моровицею, і звірами земними. 9 І коли Він зняв п’яту пе­чать, я побачив під жертовни­ком душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. 10 І вик­ликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Вла­дико Святий і Істинний, не су­диш і не мстишся тим, що жи­вуть на землі, за кров нашу? 11 І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробіт­ники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, до­повнять число.

  12 І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров. 13 І зірки небесні попадали на землю, як смоковниця, струшувана сильним вітром, обсипає незрілі смокви свої. 14 І небо зник­ло, згорнув­шись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх. 15 І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущели­ни гір, 16 і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; 17 бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?

  7 І після цього бачив я чотирьох ангелів, які стоять на чотирьох кутах землі, тримаючи чотири вітри землі, щоб не дув вітер ні на землю, ні на море, ні на яке дерево. 2 І бачив я іншого ангела, який сходив від сходу сонця, і мав печать Бога Живого. І викликнув він гучним голосом до чотирьох ангелів, яким дано шкодити землі і морю, кажучи: 3 не робіть шкоди ні зем­лі, ні мо­рю, ні деревам, доки не покладемо печаті на чолах рабів Бога на­шого. 4 І я чув кількість пропеча­та­них: пропечатаних було сто со­рок чотири тисячі від усіх колін синів Ізраїлевих. 5 3 коліна Іудино­го пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Рувимового пропечатано дванадцять тисяч; з ко­лі­на Гадового пропечатано дванад­цять тисяч; 6 з коліна Асирового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Неффалимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Ма­на­сіїного пропечатано дванад­цять тисяч; 7 з коліна Симеоново­го пропечатано дванадцять ти­сяч; з коліна Левіїнового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Іссахарового пропечатано дванадцять тисяч; 8 з коліна Завулонового пропечатано дванадцять ти­сяч; з коліна Йосифового пропечатано два­надцять тисяч; з коліна Веніамінового пропечатано дванадцять тисяч. 9 Після цього глянув я, і ось, велика кількість людей, яких ніхто не міг перелічити, з усіх пле­мен і колін, і наро­дів і людей, стояли перед престолом і перед Агнцем у біло­му одязі і з пальмовими віттями в руках своїх. 10 І вик­ликували гучним голосом, кажучи: спасіння Бо­гові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві! 11 І всі ангели стояли на­вколо престолу і стар­ців, і чотирьох тварин і впали пе­ред престолом на лиця свої, і поклонили­ся Богові, 12 кажучи: амінь! благо­словення і слава, і премуд­рість, і подяка, і честь, і сила, і кріпкість Богові нашому на віки віків! Амінь. 13 І, почавши говорити, один із стар­ців запитав мене: хто ці, одягнені у білий одяг, і звідки прийшли? 14 Я сказав йому: ти знаєш, господарю. І він ска­зав мені: це ті, які прийшли від великої скорботи; вони омили одяг свій і вибілили одяг свій кров’ю Агнця. 15 За це вони перебува­ють нині перед пре­столом Бога і служать Йому день і ніч у храмі Його, і Той, Хто си­дить на престолі, буде жити в них. 16 Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: 17 бо Агнець, Який посеред престолу, бу­де пасти їх і во­ди­ти їх до живих джерел вод; і ви­тре Бог усяку сльозу з очей їхніх.

1-3 4-7 8-10 11-13 14-16 17-19 20-22

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *