Нехай буде воля Твоя. Чия?

Ісус Христос - переможецьДля православного християнина запитання, винесене у заголовок, здається риторичним. Адже саме Божу волю він прикликає кожного дня, читаючи вранці, ввечері, а то і протягом дня Господню молитву “Отче наш”. Але деякі, наслідуючи ватажка “темних сил”, прагнуть іти за своїм розумом і чинити лише свою волю. Насправді ж і розум, і воля тут не їхні. Адже, відкинувши волю Божу, вони відразу ж віддають себе у владу іншим божкам, істотам і навіть предметам (згадаймо вислів о. Серафима Роуза “Бога завжди заперечують тільки для того, щоб присвятити себе служінню якому-небудь ідолу”). Не бажаючи визнавати над собою керівництва Господа, люди дозволяють керувати своїм життям різноманітним явищам і прикметам. Наслідуючи “батька брехні” (див. Іоан 8: 44), вони вступають з Богом у конкурентну боротьбу за володіння ситуацією. Творця всього видимого і невидимого намагаються поставити у жорсткі рамки, використовуючи для цього найбезглуздіші способи прогнозування майбутнього за допомогою зірок, гральних карт, поведінки людей і тварин, надаючи цьому нерідко православних ознак.

Зоряне небо здавна притягувало погляди людей. Зірки були таємничими і недосяжними, зникаючи і з’являючись на небосхилі за лише їм відомими законами, іноді набуваючи обрисів тварин чи міфічних істот. Людина відчувала велич зірок, навіть не здогадуючись про їх справжні розміри. Певне, саме тоді виникло переконання: оскільки ми не можемо керувати зірками, отже, вони могутніші за нас і керують нами. Стародавні люди шукали сенсу буття і не могли уявити, що всім цим небесним світилам абсолютно байдуже до них, що вони такі ж творіння, як і люди. Не відкривши Творця, вони шукали хоча б покровителів. Так зароджувалася астрологія. Сьогодні, прорвавши дамбу наукового знання і прихопивши дещо з термінології, нас знову захопив шквал “зорепоклоніння”. Рідко яка газета відмовить собі у задоволенні потішити прогнозами “тельців”, “козерогів” і “раків”. Щоранку сотні і тисячі “овнів” (баранів) і “скорпіонів” будують своє життя згідно прогнозів, автори яких, судячи зі змісту гороскопів, виключно “водолії”. Вже нікого не дивує, що кремезний вояка виявляється “дівою”, а тендітне дівча – “стрільцем” чи “левом”. Навіть більше: спеціально для православних відкрито велику таємницю – виявляється, кожному знаку Зодіаку відповідає своя…ікона. І нехай не бентежить вас відстань між цими поняттями у часі та просторі: слово “ікона” вставили і гороскоп набуває православних ознак. Та й цієї звіриної навали (Зодіак у перекладі – “коло звірів”) нам виявилося замало. Тепер можна почути, що людина – не лише “риба”, але ще й “земляний дракон”, “червоний щур” чи “зелений тигр” (хто має фантазію – нехай уявить). І цьому зоопарку ми підкоряємо нашу волю не лише щодня (читаючи зоо-прогнози), але й все життя, проектуючи характеристики того чи іншого знаку на власний характер і схильності.

А раз небесні звірі здатні диктувати свою “волю”, то звідси і до спостереження за земними – один крок. Забувши, що людина сама поставлена панувати над ними (див. Буття 1:26), приглядаємося до “тваринних” прикмет. Це і всім відомий чорний кіт, що так і прагне прослизнути поперек дороги на початку кожної справи, і бідний павучок, за вбивство якого прощається 40 (!) гріхів (навіщо те Покаяння, всі на боротьбу з павуками), і півень, що здатен відганяти від обійстя відьом і навіть сатану. Більшість прикмет чомусь має негативний характер, аж до “ворон тричі прокаркав над хатою – готуйтеся до небіжчика”. Хоча ні, є і приємні: щоб у дорозі пощастило, бажано на початку зустріти не чорну кішку, а борсука, вовка чи ведмедя (ото вже щастя!). Ну і звичайно ж “муха в супі – до неочікуваних подарунків”.

Навіть рослини, і ті здатні нав’язувати людині свою волю. І не лише дітворі, яка з настанням теплих днів вишукує і поїдає “на щастя” п’ятипалі квіточки бузку, чи молодятам, які з жахом відхрещуються від подарованих на весілля троянд (“бо життя буде з колючками”), але й літнім людям (“зацвіла літня квітка взимку – готуйся в “далеку дорогу”). Одне, що “втішає” – рослини мають величезний вплив не лише на людей, а навіть і на безплотних грішних ангелів, яких можна відігнати від оселі не освяченням, а підвішеними в’язками будяків, кропиви, перцю, полину чи часнику.

Але наша “незалежність” від волі “Божої” буде повною аж тоді, коли ми порвемо навіть з його творіннями і дозволимо керувати собою бездушним творінням рук людських. Першість тут тримають карти. Що ви, звичайно, не гральні – цю “циганщину” ми вже давно пережили. У нас є таємничі картки “таро”. Ви християнин – жодних проблем: замінюємо зображення на картках на білокрилих істот – і замість вечірнього богослужіння можете спілкуватися з Богом через “ангельський пасьянс”. Ви інтелектуал? Можемо запропонувати секретну книгу “І-Цзин”? Традиціоналіст? Візьміть Біблію. Ні-ні, що ви, не потрібно читати, розмірковувати і керуватися у житті. Все набагато простіше: задаєтеся питанням, відкриваєте на будь-якій сторінці й отримуєте відповідь. І поменше сумнівів – адже це “слово Боже”. Не маєте на все це коштів? Не біда: з такою “вірою” і розумом вами зможуть керувати найзвичайнісінькі предмети. Розбите дзеркало, схрещені чи забуті на ніч на столі ножі пророкують нещастя. Покладені на стіл ключі чи поставлена пуста пляшка – безгрошів’я. Злим тебе робить ніж, з якого ти учора їв, а бідним – позичені після заходу сонця гроші. Вірний віник разом з булавкою чи голкою, увіткнутими вістям назовні, захищатимуть від “темних сил”, а жінка з повними відрами, єврей чи горбань, що стрілися на шляху, провіщатимуть вдачу. Бійся зустрітися з ченцем чи священиком, а як зустрічі не минути – перейди на інший бік вулиці, сплюнь тричі через плече чи скрути у кишені дулю (!). І у жодному випадку не слухай їх просторікувань “що тим, які люблять Бога…усе сприяє для добра” (Рим. 8:28) і що “де дух Господній, там свобода” (2Кор 3:17). Нехай скільки завгодно цитує тобі Іоана Золотоустого: “Хто, виходячи зі свого будинку, зустрічає кривого чи кульгавого і розуміє це як прикмету, той мислить справами сатанинськими, бо не зустріч з людиною робить день нещасливим, а гріховне життя”. Нехай совістить тебе словами Василія Великого: “Ворог до того знущається з людини, що, якщо трапилася кішка, виглянув собака чи вранці зустрілася людина…з пошкодженим правим оком або стегном, вона відскочить, відвернеться, не раз і очі заплющить. Що тяжче такого життя – все підозрювати, у всьому бачити перешкоди, коли все повинно підносити душу його до Бога”. Ти продовжуй стверджувати: “Моя воля не підкоряється Богові”!

А кому вона підкоряється?

Написано для сайту Апологет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *