Наука посту (за вченням Отців церкви)

Василій ВеликийПочинається Страсний тиждень – період, який для православного християнина хоч і є одним з найважчих (зважаючи на строгість посту й щоденні богослужіння), однак вже має у собі передчуття Великоднього свята. Тож і я намагатимусь не марнувати цей тиждень  на суєтні буденні справи, а краще запропоную вам кілька публікацій, безпосередньо пов’язаних з постом. Зокрема – вислови великих Отців церкви про піст, а також невеличку філологічну розвідку про саме походження цього слова. Однак не забігатимемо наперед і почнемо з мого улюбленого Василія Великого. У нього є кілька проповідей про суть і призначення посту, з яких я навизбирував виписок, що надихнуть тих, хто постить і, можливо, змусять замислитися тих, хто все ще не наважується приступити до цього важливого духовного й тілесного іспиту. Почнемо з першої проповіді, яка так і називається – «Про піст»:

  • Нерозумно замість того, щоб радіти зціленню, страждати через зміну способу харчування й виказувати, що більшою насолодою є вдоволення забаганок шлунку, аніж турбота про душу. Бо ж насичення – втіха для шлунку, а піст – для душі. Радій, що Цілитель дав тобі ліки від гріха. Подібно до того, як глистів, що знайшли оселю в нутрощах дитини, знищують гіркими ліками, так і гріх, що оселився в глибинах душі, витравлюють постом, але постом справжнім, гідним такої назви.
  • Заглибся в історію і відшукаєш, наскільки він давній. Це не винахід сьогодення, а скарб наших предків, усе, що вирізняється давністю, заслуговує на шану. Схили голову перед сивинами посту. Він – одноліток людства: бо ж встановлено його ще в раю.

  • Нехай слабкість тіла й хвороби не стануть тобі виправданням. Бо ж не переді мною ти виправдовуєшся, а говориш Тому, Хто все знає. Задумайся над цим: постити не можеш, а надмірно насичувати, обтяжувати й мучити шкідливими наїдками тіло можеш? Хіба ж не знаєш, що лікарі призначають хворим не різноманітні страви, а рекомендують утримуватися й обмежувати себе в їжі. Як же ти одне можеш зробити, а друге не  можеш? Що є легшим для шлунку? Провести ніч натщесерце чи лежати надмірно переобтяженому стравами? Та й не просто лежати, а крутитися на ліжку, бо їжа розпирає шлунок і тисне зсередини? Поміркуй, який корабель керманичам легше рятувати: навантажений товарами чи легкий і порожній? Бо ж перевантажений [корабель] потоплять розбурхані хвилі, а помірно навантажений швидко переможе бурю, і ніщо не перешкоджатиме йому продовжувати шлях. Подібне відбувається і з людським тілом: обтяжене пересиченням, воно стає легкою здобиччю хвороб, а тіло, сили якого підтримуються простою їжею, не тільки уникне хвороб, що очікують його в майбутньому й подібні до нападу бурі, а й сьогоденні скорботи сприйме легко, немов подуви вітерця.
  • Ти вважаєш, що жити у спокої важче, ніж у поспіху, і жити в мирі тяжче, ніж воювати, коли кажеш, що для хворого краще перебувати в розкошах, ніж обмежувати себе в їжі. Бо життєві сили легше засвоюють помірну їжу й живлять тіло, а дорогі й різноманітні наїдки, що їх організм не здатен перетравити до кінця, спричиняють різного роду хвороби.
  • Піст породжує пророків, зміцнює сильних; піст робить мудрими законодавців, він – добра охорона душі, щирий приятель тіла, зброя для хоробрих, учитель подвижників. Він захищає від спокус, готує до благочестя, помічник стриманости, творець розсудливости. Під час війни він надихає до мужности, у мирі навчає спокою.
  • Піст посилає молитву на небо, стаючи для неї неначе крилами для піднесення вгору.
  • Піст – зміцнення сім’ї, мати здоров’я, вихователь молоді, окраса старших, добрий супутник мандрівникам, надійний співмешканець тим, що живуть разом. Не підозрює зради у шлюбі чоловік, коли бачить, що жінка віддана посту, і не виснажується ревнощами жінка, коли бачить, що чоловік дотримується посту. Хто збіднив свій дім під час посту? Порахуй, що сьогодні в ньому, і порахуй після того: ніщо через піст не зникло. Жодна тварина не лякається смерти, ніде немає крови, ніде вирок невблаганного шлунку не позбавляє тварин життя. Відпочиває ніж кухарів, стіл задовольняється тим, що дала земля.
  • Але не тільки в стриманості щодо їжі вбачай користь посту. Бо справжній піст і від поганих справ віддаляє: Скинь пута неправди (Іс. 58, 6), прости ближньому скорботу, прости йому борги. Не постіть задля чвар і суперечок (Іс. 58, 4). М’яса не їси, але їси брата, від вина утримуєшся, а безчинств не уникаєш, вечора чекаєш, щоб споживати їжу, а день марнуєш у судових місцях.

PS.

Оскільки завтра публікації, напевне, не буде, заздалегідь вітаю усіх зі святом Благовіщення.

PPS.

У п’ятницю, яка також вважається днем суворого посту, запропоную вашій увазі кілька висловлювань про піст ще одного всесвітньовідомого Отця церкви – Іоана Заолотоустого.

2 thoughts on “Наука посту (за вченням Отців церкви)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *