Ганс Сельє. Від мрії до відкриття (завершення)

Ганс Селье. От мечты к открытию: Как стать ученымСьогодні ми з вами завершуємо ознайомлення з книжкою Ганса Селье «Від мрії до відкриття» (От мечты к открытию: Как стать ученым. – М.: Прогресс, 1987. – 368 с.), точніше – з моїми виписками з неї (першу частину можна подивитися тут, другу – тут, а третю – тут). Мені вдалося роздобути й другу його книжку – «Стрес без дистресу», тому незабаром чекайте нотаток і з неї. Сьогоднішні виписки стосуються переважно наукової діяльності (особливо друга частина, де йдеться про роботу з літературою та написання статей), однак у кінці вас чекає звичний бонус: вислови відомих людей, які використовував автор у своїй книжці. Нетерплячі можуть почати з кінця, іншим же пропоную дотримуватися традиційного способу читання:

  • У світі існують два типи людей – ті, що створюють багатства і ті, що борються за оволодіння ними.
  • У сучасному суспільстві лише найнезалежніші індивіди здатні протистояти спокусі сприйняти банальні ідеали натовпу.
  • Єдине гарантоване надбання людини – це він сам.
  • Аксіома «чого немає, те діяти не може» – джерело багатьох помилок.
  • Протилежності не такі вже несхожі, все залежить від характеристик порівняння.
  • Кортизон (протизапальний гормон) не є перешкодою для патогену, що атакує тканини. Навпаки, він руйнує зведений організмом запальний бар’єр, який у більшості випадків є надлишковим і служить больовим проявом хвороби.
  • Більшість хвороб є «плюрикаузальними» (розвиваються при одночасній наявності декількох причинних факторів).
  • В експериментах слід пам’ятати про правило: подіяти може зовсім не те, чим ви впливали.
  • На практиці прості помилки, викликані неуважністю, недбалістю або браком досвіду, набагато більше поширені і небезпечні, ніж логічні помилки, що виникають через нестачу інтелекту.
  • Біолог не може витрачати свою енергію на вирішення апорії Зенона «Про Ахілла і черепаху», бо хто ж тоді буде вивчати біологію черепахи.
  • Вчіться зосереджуватися.
  • В науці немає обмежених областей – є тільки обмежені вчені.
  • «Технічний фанатизм» – нескінченне вдосконалення дослідницької апаратури, але не самих досліджень.
  • Не намагайтеся запам’ятати те, що вам найближчим часом не знадобиться, – запам’ятайте тільки, де можна відшукати.
  • Або читайте, або переглядайте, але не намагайтеся читати швидко, завжди відводьте час для роздумів над прочитаним.
  • Для підтримки загальної наукової культури читайте підручники з предметів, пов’язаних безпосередньо з вашими власними.
  • Починаючи писати, запитайте себе: «Хто повинен і хто буде це читати?».
  • Описуйте результати експерименту відразу ж після його закінчення.
  • Вирішивши писати, заздалегідь (за день до початку роботи) підготуйте нотатки, довідковий та ілюстративний матеріал і загальний начерк.
  • Традиційні розділи статті: Матеріали і методи, Результати, Обговорення результатів, Висновки.
  • Посилання повинні зводиться до мінімуму, необхідного для належного визнання більш ранніх досліджень і для того, щоб була зрозуміла основа, на якій ґрунтується нова робота (а також замість розлогих описів відомих експериментальних методів).
  • У перелік рекомендованої літератури слід вміщувати роботи, найпримітніші або з точки зору ясності викладу, або вони мають історичний інтерес, або багаті бібліографічними відомостями. Доцільно забезпечувати їх короткими анотаціями.
  • П’ять «смертних гріхів» при читанні лекцій: непідготовленість, багатослівність, невиразність, заглибленість у себе (інтроверсія), манірність.
  • Для структурування лекції використовуйте картку, що містить не більше дюжини крупно написаних ключових слів, навпроти кожного з яких слід написати відведений для нього час.
  • Не намагайтеся здобути прихильність публіки використанням їх жаргону.
  • Доповідь повинна сприяти розумінню, а не запам’ятовуванню.
  • Три принципи науки: простота, чесність, милосердя.

Кілька цитат, які наводить Сельє:

  • Щоб міг ти свою мову від помилок зберегти, про п’ять речей пам’ятай завжди: кому говориш, про кого говориш, і як, і де, і коли (Невідомий автор).
  • Чим значніше й складніше те, про що йдеться, тим простішою і вільнішою повинна бути манера викладу (Стендаль).
  • Людину не можна переконати, змусивши її замовкнути (Дж. Морлі).
  • Освіта створило величезну кількість людей, які вміють читати, але не можуть визначати, що гідне читання (Дж. Тревельян).
  • Класика – це щось таке, що кожен хотів би прочитати, але ніхто не хоче читати (Марк Твен).
  • Зараз наука є суперечливою, працюючи одночасно для щастя людини і для її погибелі (І.П. Павлов).
  • Якщо організму некомфортно в існуючому середовищі, він або намагається нейтралізувати ці впливи, або знаходить для себе нове середовище існування, або, нарешті, сам змінює середовище у відповідності до своїх інтересів.
  • «Часом у великій Книзі Таємниць Природи мені вдається дещо прочитати» (Шекспір «Антоній і Клеопатра»).
  • Прагнення до власності більше, ніж будь-що інше, заважає людям жити вільно і гідно (Б. Рассел).
  • Свідомість значущості своєї роботи є щастям для дослідника (М. Планк).
  • У будь-якій роботі існує «меланхолія завершення» (Ніцше).

PS.

  • Луї Пастера висміяли за мікробну теорію, як людину, яка боїться нападу крихітних істот.
  • Читати: Сінклер Льюїс «Ерроусміт».
  • У 1840 р. Штейнхойзер виявив, що масло з печінки тріски виліковує від рахіту, але впровадження цього засобу почалося лише через 80 років.
  • Сельє стверджує, що у кожних ліків є випадкова, неспецифічна дія – напевне, іноді неочікуване зцілення можна пояснити і нею.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *