Джордж Орвелл. 1984 (завершення)

Джордж Орвелл. 1984Сьогодні пропоную вашій увазі продовження виписок з книжки, яку розпочали розглядати учора (Джордж Орвелл «1984» / переклав з англійської Віталій Данмер). Як уже зазначав, книжка, що у свій час відкрила західному читачеві очі на тоталітаризм (хоча й близько не описує всіх його жахіть), сьогодні, коли з’явилося достатньо художньо-документалістичної літератури (той же «Сад Гетсиманський» Багряного чи «На дні СССР» Княжинського) видається дещо надуманою. Сьогоднішнього читача цим не здивуєш. Напевне, саме тому роман до цих пір не екранізовано. Та ще й тому, що в романі немає такого милого серцю пересічного кіномана хепіенду: системі таки вдалося «зламати» головного героя, перетворивши його в слухняного і емоційно мертвого суб’єкта. Після життєстверджуючих «Паразитів свідомості» ця антиутопія сприймається значно гірше. Та знову ж залишаю останню думку за вами, жодним чином не намагаючись нав’язувати свою. І ще раз дякую авторові та перекладачеві за чудові новотвори та словосполучення, деякі з яких наведу у примітках. Та спочатку, власне виписки:

  • Головною проблемою влади було втримати коліщатка промисловості працюючими без збільшення реального добробуту в всьому світі. Товари повинні бути виробленими, але вони не повинні бути поширені. І на практиці єдиним шляхом успішного досягнення цього були безперервні війни.
  • Істотно важлива дія війни це знищення, не обов’язково людських життів, але продуктів людської праці.
  • Загальнодержавний стан постійної нестачі підвищує значущість та важливість маленьких привілеїв.
  • Достатньо просто марнувати надлишок робочої сили цього світу за допомогою побудови храмів та пірамід, викопування дірок та згодом заповнення їх знову, або навіть виробляючи величезну кількість товарів, а потім просто спалюючи їх. Але це може забезпечити лише економічну, а не емоційну основу ієрархічного суспільства.
  • Аби бути ефективним, необхідно мати здатність вчитися з минулого.
  • Найкращі книги – це ті книги, які кажуть тобі те, що ти вже і так знаєш.
  • Це є сталою характеристикою Низьких, що вони занадто пригнічені за допомогою важкої і марудної роботи, аби бути більш ніж уривчасто свідомими щодо будь-чого, що лежить поза їх щоденним життям.
  • Нерівність – це незмінний закон людського життя.
  • Як тільки розпочалося двадцяте сторіччя, людська рівність стала технічно можливою.
  • Винахід друку, хай там як, зробив набагато легшим маніпулювання громадською думкою, а кіно та радіо значно посприяли просуванню цього процесу.
  • Єдиною найбезпечнішою основою для олігархії є колективізм.
  • Допоки і оскільки маси не мають можливості мати стандарти для порівняння, вони ніколи не стануть свідомими того, що вони є пригнобленими.
  • Панівна група є панівною групою доти, доки вона може призначати своїх спадкоємців.
  • Вони можуть бути обдаровані інтелектуальною свободою, тому що не мають жодного інтелекту.
  • якщо історичні факти свідчать про протилежне, тоді ці факти повинні бути замінені.
  • Минулі події не мають об’єктивного буття, але виживають лише у письмових записах та у людській пам’яті.
  • Усі минулі олігархії втратили владу або через те, що вони стали закостенілими консерваторами або через те, що вони стали м’якими лібералами.
  • Насолода педанта який з’ясував певний, нікуди не придатний факт
  • Виключно правильно дисциплінований розум може бачити дійсність.
  • Наріжний вибір людства лежить між волею та щастям, і для переважної більшості людства, щастя було кращим.
  • Ніхто й ніколи не захоплює владу лише з тим наміром, аби відмовитися і повернути її. Влада – це не засіб, а кінцева мета.
  • Особистість має владу лише настільки, наскільки вона відмовляється бути особистістю.
  • Влада – це влада над людськими істотами. Над тілом – але, головним чином, над розумом.
  • Одна людина доводить своє право на владу над іншою, змушуючи її страждати.
  • Люди є безмежно поступливими.
  • Єдиною певною річчю було те, що смерть ніколи не прийде саме тоді, коли її чекають.
  • Якщо ти хочеш зберегти таємницю, то ти повинен також сховати її і від себе.
  • Схильність використовувати абревіатури була найбільш чіткою та помітною ознакою тоталітарних країн та тоталітарних організацій.

Словотвори

  • ПРОЛЕЖРАЧ – усі ті сміттєрозваги та вигадані новини, якими Партія годує з долоні усі ці маси.
  • захисна тупість
  • цифрове бомбардування
  • контрольоване божевілля.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *