Джеймс Клавелл. Сьогун (ч. 2)

Джеймс Клавелл. СьогунПродовжуємо знайомитися з Японією 1600-го року (див. початок), користаючись книжкою «Сьогун» Джеймса Клавелла (Санкт-Петербург: Амфора, 2007. – 1205 с.). Обіцяв закінчити виписки сьогодні, однак доведеться розбити їх на дві публікації – занадто багато хочеться вам запропонувати. Адже ця книжка, незважаючи на її художній характер – справжня енциклопедія тогочасної Японії. Побут, звичаї, забобони, ставлення до життя і смерті – усе це наскільки природно вплетено у роман, що сприймається ледь не на підсвідомому рівні. Чого вартий лише використаний автором прийом поступового переходу головного героя на японську мову. У книжці з деякого моменту найуживаніші слова і вислови не перекладаються, тож ви мусите самі їх вивчити, аби бути у курсі подій. Та годі розпатякувань, напевне ви вже чекаєте виписок (або й самі почали читати пропоновану книжку, на що я щиро сподіваюся):

  • Хіба не тільки завдяки сміху ми стаємо нарівні з богами і таким чином можемо знести життя і подолати весь його жах, втрати і страждання на цій землі?.. Хіба не тільки завдяки сміху ми залишаємося людьми?
  • Добре, коли проти тебе виступає професіонал. Набагато безпечніше. При цьому ніхто не робить дурних помилок і ніхто не завдає зла без необхідності (професіонал завжди поважає ворога-професіонала, так було в усіх війнах – прим. моя).
  • Як просто зловити людини, все, що вам треба — це знати правильну приманку.
  • Намагатися” — абстрактне слово і недостатнє.
  • Інтимність у паперових будинках була неможлива без ввічливості та гречності (от вам іще один приклад впливу житла на людину: паперові стіни японських будинків змушують стримувати емоції та зайву цікавість – прим. моя).
  • Це слабкість – померти без всякої мети. Краще сказати, дурість.
  • Японська дуже проста мова в порівнянні з іншими мовами. Немає артиклів, немає «зе», «е» або «ен». Немає спряжених дієслів та інфінітивів. Всі слова правильні, закінчуються на «масу» і ви можете сказати все, що завгодно, використовуючи тільки теперішній час, якщо захочете. Для питання треба тільки додати після слова «ка». Для заперечення треба тільки замінити «масу» на «масен». Що може бути легше? «Юкімасу» означає «я йду», але також і «ви, він, вона, воно, ми, вони йдуть або підуть», або навіть «можуть сходити». Навіть множина і однина однакові. (також у книжці трохи розповідають про ієрогліфи, показують їх графічну суть і спосіб компонування для утворення нових слів – прим. моя)
  • Секс завжди має свою ціну. Необов’язково в грошах. Але чоловік завжди платить за секс тим або іншим чином.
  • Справжня любов — це почуття душі до душі.
  • Ми захоплюємося простотою (одна з причин цього – постійні землетруси у тому регіоні, які могли руйнувати будівлі й викликали величезні пожежі. В таких умовах починаєш цінувати прості, але надійні речі – прим. моя).
  • Ми вважаємо, що соромно й неввічливо показувати сильні почуття, особливо страх, тож ми ховаємо їх в сміху або посмішці, хоча ми не повинні показувати й цього.
  • За нашим звичаєм, точність у таких виняткових обставин неважлива порівняно з грацією, яку показує лучник, благородством руху (спочатку я про це почув на одному з демонстраційних показів, потім прочитав у книжці «Дзен в майстерності стрільби з лука»: виявляється, починаючи з певного дану, влучати в ціль зовсім необов’язково, значно важливіше продемонструвати красу і гармонію підготовки до пострілу – прим. моя).
  • Ви повинні навчитися самі створювати собі усамітнення. Ми з дитинства навчені зникати всередині себе, створювати непроникні стіни, за якими ми живемо. Інакше ми б, звичайно, втратили розум і повбивали одне одного і самих себе.
  • Слухати, як опадають квіти і росте каміння, — виключно корисні вправи.
  • Досконала гармонія є найсокровеннішою ознакою всього японського життя.
  • Ти дурень! Ти не використовуєш свій мозок, ти не слухаєш, ти не аналізуєш, ти не стримуєш свою мову і характер! Ти дозволяєш іншим маніпулювати тобою так по-дитячому.
  • Мені потрібні вожді. Фанатиків у мене достатньо.
  • Будь скелею, об яку марно розбиваються хвилі життя.
  • Несподіванка, мобільність, сміливість, час виграють війни.
  • Одне з найважливіших правил полягає в тому, що окрема людина ніколи не повинна порушувати гармонію групи (так і до сьогодні: у японців, наприклад, неприйнятним вважається розмова по мобільному телефону в громадському транспорті – прим. моя).
  • Весь світ розпадеться на шматки, якщо люди дозволять собі зневажати закон.
  • Терпіння – дуже важлива здібність. Сильні люди — терплячі. Терпіння означає стримування себе у семи почуттях: ненависті, любові, радості, неспокої, гніву, смутку, страху. Якщо ви не даєте собі волі у вираженні цих семи почуттів, ви терплячі, тоді ви швидко зрозумієте характер всіх речей і будете в гармонії з вічністю.
  • Сад повинен облаштовуватися навколо каміння, без них сад порожній — просто місце для вирощування рослин (а можна й зовсім без рослин: згадаймо відомі сади каменів – прим. моя).
  • Сінто — це сутність Японії та японців, і хоча воно не є ані теологією, ні божеством, ні вірою, ні системою етики, воно служить нашим виправданням існування.
  • Перший обов’язок сина — виконувати волю його батьків.
  • Питання про «не убий» неважливе, тому що насправді на нього ніхто не звертає уваги, принаймні християни (чесно кажучи, я й для себе до цього часу не встановив меж цієї заповіді: з одного боку – чітко сказано «не вбивай», з іншого – не хочеться впадати в буквалізм і дихати через сітку, аби випадково не вдихнути мошку, як це роблять деякі буддійські ченці – прим. моя).
  • Гроші – єдина реальна річ, яку чужинці (тобто ми з вами – прим. моя) використовують для досягнення влади.

PS.

Завершення читайте у наступній публікації.

3 thoughts on “Джеймс Клавелл. Сьогун (ч. 2)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *