Джеймс Клавелл. Гайдзін

Джеймс Клавелл. Гайдзін

(за книжкою: Джеймс Клавелл. Гайдзин. – Санкт-Петербург : Амфора, 2009. – 1231 с.)

Події роману, який ми розглянемо сьогодні, переносять нас у Японію 1862 року, тож можна вважати, що ми замкнули азійське коло і повернулися туди, звідки починали романом «Сьогун». Але сьогоднішній роман разюче відрізняється від попередніх. Я б назвав його «жіночим», адже на перший план виходить не спадкоємець Дірка Струана, головного героя роману «Тай-пен» (він на перших сторінках роману отримує тяжке поранення і залишається практично статистом), а його наречена. А з нею виходять і всі жіночі проблеми: ми будемо разом переживати зґвалтування, очікування вагітності, яскраво вималювані сцени аборту та інші особливості жіночої фізіології. Кому таке цікаве – можете прочитати весь роман, але я вважаю, що витрачати на це час не варто. Однак, як зазначав Пліній Старший «Nullus est liber tam malus, ut non aliqua partie prosit», тож і я навизбирував для вас кілька цікавинок:

  • Іншої такої можливості заробити величезні гроші, як війна, не існує.
  • Флоренс Найтінгейл приїхала в Крим (під час Кримської війни 1854 року – прим. моя) всього з тридцятьма вісьмома сестрами милосердя та за чотири місяці знизила смертність з сорока чоловік з кожної сотні до приблизно двох.
  • Вони (азіати – прим. моя) не те щоб брехуни, просто правда для них дуже податлива і залежить від примхи мовця.
  • Додзо означає «будь ласка». Коли розмовляєш з японцями, дуже важливо частіше повторювати «будь ласка» і «спасибі». «Спасибі» — це домо. Завжди кажіть ці слова, навіть якщо ви кричите на них.
  • Зустрічний вітер для одного завжди надуває вітрила іншого.
  • Ніщо так не лестить чоловікові, як мундир, і не надає йому такої ваги в жіночих очах…
  • Країна належить її народу, і щоразу, як він втомиться від свого уряду, він може скористатися своїм конституційним правом, щоб змінити його, або своїм революційним правом, щоб розпустити чи скинути його.
  • Він говорить лише те, що ви, на його думку, хочете почути — найстаріша японська звичка.
  • Вони чудово знали про загравання Пруссії з російським царем з метою домогтися нейтралітету Росії у випадку будь-якої конфронтації на Заході, що дозволило б Пруссії вести експансію в Європі (те, що не вдалося Пруссії з Росією, вдалося Німеччині з Радянським Союзомприм. моя).
  • Головний обов’язок дружини – керувати багатством сім’ї, зберігати його і оплачувати всі рахунки.
  • Оголення суті — в цьому і полягає мета і зміст поезії.
  • Вона веде записи так само регулярно, як і будь-хто інший (у той час щоденники вважалися звичною річчю – прим. моя).
  • Підступність і обман взагалі шануються японцями з незапам’ятних часів (але вони не вважають їх такими, як ми могли це побачити у «Стратагемах»прим. моя).
  • Остаточне вирішення проблеми гайдзинів ясне: будь-яким способом, який ми тільки зможемо винайти, ціною будь-яких жертв ми повинні стати багатшими за них і перевершити їх озброєнням.
  • Я вірю в Бога Ісуса – єдине цінне, що прийшло до нас з-за моря.
  • Чоловік ніколи не одружується на своїй коханці: нічого до шлюбу — все що завгодно після.
  • Дане слово пов’язувало англійця міцніше всяких пут.
  • Понад охайності тільки благочестя.
  • Нерішучість рівносильна поразці.
  • Першим обов’язком синів було слухатися і шанувати свою матір вище всіх на світі все своє життя.
  • Життя – найзахоплива з усіх ігор.
  • Головна причина, чому ми рано чи пізно переможемо, полягає в тому, що ми не боїмося померти (ставлення японців до смерті чудово показує вже колись конспектоване нами «Хагакуре»прим. моя).
  • Багато води протекло під багатьма мостами (Японія за своїми територіальними особливостями – країна мостів, тож і не дивно, що вони дещо уточнили відому приказку – прим. моя).
  • Загальний, однаковий у всіх країнах звичай лягати спати з настанням темряви (про цей звичай більшість з нас уже забула, на цьому наголошував навіть Франклін у своїй «Автобіографії»прим. моя).
  • Рушниці — це зброя негідників і боягузів, гідна одних тільки смердючих гайдзинів, зброя, здатна вбивати за тисячу кроків, так що ти можеш ніколи і не дізнатися, кого ти вбив або хто вбив тебе, зброя, якою будь-який дурень, маніяк, брудний злодій, чоловік або жінка може скористатися абсолютно безкарно проти кого завгодно, навіть наймогутнішого повелителя або бездоганно навченого майстра меча.
  • Це був давній звичай релігії сінто: давати імена особливим мечам чи зброї або навіть камінню і деревам.
  • Державна політика і бізнес — це як дві рукавички з однієї пари.
  • Вожді повинні мати свої секрети.
  • Чим освіченіший кожен, тим краще для країни.
  • Для виконання волі Божої на землі були потрібні практичні слуги і прагматичні рішення.
  • Нагорода чекає на того, хто терплячий, ввічливий і старанний у роботі.

PS.

Завершення читайте у наступній публікації.

3 thoughts on “Джеймс Клавелл. Гайдзін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *