Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. – М.: Олимп-Бизнес, 2007. – 367 с.)

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної наукиБагато авторів, що пишуть на тему відмови від роботи «на когось» і особистого збагачення (той же Кійосакі у згадуваній нами книжці «Багатий тато, бідний тато»), радять кожній людині отримати хоча б початкові економічні знання, аби мати уявлення, як функціонує система товарно-грошового обігу. Оскільки я не маю спеціальної економічної освіти – вирішив прислухатися до їхньої поради. Але ще з часів навчання у виші залишилося стійке враження, що, за виключенням кількох наближених до щоденного життя речей, економіка – це переважно суміш теорій, з якої щедро висипаються різноманітні графіки, таблиці й розрахунки. Тому прагнув знайти книжку, написану професіоналом, але максимально доступно для зацікавлених непрофесіоналів. І, здається, кілька знайшов. Виписки з однієї з них пропоную вашій увазі сьогодні. Автор – викладач університету і кореспондент кількох економічних видань, якраз і поставив за мету підвищити рівень знань своїх читачів з основ економіки таким чином, аби вони не заснули посеред читання. Для цього використовуються власні спостереження автора, праці інших економістів (у тому числі – й Нобелівських лауреатів), і навіть… анекдоти. Як йому це вдалося – пропоную пересвідчитися, прочитавши всю книжку самостійно. Я ж, як завжди, своїми виписками прагну заохотити вас до цього. Та ще й донести якісь цікаві думки сьогоднішнього автора українською мовою (знову ж, у власному перекладі). Що з того вийшло – читайте:

  • Важливі економічні ідеї вносять логіку й чіткість у вирішення щоденних проблем.
  • Суть капіталізму: ринок групує стимули таким чином, аби люди діяли в своїх інтересах, призводячи до процвітання і постійного підвищення рівня життя більшості (хоча і не всіх) членів суспільства.
  • Економіка починається з важливого вихідного положення: люди діють таким чином, аби отримати зі своєї діяльності максимальну вигоду.
  • Політики часто не приймають до уваги просте, але важливе спостереження – у різних людей різні пріоритети.
  • «Поведінкова економіка» – об’єднує розробки психологів та економістів.
  • Кожен з нас намагається прийняти найкраще з рішень на основі інформації, якою володіє в даний момент.
  • Більшість з наших важливих рішень передбачають баланс між цінністю отримання «саме зараз» і цінністю отримання в майбутньому.
  • Якщо розтрачувати себе на роботі – заробиш купу грошей, однак залишиться менше часу на одержання задоволення від товарів, які можна придбати на ці кошти.
  • Життя, як і економіка, складається з обміну одного на інше.
  • Реальна вартість будь-чого – це те, чим ми згодні пожертвувати, аби отримати це (і зазвичай справа не лише в грошах).
  • Проблема десяти співшукачів, один з яких – афроамериканець: якщо на роботу приймуть саме останнього, усі дев’ять білих вважатимуть, що стали жертвою дискримінації, хоча вісім з них не отримали б цієї посади в жодному випадку (Глен Лоурі).
  • Багатші країни виявляють більшу турботу про довкілля, бо можуть собі це дозволити.
  • Компанії беруть ресурси (землю, сталь, знання тощо) і об’єднують їх таким чином, що вартість цих ресурсів зростає.
  • Одна з сильних сторін ринкової економіки – вона спрямовує ресурси на найпродуктивніше використання.
  • Для того, аби заволодіти більшою (та прибутковішою) частиною ринку, слід показати результати, хоча б трохи кращі (не обов’язково в десятки разів), ніж у конкурентів.
  • Ефект мережі: вартість деяких ресурсів зростає зі зростанням кількості людей, що їх використовують (наприклад, Microsoft Word).
  • Зазвичай ціна встановлюється на рівні, який точно відповідає співвідношенню попиту і пропозиції (кількість продавців точно відповідає кількості покупців).
  • Авіакомпанії – найочевидніший приклад цінової дискримінації (хоча насправді вона стає все поширенішою).
  • Чим більше компанії мають змогу збирати інформацію про своїх клієнтів, тим поширенішою стає цінова дискримінація (саме для цього і вводяться різноманітні анкети, картки, купони тощо – прим. моя).
  • Ринок, як і еволюція, винагороджує швидких і сильних, однак не варто забувати, що два найадаптованіших види на Землі – це щурі й таргани.

PS.

Продовжимо завтра.

3 thoughts on “Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *