Бер 02

Переплигував калюжу – втрапив у болото

Українське прислів’я, винесене у заголовок, щонайкраще описує ситуацію, в яку я втрапив зі збіркою Олеся Бердника «Лабіринт Мінотавра». Поясню, чому. Як пам’ятаєте, після християнських книжок Франсін Ріверс (написаних російською) вирішив трохи поновити своє чуття української мови, почитавши щось українське чи у гарному українському перекладі. Зупинив свій вибір на кількох збірках Олеся Бердника – чув про цього українського письменника давно, та й трохи фантастики для різноманіття не завадить. Але замість двох плюсів отримав два мінуси.

Перший – мова. Вона й справді чудова. Чого варті лише такі питомо рідні, але чомусь маловживані слова як «пустунка», «передсвітання», «чатові», «сторожко» (обережно), «буйнолистий», «щупальця-мацаки». Іноді вони складаються навіть у неймовірно рідні речення, як от «Стріла пам’яті клюнула в мозок, розколола запону забуття». Та водночас доволі й русизмів: «мука» (борошно), «чечевиця» (сочевиця), «жди» (чекай), «влюбився» (закохався). Не знаю, це власні слова Олеся Бердника, чи вони привнесені редакторами-«споріднювачами» (завданням яких було максимально наблизити українську мову до російської), але враження трохи зіпсоване.

Читати далі

Лют 23

Бердник О. Лабіринт Мінотавра

(за книжкою: Олесь Бердник. Лабіринт Мінотавра. – Київ: Веселка, 1990. — 408 с.).

Олесь Бердник. Лабіринт МінотавраЛабіринт Мінотавра

  • Життя — то ніч, моя красуне, а протягом ночі багато насниться всякої всячини.
  • Істина, яка звільняє нас від суєтності й марності цього світу – істина, проголошена й скріплена Христом.
  • Проклята радість, здобута хоч краплею горя!
  • Ми є лише тоді, коли віддаємо себе іншим.
  • Жити – то означає мати якусь мету і прямувати до неї.
  • Відповідь у людині. Ззовні нема нічого. Якщо ти чекаєш пояснень чи повчань збоку, — ти неминуче стаєш залежним від речей, молитов, богів, людей, учителів, вождів, священних текстів.
  • В серці людини — зерно вічності. Але всяке зерно можна знищити недбалістю або добути з нього багатий врожай.

Читати далі

Лют 16

Ще дві книжки Франсін Ріверс

Після глибоко наукових досліджень Біблії в книжках Тома Райта (див. тут і тут) вирішив трохи відпочити на художній літературі. Але не пориваючи з християнством і Біблією. Згадав, що наприкінці жовтня минулого року зробив невелику перерву в читанні книжок Франсін Ріверс (встигнувши розглянути лише «Книжника» і «Воїна»). Тоді ж обіцяв повернутися до цієї серії про біблійних персонажів «другого плану». Сьогодні виконую обіцянку.

Франсін Ріверс. СвященникФрансін Ріверс. Священник

(за книжкою: Риверс Франсин. Священник. – Москва: CER/PXO, 2007. -182 с.)

Це перша книжка з цієї серії. І хоча стосується вона життя одного з найвідоміших другопланових біблійних героїв – Аарона, першого первосвященника і старшого брата Мойсея, уподобаних цитат не так багато (а точніше – дві):

  • Потерпи. Дай Богу час.
  • Так, ми пішли з Єгипту. Але скоро ми побачимо, чи залишили ми Єгипет.

Задумуючи серію цих книжок, основним своїм завданням Франсін Ріверс бачила спонукання нас до постійного перечитування Біблії. І не лише як художньої літератури. Для цього наприкінці кожної з книжок розміщено невеликі навчальні розділи, що містять власне біблійні тексти, що стали основою для книжки, а також тематичні запитання і заклики до розмірковування над тим, чому нас можуть навчити ці тексти. Розмірковування спокійного і вдумливого. Адже ми вже так часто чули ці історії, що здається, ніби все знаємо.

Читати далі

Лют 09

Том Райт. Бог є. Що далі? (завершення)

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Продовжуємо читати одну з найвідоміших книжок Тома Райта (початок дивись тут). Як і обіцяв у попередній публікації, розпочнемо з кола добрих справ – тих п’яти елементів, які, на думку автора, є невід’ємними складовими життя християнина. У книжці це коло має такий вигляд (переклад мій):

Коло добрих справ Читати далі

Лют 02

Том Райт. Бог є. Що далі? Як стати тими, ким ми покликані бути?

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Том Райт. Бог є. Що далі? Як стати тими, ким ми покликані бути?Цитати:

  • Наше покоління перестало розуміти одну важливу річ: що образ думок важливий, що чесність важлива.
  • Ми звикли думати, що правила поведінки заважають нам бути щасливими – або, якщо поглянути на це з іншої точки зору, що на шляху до щастя нам необхідно порушувати або обходити правила.
  • Чотири якості характеру – сміливість, зібраність, ясність мислення і рішучість чинити правильно в інтересах інших – вважаються ключами до справді людського буття.
  • Варто навести порядок в думках – і це позначиться на поведінці.
  • Характер змінюється під впливом трьох речей. По-перше, вам треба поставити перед собою правильну мету. По-друге, вам треба визначити, які кроки ведуть до досягнення цієї мети. По-третє, ці кроки повинні стати вашою звичкою, ніби вашою другою природою.

Читати далі

Січ 26

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 3. А є А

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина третя.Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А. – Київ: Наш Формат, 2015. – 480 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку дивись тут, а про другу – тут).

Цитати:

  • Коли людина працює зі словом, то працює і з розумом.
  • Нікчемної роботи не буває, бувають лише нікчемні люди, які ставляться до праці недбало.
  • Що є багатство, як не засіб розширити життєві можливості? Людина може зробити це у два способи: виробляючи або більше, або швидше.
  • Чи може бути більше багатство, ніж володіти самим собою і використовувати це, щоб зростати?
  • Мені завжди бракувало часу, я ніколи не замислювався, як саме міг би його використовувати.
  • У приміщенні панувала атмосфера розкоші, проте це була розкіш експертів з простоти.
  • Ненормальним у цьому було те, що все здавалося настільки простим і нормальним.
  • Будь-яка робота — це філософський акт.
  • Щоразу, коли людина засуджує розум, це відбувається тому, що розум не схвалив би її мети.

Читати далі

Січ 19

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 2. Або-або

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 2. Або-або(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина друга. Або-або. – Київ: Наш Формат, 2015. – 472 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку – «Несуперечність» дивись у попередній публікації).

Цитати:

  • Маси не мислять.
  • Яка головна ознака посередності? Неприйняття чужих досягнень.
  • Вони й гадки не мають про самотність, яка виникає, коли ти досягаєш вершини.
  • Спершу дій.., а відчувай потім.
  • Ми знімаємо з вас будь-яку відповідальність. – Я не хочу, щоб із мене її знімали.
  • Не бачу жодної величі у безнадійній тузі. Я не міг би втриматися за мертвонароджене прагнення. Я хотів би мати його, втілити його, жити ним.
  • Твої манери не надто надійно до тебе приклеєні, ти завжди втрачаєш їх за надзвичайних ситуацій, а саме тоді вони потрібні найдужче.
  • Колись люди боялися, що хтось виявить таємниці, про які не знають їхні друзі. Сьогодні вони бояться, що хтось скаже речі, які знає кожен.
  • Гроші – це інструмент обміну, який не може існувати, якщо не існує благ та людей, які їх створюють.
  • Багатство – продукт людської здатності мислити.

Читати далі