Шварценеггер А. Згадати все (частина 2)

(за книжкою: Шварценеггер Арнольд. Вспомнить все: Моя невероятно правдивая история.  — М.: Эксмо, 2013. — 648 с.)

Шварценеггер А. Згадати все: Моя неймовірно правдива історіяХто полінується читати усю автобіографію (або просто не любить цей жанр) – можете перейти відразу до розділу 30 «Правила Арнольда». Я ж пропоную другу порцію уподобаних цитат з цієї книжки:

  • Ще з часів заняття культуризмом я усвідомив, що все визначається кількістю повторів. Чим більше миль ти проїдеш на лижах, тим краще будеш кататися; чим більше разів ти повториш якусь вправу, тим чіткіше окреслять м’язи. Я свято вірю в напружену працю, в те, що все здобувається потом, і не зупиняюся, поки справа не зроблено.
  • Думати занадто багато – шкідливо. Негативні сторони є завжди. Чим більше знаєш, тим менше хочеться що-небудь робити. Якби мені було відомо все про нерухомість, кіно і культуризмі, я б ні за що не зайнявся всім цим.

Продовження »

 

Шварценеггер А. Згадати все: Моя неймовірно правдива історія

(за книжкою: Шварценеггер Арнольд. Вспомнить все: Моя невероятно правдивая история.  — М.: Эксмо, 2013. — 648 с.)

Шварценеггер А. Згадати все: Моя неймовірно правдива історіяДля когось Шварценеггер – це насамперед культурист і популяризатор спорту. Для інших – відомий кіноактор. Для третіх – політичний діяч. Але дивовижним є не лише поєднання в одній людині таких різних ролей, а їх послідовність. Кожну роль він опановував у найсприятливіший для цього час.

Та цей шлях не був аж таким легким, як нам може здатися. Взагалі, не слід оцінювати цю людину лише за нашими уявленнями про неї, більшість з яких взята з бульварної преси чи сформовано на основі його ролей у кіно. Сьогоднішня книжка дасть змогу можемо проглянути весь життєвий шлях Арнольда Шварценеггера, і певен – кожен знайде для себе багато нового і повчального. Я ж, традиційно, ділюся вподобаними цитатами:

  • У нас вдома була книга з гарними картинками, яку ми брали, коли гралися у священика.
  • Ми повинні були заробити собі сніданок, виконавши певну кількість присідань.
  • Ми були виховані на цих страшних казках [братів Грімм], які сам я нізащо не стану читати своїм малюкам.
  • Однак через якийсь час мої заощадження, зароблені на морозиві, вичерпалися … і я знайшов рішення: жебрацтво.
  • Я вирішив, що стану найкращим у якійсь сфері – хоча ще й не знав, в який саме.

Продовження »

 

Келер Петер. Фейк

(за книжкою: Петер Келер. Фейк: Забавнейшие фальсификации в искусстве, науке, литературе и истории. – М.: Кучково поле, 2016. — 290 с.)

Петер Келер. ФейкЦитати:

  • Шахрайство епохи неоліту: намисто з 183 оленячих зубів, 65 з яких – імітація таких зубів з кістки.
  • Діалоги Есхіна насправді були написані Сократом (його тексти Есхіну передала Ксантиппа), а Ксенофонт опублікував під своїм ім’ям книги історика Фукідіда.
  • «Історія вчить її підробляти». Станіслав Єжи Лец.
  • Кажуть, що першою жертвою війни є правда. Однак твердження не зовсім коректне – правда помирає вже до її початку.

Продовження »

 

Ще три книжки Олеся Бердника

Збірка «Марсіанські зайці».

(за книжкою: Олесь Бердник. Марсіанські зайці. — Київ: Дитвидав, 1962. — 48 с.)

Олесь Бердник. Марсіанські зайціМіжзоряна Нянька

Ідея твору: робот, який в результаті нещасного випадку з пілотами міжзоряного корабля має доглядати їхніх немовлят.

Враження: нічого фантастичного, крім ідеї, але чудово показано «механістичне» сприйняття людей та їх потреб. Наприклад, вибір імен для дітей. Робот цим не переймається: «Того, що був трохи темніший, назвав Ікс. Того, що світліший, — Ігрек». Крик зголоднілих дітей пояснюється так: «Їхня система потребує енергії. Маленькі люди вимагають живлення». Діти поїли і заснули – робот відзначив для себе: «Їхня система забезпечена енергією. Тепер настав час засвоєння». Читається легко і весело. А ще наприкінці твору «десятки вчених вилетіли швидкісними повітряними лімузинами до Паміру». От така дитяча фантастика. Продовження »

 

Переплигував калюжу – втрапив у болото

Українське прислів’я, винесене у заголовок, щонайкраще описує ситуацію, в яку я втрапив зі збіркою Олеся Бердника «Лабіринт Мінотавра». Поясню, чому. Як пам’ятаєте, після християнських книжок Франсін Ріверс (написаних російською) вирішив трохи поновити своє чуття української мови, почитавши щось українське чи у гарному українському перекладі. Зупинив свій вибір на кількох збірках Олеся Бердника – чув про цього українського письменника давно, та й трохи фантастики для різноманіття не завадить. Але замість двох плюсів отримав два мінуси.

Перший – мова. Вона й справді чудова. Чого варті лише такі питомо рідні, але чомусь маловживані слова як «пустунка», «передсвітання», «чатові», «сторожко» (обережно), «буйнолистий», «щупальця-мацаки». Іноді вони складаються навіть у неймовірно рідні речення, як от «Стріла пам’яті клюнула в мозок, розколола запону забуття». Та водночас доволі й русизмів: «мука» (борошно), «чечевиця» (сочевиця), «жди» (чекай), «влюбився» (закохався). Не знаю, це власні слова Олеся Бердника, чи вони привнесені редакторами-«споріднювачами» (завданням яких було максимально наблизити українську мову до російської), але враження трохи зіпсоване.

Продовження »

 

Бердник О. Лабіринт Мінотавра

(за книжкою: Олесь Бердник. Лабіринт Мінотавра. – Київ: Веселка, 1990. — 408 с.).

Олесь Бердник. Лабіринт МінотавраЛабіринт Мінотавра

  • Життя — то ніч, моя красуне, а протягом ночі багато насниться всякої всячини.
  • Істина, яка звільняє нас від суєтності й марності цього світу – істина, проголошена й скріплена Христом.
  • Проклята радість, здобута хоч краплею горя!
  • Ми є лише тоді, коли віддаємо себе іншим.
  • Жити – то означає мати якусь мету і прямувати до неї.
  • Відповідь у людині. Ззовні нема нічого. Якщо ти чекаєш пояснень чи повчань збоку, — ти неминуче стаєш залежним від речей, молитов, богів, людей, учителів, вождів, священних текстів.
  • В серці людини — зерно вічності. Але всяке зерно можна знищити недбалістю або добути з нього багатий врожай.

Продовження »

 

Ще дві книжки Франсін Ріверс

Після глибоко наукових досліджень Біблії в книжках Тома Райта (див. тут і тут) вирішив трохи відпочити на художній літературі. Але не пориваючи з християнством і Біблією. Згадав, що наприкінці жовтня минулого року зробив невелику перерву в читанні книжок Франсін Ріверс (встигнувши розглянути лише «Книжника» і «Воїна»). Тоді ж обіцяв повернутися до цієї серії про біблійних персонажів «другого плану». Сьогодні виконую обіцянку.

Франсін Ріверс. СвященникФрансін Ріверс. Священник

(за книжкою: Риверс Франсин. Священник. – Москва: CER/PXO, 2007. -182 с.)

Це перша книжка з цієї серії. І хоча стосується вона життя одного з найвідоміших другопланових біблійних героїв – Аарона, першого первосвященника і старшого брата Мойсея, уподобаних цитат не так багато (а точніше – дві):

  • Потерпи. Дай Богу час.
  • Так, ми пішли з Єгипту. Але скоро ми побачимо, чи залишили ми Єгипет.

Задумуючи серію цих книжок, основним своїм завданням Франсін Ріверс бачила спонукання нас до постійного перечитування Біблії. І не лише як художньої літератури. Для цього наприкінці кожної з книжок розміщено невеликі навчальні розділи, що містять власне біблійні тексти, що стали основою для книжки, а також тематичні запитання і заклики до розмірковування над тим, чому нас можуть навчити ці тексти. Розмірковування спокійного і вдумливого. Адже ми вже так часто чули ці історії, що здається, ніби все знаємо.

Продовження »